Специфіка арабського феодалізму полягала в багатоукладності, в значному розвитку Державної власності на землю. Великий вплив на суспільний лад мала Релігійно-правова догматика ісламу. Тому на перший план виходили ВІДмінності між мусульманами і немусульманами. Панівний клас феодалів не мав чіткої ієрархічної структури. Основна частина здобичі ^ходила верхівці «правовірних» — халіфам, намісникам, воєна-
никам, чиновникам. Вони швидко збагачувалися, придбавали аЦи, сади, велику кількістю слуг і рабів. Передумовою їх еконо-ного панування було панування адміністративно-політичне. До складу панівного класу входила і верхівка підкорених на-
133
Частина друга
Історія держави і правїГ ____Середніх віків
Селяни в Халіфаті були основним станом, який сплачував) ки, спадковими орендарями державних земель. Особливо І селянам-немусульманам, які сплачували податки і виконували] манітні повинності.
Важливу роль у Халіфаті відігравала купецька верхівка, були тут центрами торгівлі, ремесла, культури. Але, на вц Європи, міста не мали самоврядування.
Найнижчою верствою були раби. Ця група населення І вадася головним чином за рахунок полонених і невільї купували за кордоном.
Серед учених немає одностайної думки щодо сутності І ного ладу середньовічних африканських держав. Проте би них вважає, що це був феодалізм, який розвивався в умовах І нообщинного ладу. Гана і Малі напевне мали багатоуклг де були елементи родоплемінного, феодального і рабовлас укладів. В імперії Сонгай, державах Хауса і Канем-Борну відносини поступово починають переважати, хоч і поєдн) гатьма родоплемінними пережитками, часто приховуючись за| зовнішньою формою. Цим пояснюється виняткова стабп дової общини, збереження родинних зв'язків у територіальи наннях, наявність різноманітних укладів, етнічної строка лення тощо.
§ 3. Державний лад
\_ліецифічні риси соціально-економічного ] ку країн Азії та Африки пояснюють, чому тут не створилися де форми, які були властивими феодальній Європі. Тут не було с| ральної монархії, не знали ці країни і станово-представї нархії. Поширеною формою середньовічної держави країн АзШ рики стала спадкова монархія з необмеженою владою прав* зом з тим державні форми азіатських і африканських країн гір ідентичними. Різним був рівень централізації цих держав, І— користання військово-деспотичних методів в управлінні тощОі|
Трансформація форм феодальної держави в Індії та ЯпоІ ною мірою залежала від зовнішньополітичних факторів —: манського завоювання Індії у XIII столітті і узурпації влади; тора Японії сегуном в XII столітті. Феодальна Індія і фео;з нія ніколи не досягали такого ступеня всесилля бюрокра
"феодальна оерзісава і право Ч та Африки \
Розділ II
«ЯГУ як це було в Китаї. Досить своєрідною була і теократична мо-
яЛ«*Р '' • »
яархія Арабського халіфату.
у державному апараті всіх східних суспільств можна знайти ба--ято спільних рис: його громіздкість, дублювання функцій і т.д.
Могутній державний апарат був сформований у феодальному Китаї- Китайська феодальна держава знала періоди централізації і роздробленості, але завжди в Китаї зберігалася спадковість у структурі державного апарату. Характерною для імператорського Китаю була наявність бюрократичне організованої державної машини з сильною центральною владою. І монголи, і маньчжурські завойовники, коли встановлювали своє панування в Китаї, зберігали старий державний апарат з певними незначними змінами в його структурі.
Верховна влада в Китаї концентрувалася в особі імператора. Все управління з розгалуженою бюрократичною системою стікалося до нього. «Син Неба» вважався представником небесних сил, провідником їх волі. У Зібранні імператорських законів династії Тан (VIII ст.) було сказано: «Височінь імператора настільки велика, що може зрівнятися з Небом, широчінь настільки величезна, що нагадує землю, а блиск його дорівнює блиску місяця і сонця».
Спочатку в центральному державному апараті найширші після імператора повноваження мав цзайсян. Але в період династії Тан на перше місце висуваються три палати (шен). У період династії Мін . військова і політична влада зосереджується в руках імператора. Через деякий час була утворена Державна рада (нейге). Маньчжури використовували досвід династії Мін. Працювала Державна рада, до складу якої входила тепер маньчжурська аристократія. З'явилася ще одна установа — власна канцелярія імператора.
До центрального апарату входило також шість відомств: лібу — відомство чинів, хубу — відомство фінансів, лібу — відомство ритуалів, бінбу — військове відомство^ сінбу — відомство покарань і гун-6У — відомство громадських робіт.
Адміністративно-територіальний поділ протягом тривалого ЧасУ залишався незмінним: область, повіт, волость, село (лі). Потім явилися провінції та округи. Всі місцеві чиновники призначали-я Центральним урядом. Низова ланка управління створювалася на 831 °бщинної організації і доповнювалася системою кругової по-РУКи. Утворювались об'єднання п'яти і 125 селянських дворів на І^11 'з старостами. Усі члени таких об'єднань були пов'язані кру-порукою.
134
135
Частина друга
/ Історія дерікави І права~ /__ _ Середніх віків
Розгалужений державний апарат китайських імперій пс великої кількості чиновників, які підрозділялися на військові вільних. У 220 році була введена система «чинів дев'яти рангії сприйняли всі наступні династії.
Специфічною рисою феодального Китаю була екзамеї система відбору на державні посади. Екзамени провадились оді на три роки в провінціях і в столиці. Людина, яка успішно ск екзамени, отримувала вчений ступінь і включалась до осе стану — шенші.
Військова організація Китаю будувалася спочатку на осв стеми фубін (війська областей), тобто на військовій повинне лянства. З періоду Тан починає формуватися постійна армія. ] ління династії Цин були створені в основному з маньчжурів з «восьми знамен».
Суд не був відділений від адміністрації, хоч і існували ї| посади та установи.
Досить рано з'явилося поняття судових інстанцій: повп окружний, обласний, столичний і, нарешті, — сам імператорі дя. Мінська і Цинська династії мали досить розгалужену суде тему. В центрі працювали такі судові установи: імператорові, покарань, кримінальна палата, касаційна палата, а на місцях,! .вінціях, областях, округах і повітах, діяли судові чиновники. Іс І общинний суд. • ї
У феодальній Індії аж до XIII століття структура центра державного апарату була єдиною. Главою держави вважався || тель — махараджа. Його особа обожнювалася.
У розпорядженні махараджі був розгалужений апарат, дався із великої кількості чиновників. Як і раніше, діяв мантрв шад — рада царських сановників.
Встановлення мусульманського панування в Індії викликали^ зміни в структурі і діяльності центрального державного апа у Делійському султанаті (XIII ст.) влада глави держави — дели султана — була номінальною. Певних правил престолонаслі, не існувало. Але надалі влада султана посилюється. Султани на магаються об'єднати у своїй особі владу світську і духовну, халіфа. Однак останні султани в XV столітті були лише «пе ^ серед рівних», опинившись у повній залежності від феодальної!
Найближчим помічником султана був візир.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128
никам, чиновникам. Вони швидко збагачувалися, придбавали аЦи, сади, велику кількістю слуг і рабів. Передумовою їх еконо-ного панування було панування адміністративно-політичне. До складу панівного класу входила і верхівка підкорених на-
133
Частина друга
Історія держави і правїГ ____Середніх віків
Селяни в Халіфаті були основним станом, який сплачував) ки, спадковими орендарями державних земель. Особливо І селянам-немусульманам, які сплачували податки і виконували] манітні повинності.
Важливу роль у Халіфаті відігравала купецька верхівка, були тут центрами торгівлі, ремесла, культури. Але, на вц Європи, міста не мали самоврядування.
Найнижчою верствою були раби. Ця група населення І вадася головним чином за рахунок полонених і невільї купували за кордоном.
Серед учених немає одностайної думки щодо сутності І ного ладу середньовічних африканських держав. Проте би них вважає, що це був феодалізм, який розвивався в умовах І нообщинного ладу. Гана і Малі напевне мали багатоуклг де були елементи родоплемінного, феодального і рабовлас укладів. В імперії Сонгай, державах Хауса і Канем-Борну відносини поступово починають переважати, хоч і поєдн) гатьма родоплемінними пережитками, часто приховуючись за| зовнішньою формою. Цим пояснюється виняткова стабп дової общини, збереження родинних зв'язків у територіальи наннях, наявність різноманітних укладів, етнічної строка лення тощо.
§ 3. Державний лад
\_ліецифічні риси соціально-економічного ] ку країн Азії та Африки пояснюють, чому тут не створилися де форми, які були властивими феодальній Європі. Тут не було с| ральної монархії, не знали ці країни і станово-представї нархії. Поширеною формою середньовічної держави країн АзШ рики стала спадкова монархія з необмеженою владою прав* зом з тим державні форми азіатських і африканських країн гір ідентичними. Різним був рівень централізації цих держав, І— користання військово-деспотичних методів в управлінні тощОі|
Трансформація форм феодальної держави в Індії та ЯпоІ ною мірою залежала від зовнішньополітичних факторів —: манського завоювання Індії у XIII столітті і узурпації влади; тора Японії сегуном в XII столітті. Феодальна Індія і фео;з нія ніколи не досягали такого ступеня всесилля бюрокра
"феодальна оерзісава і право Ч та Африки \
Розділ II
«ЯГУ як це було в Китаї. Досить своєрідною була і теократична мо-
яЛ«*Р '' • »
яархія Арабського халіфату.
у державному апараті всіх східних суспільств можна знайти ба--ято спільних рис: його громіздкість, дублювання функцій і т.д.
Могутній державний апарат був сформований у феодальному Китаї- Китайська феодальна держава знала періоди централізації і роздробленості, але завжди в Китаї зберігалася спадковість у структурі державного апарату. Характерною для імператорського Китаю була наявність бюрократичне організованої державної машини з сильною центральною владою. І монголи, і маньчжурські завойовники, коли встановлювали своє панування в Китаї, зберігали старий державний апарат з певними незначними змінами в його структурі.
Верховна влада в Китаї концентрувалася в особі імператора. Все управління з розгалуженою бюрократичною системою стікалося до нього. «Син Неба» вважався представником небесних сил, провідником їх волі. У Зібранні імператорських законів династії Тан (VIII ст.) було сказано: «Височінь імператора настільки велика, що може зрівнятися з Небом, широчінь настільки величезна, що нагадує землю, а блиск його дорівнює блиску місяця і сонця».
Спочатку в центральному державному апараті найширші після імператора повноваження мав цзайсян. Але в період династії Тан на перше місце висуваються три палати (шен). У період династії Мін . військова і політична влада зосереджується в руках імператора. Через деякий час була утворена Державна рада (нейге). Маньчжури використовували досвід династії Мін. Працювала Державна рада, до складу якої входила тепер маньчжурська аристократія. З'явилася ще одна установа — власна канцелярія імператора.
До центрального апарату входило також шість відомств: лібу — відомство чинів, хубу — відомство фінансів, лібу — відомство ритуалів, бінбу — військове відомство^ сінбу — відомство покарань і гун-6У — відомство громадських робіт.
Адміністративно-територіальний поділ протягом тривалого ЧасУ залишався незмінним: область, повіт, волость, село (лі). Потім явилися провінції та округи. Всі місцеві чиновники призначали-я Центральним урядом. Низова ланка управління створювалася на 831 °бщинної організації і доповнювалася системою кругової по-РУКи. Утворювались об'єднання п'яти і 125 селянських дворів на І^11 'з старостами. Усі члени таких об'єднань були пов'язані кру-порукою.
134
135
Частина друга
/ Історія дерікави І права~ /__ _ Середніх віків
Розгалужений державний апарат китайських імперій пс великої кількості чиновників, які підрозділялися на військові вільних. У 220 році була введена система «чинів дев'яти рангії сприйняли всі наступні династії.
Специфічною рисою феодального Китаю була екзамеї система відбору на державні посади. Екзамени провадились оді на три роки в провінціях і в столиці. Людина, яка успішно ск екзамени, отримувала вчений ступінь і включалась до осе стану — шенші.
Військова організація Китаю будувалася спочатку на осв стеми фубін (війська областей), тобто на військовій повинне лянства. З періоду Тан починає формуватися постійна армія. ] ління династії Цин були створені в основному з маньчжурів з «восьми знамен».
Суд не був відділений від адміністрації, хоч і існували ї| посади та установи.
Досить рано з'явилося поняття судових інстанцій: повп окружний, обласний, столичний і, нарешті, — сам імператорі дя. Мінська і Цинська династії мали досить розгалужену суде тему. В центрі працювали такі судові установи: імператорові, покарань, кримінальна палата, касаційна палата, а на місцях,! .вінціях, областях, округах і повітах, діяли судові чиновники. Іс І общинний суд. • ї
У феодальній Індії аж до XIII століття структура центра державного апарату була єдиною. Главою держави вважався || тель — махараджа. Його особа обожнювалася.
У розпорядженні махараджі був розгалужений апарат, дався із великої кількості чиновників. Як і раніше, діяв мантрв шад — рада царських сановників.
Встановлення мусульманського панування в Індії викликали^ зміни в структурі і діяльності центрального державного апа у Делійському султанаті (XIII ст.) влада глави держави — дели султана — була номінальною. Певних правил престолонаслі, не існувало. Але надалі влада султана посилюється. Султани на магаються об'єднати у своїй особі владу світську і духовну, халіфа. Однак останні султани в XV столітті були лише «пе ^ серед рівних», опинившись у повній залежності від феодальної!
Найближчим помічником султана був візир.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128