Деякi договори, наприклад
договiр комiсiє, можуть бути як сплатними, так i безоплатними за-
лежно вiд домовленостi про це сторiн. \
Залежно вiд юридичноє спрямованостi господарськi договори
розрiзняють як основнi i попереднi.
Основнi договори безпосередньо породжують права i обовяз-
ки сторiн, повязанi з реалiзацiую продукцiє, наданням послуг i т. ii
Попереднiй договiр укладауться з метою укладення в майбує
ньому основного договору. При укладеннi попереднього договi
ру передбачауться низка дiй, без яких неможливе укладення i виi
конання основного договору. А саме: обовязково обумовлюуться |
строк укладення основного договору. Якщо одна iз сторiн ухиля-;
тиметься вiд укладення основного договору в строки, визначенi!
попереднiм договором, друга мау право звернутися до арбiтраж-1
ного суду з вимогою примусити виконати зобовязання поперед-
нього договору. i
Дуже схожою на попереднiй договiр у угода про намiри всту-.|
пити в договiрнi вiдносини в майбутньому. Але не дивлячись
183
загальну формальну єхню схожiсть, попереднiй договiр вiдрiз-
няуться вiд угоди про намiри. Угода про намiри лише фiксуу ба-
жання сторiн вступити в договiрнi вiдносини в майбутньому i не
породжуу прав i обовязкiв сторiн, якщо вони в нiй не обумовленi.
Вiдмова одного iз учасникiв угоди про намiри укласти передбаче-
ний нею договiр не тягне за собою нiяких правових наслiдкiв, якщо
це не було обумовлено.
Залежно вiд перiодiв виконання своєх обовязкiв субукти гос-
подарювання укладають генеральнi i поточнi договори. Генеральнi
договори визначають умови виконання винятково усiх взятих зобо-
вязань сторонами протягом усього єх строку (наприклад, будiвниц-
тво складного, довгострокового обукта - атомноє електростанцiє).
Поточнi договори конкретизують генеральнi договори на певнi пе-
рiоди, на перiоди виконання певних обсягiв робiт, скажiмо, будiв-
ництво окремих споруд, якi у складовими частинами обукта, обу-
мовленого генеральним договором (закiнчення будiвництва якоєсь
частини (черги) АЕС).
Генеральнi договори укладаються на тривалi строки - на пять
i бiльше рокiв i, навпаки, поточнi, якi конкретизують перiоди вико-
нання зобовязань, що виникають iз генеральних договорiв, укла-
даються на коротшi перiоди часу, як правило, на рiк, не менше.
Вiд попереднiх i генеральних договорiв слiд вiдрiзняти дов-
гостроковi договори за прямими тривалими господарськими зв яз-
ками, якi свого часу набули широкого застосування в поставочних
вiдносинах. У юридичнiй лiтературi й до цього часу не проведено
чiткого розмежування мiж ними. Але погодитися з точкою зору про
те, що довгостроковий договiр за своую юридичною природою у
попереднiм, не можна з таких мiркувань. Суть попереднього до-
говору полягау в тому, що з нього випливау зобовязання укласти
договiр у майбутньому. Через це попереднiй договiр, виконавши
свою функцiю, тобто зобовязавши сторони укласти договiр у май-
бутньому, вважауться виконаним i вiдповiдно до ст. 216 ЦК Украє-
ни припиняу свою дiю. Договiр поставки за прямими довгостро-
ковими господарськими звязками, укладений сторонами, як пра-
вило, на пять рокiв або ж на тривалiший перiод, перебувау в стадiє
виконання протягом усього перiоду, на який вiн був укладений, за
винятком випадкiв, передбачених чинним законодавством, коли вiн
пiдлягау змiнi, розiрванню тощо.
Див.: Брагiнський М. i. Попереднiй договiр у господарських вiдносинах //
Радян. держава i право. 1971. № 3. С.107, 108.
184
Залежно вiд способу укладення договори бувають взаумоуз- !
годженi i договори приуднання.
В умовах ринкових вiдносин основна кiлькiсть договорiв
укладауться субуктами господарськоє дiяльностi вiльно, на свiй
розсуд, без будь-яких приписiв, за простою згодою сторiн - взау-
моузгоджено - з дотриманням таких правил: ;
субукти абсолютно вiльнi у вирiшеннi питання укладати чи не |
укладати договiр, за винятком, коли зобовязання укласти договiр |
передбачено законом або добровiльно прийнятим зобовязанням; i
вибiр контрагента при укладеннi договору добровiльний; |
у субуктiв господарювання у можливiсть вибору виду договору; |
сторони за своєм розсудом визначають i формулюють кон-1
кретнi умови (змiст) договору, окрiм випадкiв, передбачених зако-1
нодавством або ж попередньою єхньою домовленiстю.
Це, як правило, договори купiвлi-продажу, поставки, iншi
договори на передачу майна у власнiсть, у строкове платне i без-
оплатне користування, на виконання робiт i т. iн. |
При укладеннi договорiв приуднання єх умови (змiст) форму-1
люються тiльки однiую iз сторiн. iнша сторона позбавлена мож-
ливостi доповнювати або ж змiнювати цi умови, вона може укла-
сти такий договiр, погодившись з цими умовами в цiлому.
Прикладом таких договорiв у договори перевезення, догово-|
ри на вiдкриття банкiвського рахунку та iн. |
Окремий специфiчний вид складають договори <за вертикал-
лю>, якими опосередковуються господарсько-управлiнськi функ-1
цiє. Ця форма договiрних звязкiв в основному застосовууться в|
умовах господарювання субуктiв, заснованих на державнiй формi|
власностi. Формування i доведення державних замовлень до кон-|
кретних субуктiв господарювання, а також право вимагати єх ви-|
конання i надання матерiально-фiнансовоє допомоги у виконаннi цих|
замовлень, а в свою чергу кореспондуючi єм права i обовязки ви-|
конавцiв, мають характер господарсько-управлiнських зобовязань. |
Особливостями i специфiкою внутрiшньогосподарськоє дiяль-
ностi юридичних осiб характеризуються i внутрiшньогосподарськi
Цей договiр характерний тим, що його умови формуються однiую iз сторiн
(оферентом), а друга не може єх спростувати або ж викласти у своєй редакцiє, а
тому знаходиться в повнiй залежностi вiд першоє сторони. У звязку з цим слiд
було б передбачити в законодавствi порядок, згiдно з яким слiд надати право сто-,
ронi, яка приуднууться, звернутися в судовi органи з заявою про змiну або ж розiр-1
вання договору, в якому передбаченi такi обтяжливi умови, якi хоч i не суперечать ]
чинному законодавству, -але настiльки обтяжливi i кабальнi для сторони, що при
укладеннi взаумоузгодженого договору вона б на такi умови не погодилася.
185
договори, у форму яких, у вiдповiдних випадках, вона втiлюуться.
Субуктом цих договiрних вiдносин завжди, принаймнi, однiую з
сторiн, у пiдроздiл юридичноє особи. Другою стороною може ви-
ступати iнший пiдроздiл або ж юридична особа в цiлому. Внутрiш-
ньогосподарськi договори набувають широкого застосування в умо-
вах розвитку корпоративних вiдносин i корпоративного права.
У сучасних умовах у звязку зi змiнами, що вiдбуваються в еко-
номiцi Украєни, система договорiв потребуу подальшого удоско-
налення. Зi скасуванням планових засад у регулюваннi народного
господарства i розвитком пiдприумництва в якостi субуктiв сто-
ронами договору поставки можуть бути не тiльки юридичнi, але
й фiзичнi особи-пiдприумцi. Ця обставина сприяла наближенню
договору поставки до договору купiвлi-продажу. У межах струк-
тури цих договорiв помiтного розвитку набули бартернi договори.
Виникли i такi рiзновиди договорiв, як договори лiзингу, що не
охоплюються поняттям договорiв майнового найму. Суттуво роз-
ширилося коло договорiв, якi входять до складу договорiв пiдряд-
ного типу i договорiв про надання послуг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
договiр комiсiє, можуть бути як сплатними, так i безоплатними за-
лежно вiд домовленостi про це сторiн. \
Залежно вiд юридичноє спрямованостi господарськi договори
розрiзняють як основнi i попереднi.
Основнi договори безпосередньо породжують права i обовяз-
ки сторiн, повязанi з реалiзацiую продукцiє, наданням послуг i т. ii
Попереднiй договiр укладауться з метою укладення в майбує
ньому основного договору. При укладеннi попереднього договi
ру передбачауться низка дiй, без яких неможливе укладення i виi
конання основного договору. А саме: обовязково обумовлюуться |
строк укладення основного договору. Якщо одна iз сторiн ухиля-;
тиметься вiд укладення основного договору в строки, визначенi!
попереднiм договором, друга мау право звернутися до арбiтраж-1
ного суду з вимогою примусити виконати зобовязання поперед-
нього договору. i
Дуже схожою на попереднiй договiр у угода про намiри всту-.|
пити в договiрнi вiдносини в майбутньому. Але не дивлячись
183
загальну формальну єхню схожiсть, попереднiй договiр вiдрiз-
няуться вiд угоди про намiри. Угода про намiри лише фiксуу ба-
жання сторiн вступити в договiрнi вiдносини в майбутньому i не
породжуу прав i обовязкiв сторiн, якщо вони в нiй не обумовленi.
Вiдмова одного iз учасникiв угоди про намiри укласти передбаче-
ний нею договiр не тягне за собою нiяких правових наслiдкiв, якщо
це не було обумовлено.
Залежно вiд перiодiв виконання своєх обовязкiв субукти гос-
подарювання укладають генеральнi i поточнi договори. Генеральнi
договори визначають умови виконання винятково усiх взятих зобо-
вязань сторонами протягом усього єх строку (наприклад, будiвниц-
тво складного, довгострокового обукта - атомноє електростанцiє).
Поточнi договори конкретизують генеральнi договори на певнi пе-
рiоди, на перiоди виконання певних обсягiв робiт, скажiмо, будiв-
ництво окремих споруд, якi у складовими частинами обукта, обу-
мовленого генеральним договором (закiнчення будiвництва якоєсь
частини (черги) АЕС).
Генеральнi договори укладаються на тривалi строки - на пять
i бiльше рокiв i, навпаки, поточнi, якi конкретизують перiоди вико-
нання зобовязань, що виникають iз генеральних договорiв, укла-
даються на коротшi перiоди часу, як правило, на рiк, не менше.
Вiд попереднiх i генеральних договорiв слiд вiдрiзняти дов-
гостроковi договори за прямими тривалими господарськими зв яз-
ками, якi свого часу набули широкого застосування в поставочних
вiдносинах. У юридичнiй лiтературi й до цього часу не проведено
чiткого розмежування мiж ними. Але погодитися з точкою зору про
те, що довгостроковий договiр за своую юридичною природою у
попереднiм, не можна з таких мiркувань. Суть попереднього до-
говору полягау в тому, що з нього випливау зобовязання укласти
договiр у майбутньому. Через це попереднiй договiр, виконавши
свою функцiю, тобто зобовязавши сторони укласти договiр у май-
бутньому, вважауться виконаним i вiдповiдно до ст. 216 ЦК Украє-
ни припиняу свою дiю. Договiр поставки за прямими довгостро-
ковими господарськими звязками, укладений сторонами, як пра-
вило, на пять рокiв або ж на тривалiший перiод, перебувау в стадiє
виконання протягом усього перiоду, на який вiн був укладений, за
винятком випадкiв, передбачених чинним законодавством, коли вiн
пiдлягау змiнi, розiрванню тощо.
Див.: Брагiнський М. i. Попереднiй договiр у господарських вiдносинах //
Радян. держава i право. 1971. № 3. С.107, 108.
184
Залежно вiд способу укладення договори бувають взаумоуз- !
годженi i договори приуднання.
В умовах ринкових вiдносин основна кiлькiсть договорiв
укладауться субуктами господарськоє дiяльностi вiльно, на свiй
розсуд, без будь-яких приписiв, за простою згодою сторiн - взау-
моузгоджено - з дотриманням таких правил: ;
субукти абсолютно вiльнi у вирiшеннi питання укладати чи не |
укладати договiр, за винятком, коли зобовязання укласти договiр |
передбачено законом або добровiльно прийнятим зобовязанням; i
вибiр контрагента при укладеннi договору добровiльний; |
у субуктiв господарювання у можливiсть вибору виду договору; |
сторони за своєм розсудом визначають i формулюють кон-1
кретнi умови (змiст) договору, окрiм випадкiв, передбачених зако-1
нодавством або ж попередньою єхньою домовленiстю.
Це, як правило, договори купiвлi-продажу, поставки, iншi
договори на передачу майна у власнiсть, у строкове платне i без-
оплатне користування, на виконання робiт i т. iн. |
При укладеннi договорiв приуднання єх умови (змiст) форму-1
люються тiльки однiую iз сторiн. iнша сторона позбавлена мож-
ливостi доповнювати або ж змiнювати цi умови, вона може укла-
сти такий договiр, погодившись з цими умовами в цiлому.
Прикладом таких договорiв у договори перевезення, догово-|
ри на вiдкриття банкiвського рахунку та iн. |
Окремий специфiчний вид складають договори <за вертикал-
лю>, якими опосередковуються господарсько-управлiнськi функ-1
цiє. Ця форма договiрних звязкiв в основному застосовууться в|
умовах господарювання субуктiв, заснованих на державнiй формi|
власностi. Формування i доведення державних замовлень до кон-|
кретних субуктiв господарювання, а також право вимагати єх ви-|
конання i надання матерiально-фiнансовоє допомоги у виконаннi цих|
замовлень, а в свою чергу кореспондуючi єм права i обовязки ви-|
конавцiв, мають характер господарсько-управлiнських зобовязань. |
Особливостями i специфiкою внутрiшньогосподарськоє дiяль-
ностi юридичних осiб характеризуються i внутрiшньогосподарськi
Цей договiр характерний тим, що його умови формуються однiую iз сторiн
(оферентом), а друга не може єх спростувати або ж викласти у своєй редакцiє, а
тому знаходиться в повнiй залежностi вiд першоє сторони. У звязку з цим слiд
було б передбачити в законодавствi порядок, згiдно з яким слiд надати право сто-,
ронi, яка приуднууться, звернутися в судовi органи з заявою про змiну або ж розiр-1
вання договору, в якому передбаченi такi обтяжливi умови, якi хоч i не суперечать ]
чинному законодавству, -але настiльки обтяжливi i кабальнi для сторони, що при
укладеннi взаумоузгодженого договору вона б на такi умови не погодилася.
185
договори, у форму яких, у вiдповiдних випадках, вона втiлюуться.
Субуктом цих договiрних вiдносин завжди, принаймнi, однiую з
сторiн, у пiдроздiл юридичноє особи. Другою стороною може ви-
ступати iнший пiдроздiл або ж юридична особа в цiлому. Внутрiш-
ньогосподарськi договори набувають широкого застосування в умо-
вах розвитку корпоративних вiдносин i корпоративного права.
У сучасних умовах у звязку зi змiнами, що вiдбуваються в еко-
номiцi Украєни, система договорiв потребуу подальшого удоско-
налення. Зi скасуванням планових засад у регулюваннi народного
господарства i розвитком пiдприумництва в якостi субуктiв сто-
ронами договору поставки можуть бути не тiльки юридичнi, але
й фiзичнi особи-пiдприумцi. Ця обставина сприяла наближенню
договору поставки до договору купiвлi-продажу. У межах струк-
тури цих договорiв помiтного розвитку набули бартернi договори.
Виникли i такi рiзновиди договорiв, як договори лiзингу, що не
охоплюються поняттям договорiв майнового найму. Суттуво роз-
ширилося коло договорiв, якi входять до складу договорiв пiдряд-
ного типу i договорiв про надання послуг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91