Як i при погрозi, вчинення
злочину пiд впливом примусу визнауться обставиною, що
помякшуу вiдповiдальнiсть, коли в дiях винного вiдсутнi ознаки
крайньоє необхiдностi.
Матерiальна, залежнiсть винного вiд iншоє особи означау
повне або часткове перебування винного на утриманнi цiує особи,
а також будь-яку iншу майнову залежнiсть, наприклад, боржника
вiд кредитора, спадкоумця вiд спадкодавця та iн.
До iншоє залежностi слiд вiднести, перш за все, службову
залежнiсть, а також залежнiсть одних членiв сiмi вiд iнших,
залежнiсть учнiв вiд вчителiв тощо.
7. Вчинення злочину пiд впливом великого душевного
хвилювання, .викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого, передбачено як помякшуючу вiдповiдальнiсть
обставину п.4 ст.40. Йдеться про вчинення винним злочину, в
станi так званого фiзiологiчного афекту, коли здатнiсть винного
усвiдомлювати характер i значення своєх дiй або керувати ними
хоча й зберiгауться, але значною мiрою зменшууться. Для того,
щоб визнати цю обставину такою, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, необхiдно встановити, що: а) стан великого
душевного хвилювання у винного мав мiсце пiд час вчиненая
ним злочину; б) такий стан був викликаний неправомiрними,
тобто протиправними дiями iншоє особи (осiб), наприклад,
фiзичним аоо психiчним насильством, образою, iншим
приниженням честi i гiдностi винного, тощо, в) злочин вчинено
по вiдношенню саме до тiує особи, неправомiрнi дiє якоє
викликали у винного стан великого душевного хвилювання.
8. Пункт 5 ст.40 передбачау як обставину, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину при захистi вiд суспiльна
небезпечного посягання, хоч i з перевищенням меж не-
обхiдноє оборони. Для наявностi цiує обставини необхiдно
встановити, що особа перебувала в станi необхiдноє оборони, але
при цьому перевищила єє межi. Про поняття необхiдноє оборони,
а також перевищення єє меж див.коментар до ст. 15.
9. Вчинення злочину неповнолiтнiм передбачене як
обставина, що помякшуу вiдповiдальнiсть, п.б ст.40. Пiд непов-
нолiтнiм тут розумiуться особа, якiй на момент вчинення злочину
не виповнилось 18 рокiв. Закон в даному разi враховуу те, що
формування неповнолiтнього як особистостi ще не закiнчилось
(емоцiйно-вольова сфера його психiки ще не набула стiйкостi,
вiн не мау належного життувого досвiду, сталих соцiальних
орiунтирiв) i вчинення злочину, як правило, тiую чи iншою мiрою
зумовлено даними факторами.
10. Вчинення злочину жiнкою в станi вагiтностi (п.7
ст.40) помякшуу вiдповiдальнiсть, оскiльки цей стан вагiтностi
супроводжууться рядом психiчних та фiзiологiчних особливостей,
якi певною мiрою знижують здатнiсть жiнки повнiстю контро-
лювати свою поведiнку. Строк вагiтностi на момент вчинення
злочину, а також обiзнанiсть про такий стан самоє жiнки в даному
разi значення не мають.
11. Пункт 8 ст.40 передбачау як помякшуючi вiдповiдальнiсть
три обставини: а) щире розкаяння; 6) явку з повинною;
в) сприяння розкриттю злочину.
Всi цi обставини обуднуу те, що вони у конкретними проявами
усвiдомлення особою своує вини у вчиненому злочинi i готовностi
сприяти правосуддю. А це в свою чергу свiдчить про зменшення
суспiльноє небезпечностi особи винного.
Щире розкаяння мау мiсце в тих випадках, коли особа
повнiстю визнау свою вину у вчиненому злочинi, дау свой поведiнцi
належну оцiнку i дiйсно готова нести передбачену законом
вiдповiдальнiсть. Щиро розкаятись винний може як на стадiє попе-
реднього розслiдування, так i пiд час судового розгляду.
Явка з повинною передбачау, що особа добровiльно приходить
в правоохороннi органи, суд або iнший державний орган,
зiзнауться у вчиненому нею злочинi i виражау готовнiсть нести
за нього передбачену законом вiдповiдальнiсть. Явка з повинною
може бути здiйснена з будь-яких причин, але не у звязку з тим,
що винному стало вiдомо про розкриття правоохоронними орга-
нами вчиненого ним злочину.
Сприяння розкриттю злочину означау, що винний в будь-
якiй формi подау допомогу органам правосуддя в зясуваннi тих
обставин вчинення злочину, якi мають iстотне значення для
певного його розкриття. Йдеться про викриття iнших
спiвучасникiв злочину, визначення ролi кожного у його
вчиненнi, передачу речових доказiв, предметiв, здобутих
злочинним шляхом, тощо. Як i щире розкаяння, сприяння
розкриттю злочину може мати мiсце як на стадiє попереднього
розслiдування, так i пiд час судового розгляду.
12. Згiдно з ч.2 СТ.40 суд при призначеннi покарання може
враховувати й iншi помякшуючi вiдповiдальнiсть обставини. Це
означау, що передбачений в кримiнальному законi перелiк
обставин, що помякшують вiдповiдальнiсть, не е вичерпним.
Якщо суд (судця) дiйде висновку, що певнi обставини справи слiд
врахувати при призначеннi покарання саме як помякшуючi
вiдповiдальнiсть, вiн повинен спецiально визнати єх такими i
прямо вказати про це в мотивувальнiй частинi вироку. До таких
обставин можуть бути вiднесенi, наприклад, вчинення злочину
вперше або внаслiдок випадкового збiгу обставин, неправильна,
в тому числi й протиправна, поведiнка потерпiлого, часткове
усунення винним заподiяноє шкоди.
Стаття 41. Обставини, що
вiдповiдальнiсть
обтяжують
При призначеннi покарання обставинами, що обтяжу-
ють вiдповiдальнiсть, визнаються:
1) вчинення злочину особою, що ранiше вчинила
якийсь злочин. Суд вправi, залежно вiд характеру пер-
шого злочину, не визнати за ним значення обтяжуючоє
обставини;
2) вчинення злочину органiзованою групою;
3) вчинення злочину з використанням пiдлеглого або
Iншого залежного стану особи, щодо якоє вчинено злочин;
4) вчинення злочину з корисливих або Iнших низьких
мотивiв;
5) заподiяння злочином тяжких наслiдкiв;
6) вчинення злочину щодо малолiтнього, старого або
особи, яка перебувау в безпорадному станi;
7) пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення злочину
або залучення неповнолiтнiх до участi в злочинi;
8) вчинення злочину з особливою жорстокiстю або
знущанням з потерпiлого;
9) вчинення злочину з використанням умов громадсь-
кого лиха;
10) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
11) вчинення злочину особою, яка перебувау в станi
спянiння. Суд вправi, залежно вiд характеру злочину,
обтяжуючою
обставину
не визнати
вiдповiдальнiсть;
12) вчинення нового злочину особою, яка була взята
на поруки, на протязi строку поручительства або на
протязi одного року пiсля закiнчення цього строку.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 грудня 1969 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1969. -№50. -Ст. 388).
1. Обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть, як i помякшу-
ючi обставини, з точки зору єх змiсту характеризують: а) подiю
злочину (ПП.2-9 ст.41); 6) особу винного (пп.I, II, 12 ст.41).
З точки зору соцiальноє значущостi перша група обставин
пiдвищуу ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину,
друга група - свiдчить про бiльшу суспiльну небезпечнiсть особi
винного. Але оскiльки закон надав цим обставирам значення
самостiйного критерiю; що впливау на призначення покарання,
вони, за загальним правилом, повиннi враховуватись судом (суд-
дею) саме як обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть. Винятки
з цього правила див. у пп.2 i 8 коментаря до даноє статтi.
2. Нерiдко обставини, передбаченi в ст.41, одночасно вказанi i
в диспозицiє статтi Особливоє частини кримiнального закону як
обовязковi (як правило, квалiфiкуючi) ознаки складу конкрет-
ного злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
злочину пiд впливом примусу визнауться обставиною, що
помякшуу вiдповiдальнiсть, коли в дiях винного вiдсутнi ознаки
крайньоє необхiдностi.
Матерiальна, залежнiсть винного вiд iншоє особи означау
повне або часткове перебування винного на утриманнi цiує особи,
а також будь-яку iншу майнову залежнiсть, наприклад, боржника
вiд кредитора, спадкоумця вiд спадкодавця та iн.
До iншоє залежностi слiд вiднести, перш за все, службову
залежнiсть, а також залежнiсть одних членiв сiмi вiд iнших,
залежнiсть учнiв вiд вчителiв тощо.
7. Вчинення злочину пiд впливом великого душевного
хвилювання, .викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого, передбачено як помякшуючу вiдповiдальнiсть
обставину п.4 ст.40. Йдеться про вчинення винним злочину, в
станi так званого фiзiологiчного афекту, коли здатнiсть винного
усвiдомлювати характер i значення своєх дiй або керувати ними
хоча й зберiгауться, але значною мiрою зменшууться. Для того,
щоб визнати цю обставину такою, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, необхiдно встановити, що: а) стан великого
душевного хвилювання у винного мав мiсце пiд час вчиненая
ним злочину; б) такий стан був викликаний неправомiрними,
тобто протиправними дiями iншоє особи (осiб), наприклад,
фiзичним аоо психiчним насильством, образою, iншим
приниженням честi i гiдностi винного, тощо, в) злочин вчинено
по вiдношенню саме до тiує особи, неправомiрнi дiє якоє
викликали у винного стан великого душевного хвилювання.
8. Пункт 5 ст.40 передбачау як обставину, що помякшуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину при захистi вiд суспiльна
небезпечного посягання, хоч i з перевищенням меж не-
обхiдноє оборони. Для наявностi цiує обставини необхiдно
встановити, що особа перебувала в станi необхiдноє оборони, але
при цьому перевищила єє межi. Про поняття необхiдноє оборони,
а також перевищення єє меж див.коментар до ст. 15.
9. Вчинення злочину неповнолiтнiм передбачене як
обставина, що помякшуу вiдповiдальнiсть, п.б ст.40. Пiд непов-
нолiтнiм тут розумiуться особа, якiй на момент вчинення злочину
не виповнилось 18 рокiв. Закон в даному разi враховуу те, що
формування неповнолiтнього як особистостi ще не закiнчилось
(емоцiйно-вольова сфера його психiки ще не набула стiйкостi,
вiн не мау належного життувого досвiду, сталих соцiальних
орiунтирiв) i вчинення злочину, як правило, тiую чи iншою мiрою
зумовлено даними факторами.
10. Вчинення злочину жiнкою в станi вагiтностi (п.7
ст.40) помякшуу вiдповiдальнiсть, оскiльки цей стан вагiтностi
супроводжууться рядом психiчних та фiзiологiчних особливостей,
якi певною мiрою знижують здатнiсть жiнки повнiстю контро-
лювати свою поведiнку. Строк вагiтностi на момент вчинення
злочину, а також обiзнанiсть про такий стан самоє жiнки в даному
разi значення не мають.
11. Пункт 8 ст.40 передбачау як помякшуючi вiдповiдальнiсть
три обставини: а) щире розкаяння; 6) явку з повинною;
в) сприяння розкриттю злочину.
Всi цi обставини обуднуу те, що вони у конкретними проявами
усвiдомлення особою своує вини у вчиненому злочинi i готовностi
сприяти правосуддю. А це в свою чергу свiдчить про зменшення
суспiльноє небезпечностi особи винного.
Щире розкаяння мау мiсце в тих випадках, коли особа
повнiстю визнау свою вину у вчиненому злочинi, дау свой поведiнцi
належну оцiнку i дiйсно готова нести передбачену законом
вiдповiдальнiсть. Щиро розкаятись винний може як на стадiє попе-
реднього розслiдування, так i пiд час судового розгляду.
Явка з повинною передбачау, що особа добровiльно приходить
в правоохороннi органи, суд або iнший державний орган,
зiзнауться у вчиненому нею злочинi i виражау готовнiсть нести
за нього передбачену законом вiдповiдальнiсть. Явка з повинною
може бути здiйснена з будь-яких причин, але не у звязку з тим,
що винному стало вiдомо про розкриття правоохоронними орга-
нами вчиненого ним злочину.
Сприяння розкриттю злочину означау, що винний в будь-
якiй формi подау допомогу органам правосуддя в зясуваннi тих
обставин вчинення злочину, якi мають iстотне значення для
певного його розкриття. Йдеться про викриття iнших
спiвучасникiв злочину, визначення ролi кожного у його
вчиненнi, передачу речових доказiв, предметiв, здобутих
злочинним шляхом, тощо. Як i щире розкаяння, сприяння
розкриттю злочину може мати мiсце як на стадiє попереднього
розслiдування, так i пiд час судового розгляду.
12. Згiдно з ч.2 СТ.40 суд при призначеннi покарання може
враховувати й iншi помякшуючi вiдповiдальнiсть обставини. Це
означау, що передбачений в кримiнальному законi перелiк
обставин, що помякшують вiдповiдальнiсть, не е вичерпним.
Якщо суд (судця) дiйде висновку, що певнi обставини справи слiд
врахувати при призначеннi покарання саме як помякшуючi
вiдповiдальнiсть, вiн повинен спецiально визнати єх такими i
прямо вказати про це в мотивувальнiй частинi вироку. До таких
обставин можуть бути вiднесенi, наприклад, вчинення злочину
вперше або внаслiдок випадкового збiгу обставин, неправильна,
в тому числi й протиправна, поведiнка потерпiлого, часткове
усунення винним заподiяноє шкоди.
Стаття 41. Обставини, що
вiдповiдальнiсть
обтяжують
При призначеннi покарання обставинами, що обтяжу-
ють вiдповiдальнiсть, визнаються:
1) вчинення злочину особою, що ранiше вчинила
якийсь злочин. Суд вправi, залежно вiд характеру пер-
шого злочину, не визнати за ним значення обтяжуючоє
обставини;
2) вчинення злочину органiзованою групою;
3) вчинення злочину з використанням пiдлеглого або
Iншого залежного стану особи, щодо якоє вчинено злочин;
4) вчинення злочину з корисливих або Iнших низьких
мотивiв;
5) заподiяння злочином тяжких наслiдкiв;
6) вчинення злочину щодо малолiтнього, старого або
особи, яка перебувау в безпорадному станi;
7) пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення злочину
або залучення неповнолiтнiх до участi в злочинi;
8) вчинення злочину з особливою жорстокiстю або
знущанням з потерпiлого;
9) вчинення злочину з використанням умов громадсь-
кого лиха;
10) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
11) вчинення злочину особою, яка перебувау в станi
спянiння. Суд вправi, залежно вiд характеру злочину,
обтяжуючою
обставину
не визнати
вiдповiдальнiсть;
12) вчинення нового злочину особою, яка була взята
на поруки, на протязi строку поручительства або на
протязi одного року пiсля закiнчення цього строку.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 грудня 1969 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1969. -№50. -Ст. 388).
1. Обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть, як i помякшу-
ючi обставини, з точки зору єх змiсту характеризують: а) подiю
злочину (ПП.2-9 ст.41); 6) особу винного (пп.I, II, 12 ст.41).
З точки зору соцiальноє значущостi перша група обставин
пiдвищуу ступiнь суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину,
друга група - свiдчить про бiльшу суспiльну небезпечнiсть особi
винного. Але оскiльки закон надав цим обставирам значення
самостiйного критерiю; що впливау на призначення покарання,
вони, за загальним правилом, повиннi враховуватись судом (суд-
дею) саме як обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть. Винятки
з цього правила див. у пп.2 i 8 коментаря до даноє статтi.
2. Нерiдко обставини, передбаченi в ст.41, одночасно вказанi i
в диспозицiє статтi Особливоє частини кримiнального закону як
обовязковi (як правило, квалiфiкуючi) ознаки складу конкрет-
ного злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286