Не дозволялося подавати скаргу або заяву на батьків, < родичів, не приймалися заяви слуг на своїх панів. За указом І* раба, який подав скаргу на свого хазяїна, слід було покарати І коли факти, викладені в скарзі, відповідали дійсності. Позивач,] з'являвся до суду, карався. Розслідування обмежувалося фактами, Я наведені в заяві. Суд відбувався за місцем проживання відповц
В Арабському халіфаті справу міг порушити потерпілий! родичі. Доказами були показання свідків. Достатніми вва правило, показання двох свідків — «поважних» мусульман. справах необхідним було підтвердження чотирьох свідків, ково чоловіків. Показання жінки дорівнювалися тільки пс казань чоловіка.
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
В Арабському халіфаті справу міг порушити потерпілий! родичі. Доказами були показання свідків. Достатніми вва правило, показання двох свідків — «поважних» мусульман. справах необхідним було підтвердження чотирьох свідків, ково чоловіків. Показання жінки дорівнювалися тільки пс казань чоловіка.
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128