Компетентними судами, що вирiшують господарськi спори в
державах - учасницях спiвдружностi, у спецiалiзованi суди, якi
мають рiзну назву. Наприклад, у Росiє, Киргизстанi та Украєнi -
арбiтражнi суди, в Бiлорусiє - господарськi суди, в Молдовi -
економiчнi суди.
В Украєнi дiють також спецiально створенi iншi третейськi суди
з своую вiдповiдною назвою. Так, згiдно зi ст. З Закону Украєни <Про.
товарну бiржу> товарнiй бiржi надане право засновувати арбiт-
ражнi комiсiє (бiржовий арбiтраж) для вирiшення спорiв у торго-
вельних угодах. Спори, що виникають з бiржових угод, вирiшуються
287
в порядку, встановленому законодавством Украєни, статутом товар-
ноє бiржi та бiржовими правилами (ст. 20 Закону).
iз змiсту статей 1, 3 i 20 Закону Украєни <Про товарну бiржу>
випливау, що компетенцiя арбiтражних комiсiй бiрж обмежууться
вирiшенням спорiв, що виникають при укладеннi, змiнi та розiрваннi
угод, якi вiдповiдають умовам, визначеним у ст. 15 цього Закону, в
тому числi, якщо угода у купiвлею-продажем, поставкою та обмiном
товарiв, допущених до обiгу на товарнiй бiржi, якщо учасниками
угоди у члени бiржi та якщо угода подана до реустрацiє i зареустро-
вана на бiржi не пiзнiше наступного за здiйсненням угоди дня.
Разом з тим вирiшення спорiв, що виникають при виконаннi
зазначених угод, а також усiх спорiв з iнших угод уже виходить за
межi компетенцiє арбiтражних комiсiй бiржi.
Водночас сторони в бiржовiй угодi мають право передати гос-
подарський спiр на вирiшення iншого третейського суду, у тому
числi обрати третейським судом арбiтражну комiсiю бiржi. Вирiшен-
ня арбiтражною комiсiую бiржi спору, як третейським судом, може
бути визнане чинним за умови дотримання вимог уже згаданого По-
ложення про третейський суд, затвердженого постановою Держар-
бiтражу при Радi Мiнiстрiв СРСР вiд ЗО грудня 1975 року № 121.
.. Пiдсумовуючи викладене, слiд зазначити, що порядок вирi-
шення господарських спорiв третейськими судами в Украєнi не у
однозначним i виваженим. Хоча й iснують рiзноманiтнi закони та
iншi нормативнi акти, якi визначають статус третейських судiв, по-
рядок єх створення, звернення з позовними заявами, визначення
складу суду та iншi питання, правове поле досi лишауться невре-
гульованим, що не сприяу однорiдному пiдходу до вирiшення гос-
подарських спорiв.
На наш погляд, доцiльнiшим було б прийняття одного базового
закону <Про третейський суд (арбiтраж) в Украєнi>. В цьому законi
мали б передбачити статус суду i суддiв, порядок i строки звернен-
ня до суду, визначення складу суду, порядок оскарження рiшень i
єх виконання та iншi положення третейського провадження. Як уже
зазначалося, за дорученням Верховноє Ради Украєни Вищий арбi-
тражний суд у 1992 роцi зробив спробу змiнити становище. Вiн
розробив Положення про третейський суд, однак Положення досi
не прийняте.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91