!
Неустойкою (штрафом, пенею) (ст. 179 ЦК Украєни) вважають |
визначену законом або договором грошову суму, яку боржник по-|
винен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного |
виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання. |
Найчастiше неустойка встановлюуться за простою домовле-
нiстю сторiн або ж вiдповiдно до обовязкiв приписiв закону. Тому i
неустойку в першому випадку називають договiрно-добровiльною, i
а в другому договiрно-обов язковою.
У деяких випадках неустойка передбачауться нормативним ак-
том i може бути стягнена ще до укладення договору. Наприклад,
згiдно зi ст. 385 ЦК Украєни перевiзник i вiдправник вiдповiдають |
майном за неподання перевiзних засобiв, непредявлення до пере-
везення вантажу та за iншi порушення обовязкiв, що випливають |
з плану перевезень i у випадках, не передбачених таким планом,!
189
але встановлених транспортним статутом. У подiбних випадках
йдеться про нормативну неустойку.
Залежно вiд особливостей визначення розмiрiв неустойки i ха-
рактеру порушень, за якi вона встановлюуться, говорять про штраф
або ж пеню.
Штраф - це неустойка, яка. визначауться в твердiй грошовiй
сумi за кожне порушення зобовязання, в тому числi i за простро-
чення, або ж стягууться одноразово у виглядi визначеного вiдсотку
вiд суми невиконаного або ж неналежне виконаного зобовязання.
Пеня - це неустойка, яка нараховууться, як правило, у вiдсот-
ковому вiдношеннi до суми простроченого платежу за кожний день
прострочення.
У звязку з тим, що зобовязання щодо сплати неустойки у до-
датковими стосовно зобовязань у вiдшкодуваннi збиткiв, виникау
питання про єхну спiввiдношення. За цим критерiум неустойка ди-
ференцiюуться на залiкову, виняткову, штрафну i альтернативну.
Залiкова неустойка стягууться в тiй частинi збиткiв, якi не по-
криваються неустойкою. Вона мау загальний характер i застосо-
вууться в усiх випадках, якщо законом або ж договором не перед-
бачено iнше.
Для боротьби з найсерйознiшими порушеннями зобовязань
(реалiзацiя недоброякiсноє i некомплектноє продукцiє та iн.) понад
збитки стягууться неустойка, яка називауться штрафною (кому-
метивною).
При винятковiй неустойцi стягненню пiдлягау сама неустой-
ка, а збитки не стягуються. Закон (ст. 240 ЦК) дозволяу сторонам
за договором встановити вiдповiдальнiсть у виглядi вiдшкодування
збиткiв або ж тiльки стягнення неустойки, тож у цьому випадку
неустойку називають альтернативною.
Розмiр неустойки встановлюуться або законом, або за домов-
ленiстю сторiн. Разом з тим чинне законодавство передбачау пра-
во судових органiв зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi). Зок-
рема це може бути у випадках надмiрноє невiдповiдностi мiж збит-
ками, яких зазнав кредитор, i розмiром передбаченоє неустойки,
але вони не можуть повнiстю звiльнити боржника вiд зобовязан-
ня по сплатi неустойки.
Виплата неустойки не звiльняу боржника вiд виконання зобо-
вязання в натурi. У господарських вiдносинах, що виникають iз
договорiв, неустойку, пеню, штраф, як правило, обуднують пiд на-
звою штрафних санкцiй.
190
Важливого значення i широкого застосування в умовах пере-
ходу до ринкових вiдносин набувау такий вид забезпечення вико-
нання господарських зобовязань, як застава. Маючи заставу, кре-
дитор в разi невиконання боржником забезпеченого заставою зо-
бовязання може одержати задоволення своєх вимог iз вартостi
заставленого майна, маючи перевагу перед iншими кредиторами.
У заставних правовiдносинах кредитором завжди у заставодер-
жатель, особа, яка приймау майно в заставу. Боржник за основним
зобовязанням у заставодавцем i передау майно в заставу; переда-
ти майно в заставу може i третя особа. Заставою можуть бути за-
безпеченi рiзноманiтнi, але лише дiйснi вимоги, якi виникають iз
договорiв позики (банкiвськоє позики), купiвлi-продажу, оренди,
перевезення та iн. Застава може застосовуватися i щодо вимог, якi
можуть виникнути в майбутньому при наявностi домовленостi
сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог. i
Застава виникау внаслiдок закону чи договору i регламентууть- \
ся Цивiльним кодексом Украєни i Законом Украєни вiд 2 жовтня |
1992 року <Про заставу>. |
Предметом застави може бути майно, цiннi папери, а також |
майновi права. Але в усiх випадках предметом застави виступау |
лише таке майно, такi речi, якi не виключенi з цивiльного обiгу. |
Ним може бути i таке майно, яке мау стати власнiстю заставодав-
ця в майбутньому, пiсля укладення договору, в тому числi продук-1
цiя (майбутнiй врожай, приплiд тварин i т. iн.).. Предметом заста-
ви можуть бути i такi майновi права, як права на чужi речi, оренднi
права на пiдприумства, будiвлi, споруди, кредиторськi вимоги та
iншi права.
Однак не може бути предметом застави таке майно: нацiо-
нальнi, культурнi та iсторичнi цiнностi, що занесенi до Державного!
реустру нацiональноє культурноє спадщини, а також обукти дер"
жавноє власностi, приватизацiя яких заборонена, майновi комплек-1
си державних пiдприумств, що знаходяться в процесi корпорати-;
зацiє. Не можуть бути предметом застави i вимоги, що мають осо
бистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом.!
За загальним правилом договiр застави повинен укладатися в
простiй письмовiй формi. Однак, якщо предметом застави у неру-
хоме майно, транспортнi засоби, космiчнi обукти, товари в обiгу
чи переробцi, договiр застави повинен бути нотарiально засвiдче-
i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 47. Ст. 642.
191
ний. У випадках недотримання вимог щодо форми застави i його
нотарiального посвiдчення договiр застави визнауться недiйсним.
Сторонами в заставi можуть бути громадяни, юридичнi осо-
би i держава.
З моменту укладення договору мiж сторонами узгоджууться
питання про те, у кого буде знаходитися заставлене майно. Ним мо-
жуть володiти заставодавець, заставодержатель або третя особа
(нотарiальнi органи, банк). Особа, якiй передауться майно, повин-
на забезпечити задоволення вимог заставодержателя. Це, як пра-
вило, досягауться шляхом страхування майна за домовленiстю
сторiн або ж згiдно з чинним законодавством.
Право застави виникау з моменту укладення договору заста-
ви, а якщо договiр мау бути нотарiально засвiдчений, то з момен-
ту такого засвiдчення або ж з моменту його реустрацiє, коли вона
у обовязковою. Якщо вiдповiдно до договору чи закону предмет
застави повинен знаходитись у заставодержателя, то право заста-
ви виникау з моменту передачi такого предмета.
За загальним правилом за заставодавцем зберiгауться право ко-
ристуватися заставленим майном, якщо iнше не передбачено законом
чи договором. За згодою заставодержателя заставодавець, за умови
переходу до нового заставодавця основного боргу, може вiдчужува-
ти заставлене майно, а також здiйснювати замiну предмета застави.
У звязку з тим, що цiна заставленого майна, як правило, не
збiгауться з його вартiстю, вартiсть може забезпечити декiлька зо-
бовязань. Тому боржник мау право заставити те саме майно од-
ночасно кiльком кредиторам. Правовiдносини, що виникають у ре-
зультатi цих дiй, називаються перезаставою. Право перезастави За-
коном Украєни <Про заставу> надауться тiльки боржнику, за умови,
якщо це не забороняуться законом, а також за згодою попереднього
заставодержателя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
Неустойкою (штрафом, пенею) (ст. 179 ЦК Украєни) вважають |
визначену законом або договором грошову суму, яку боржник по-|
винен сплатити кредиторовi в разi невиконання або неналежного |
виконання зобовязання, зокрема в разi прострочення виконання. |
Найчастiше неустойка встановлюуться за простою домовле-
нiстю сторiн або ж вiдповiдно до обовязкiв приписiв закону. Тому i
неустойку в першому випадку називають договiрно-добровiльною, i
а в другому договiрно-обов язковою.
У деяких випадках неустойка передбачауться нормативним ак-
том i може бути стягнена ще до укладення договору. Наприклад,
згiдно зi ст. 385 ЦК Украєни перевiзник i вiдправник вiдповiдають |
майном за неподання перевiзних засобiв, непредявлення до пере-
везення вантажу та за iншi порушення обовязкiв, що випливають |
з плану перевезень i у випадках, не передбачених таким планом,!
189
але встановлених транспортним статутом. У подiбних випадках
йдеться про нормативну неустойку.
Залежно вiд особливостей визначення розмiрiв неустойки i ха-
рактеру порушень, за якi вона встановлюуться, говорять про штраф
або ж пеню.
Штраф - це неустойка, яка. визначауться в твердiй грошовiй
сумi за кожне порушення зобовязання, в тому числi i за простро-
чення, або ж стягууться одноразово у виглядi визначеного вiдсотку
вiд суми невиконаного або ж неналежне виконаного зобовязання.
Пеня - це неустойка, яка нараховууться, як правило, у вiдсот-
ковому вiдношеннi до суми простроченого платежу за кожний день
прострочення.
У звязку з тим, що зобовязання щодо сплати неустойки у до-
датковими стосовно зобовязань у вiдшкодуваннi збиткiв, виникау
питання про єхну спiввiдношення. За цим критерiум неустойка ди-
ференцiюуться на залiкову, виняткову, штрафну i альтернативну.
Залiкова неустойка стягууться в тiй частинi збиткiв, якi не по-
криваються неустойкою. Вона мау загальний характер i застосо-
вууться в усiх випадках, якщо законом або ж договором не перед-
бачено iнше.
Для боротьби з найсерйознiшими порушеннями зобовязань
(реалiзацiя недоброякiсноє i некомплектноє продукцiє та iн.) понад
збитки стягууться неустойка, яка називауться штрафною (кому-
метивною).
При винятковiй неустойцi стягненню пiдлягау сама неустой-
ка, а збитки не стягуються. Закон (ст. 240 ЦК) дозволяу сторонам
за договором встановити вiдповiдальнiсть у виглядi вiдшкодування
збиткiв або ж тiльки стягнення неустойки, тож у цьому випадку
неустойку називають альтернативною.
Розмiр неустойки встановлюуться або законом, або за домов-
ленiстю сторiн. Разом з тим чинне законодавство передбачау пра-
во судових органiв зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi). Зок-
рема це може бути у випадках надмiрноє невiдповiдностi мiж збит-
ками, яких зазнав кредитор, i розмiром передбаченоє неустойки,
але вони не можуть повнiстю звiльнити боржника вiд зобовязан-
ня по сплатi неустойки.
Виплата неустойки не звiльняу боржника вiд виконання зобо-
вязання в натурi. У господарських вiдносинах, що виникають iз
договорiв, неустойку, пеню, штраф, як правило, обуднують пiд на-
звою штрафних санкцiй.
190
Важливого значення i широкого застосування в умовах пере-
ходу до ринкових вiдносин набувау такий вид забезпечення вико-
нання господарських зобовязань, як застава. Маючи заставу, кре-
дитор в разi невиконання боржником забезпеченого заставою зо-
бовязання може одержати задоволення своєх вимог iз вартостi
заставленого майна, маючи перевагу перед iншими кредиторами.
У заставних правовiдносинах кредитором завжди у заставодер-
жатель, особа, яка приймау майно в заставу. Боржник за основним
зобовязанням у заставодавцем i передау майно в заставу; переда-
ти майно в заставу може i третя особа. Заставою можуть бути за-
безпеченi рiзноманiтнi, але лише дiйснi вимоги, якi виникають iз
договорiв позики (банкiвськоє позики), купiвлi-продажу, оренди,
перевезення та iн. Застава може застосовуватися i щодо вимог, якi
можуть виникнути в майбутньому при наявностi домовленостi
сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог. i
Застава виникау внаслiдок закону чи договору i регламентууть- \
ся Цивiльним кодексом Украєни i Законом Украєни вiд 2 жовтня |
1992 року <Про заставу>. |
Предметом застави може бути майно, цiннi папери, а також |
майновi права. Але в усiх випадках предметом застави виступау |
лише таке майно, такi речi, якi не виключенi з цивiльного обiгу. |
Ним може бути i таке майно, яке мау стати власнiстю заставодав-
ця в майбутньому, пiсля укладення договору, в тому числi продук-1
цiя (майбутнiй врожай, приплiд тварин i т. iн.).. Предметом заста-
ви можуть бути i такi майновi права, як права на чужi речi, оренднi
права на пiдприумства, будiвлi, споруди, кредиторськi вимоги та
iншi права.
Однак не може бути предметом застави таке майно: нацiо-
нальнi, культурнi та iсторичнi цiнностi, що занесенi до Державного!
реустру нацiональноє культурноє спадщини, а також обукти дер"
жавноє власностi, приватизацiя яких заборонена, майновi комплек-1
си державних пiдприумств, що знаходяться в процесi корпорати-;
зацiє. Не можуть бути предметом застави i вимоги, що мають осо
бистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом.!
За загальним правилом договiр застави повинен укладатися в
простiй письмовiй формi. Однак, якщо предметом застави у неру-
хоме майно, транспортнi засоби, космiчнi обукти, товари в обiгу
чи переробцi, договiр застави повинен бути нотарiально засвiдче-
i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 47. Ст. 642.
191
ний. У випадках недотримання вимог щодо форми застави i його
нотарiального посвiдчення договiр застави визнауться недiйсним.
Сторонами в заставi можуть бути громадяни, юридичнi осо-
би i держава.
З моменту укладення договору мiж сторонами узгоджууться
питання про те, у кого буде знаходитися заставлене майно. Ним мо-
жуть володiти заставодавець, заставодержатель або третя особа
(нотарiальнi органи, банк). Особа, якiй передауться майно, повин-
на забезпечити задоволення вимог заставодержателя. Це, як пра-
вило, досягауться шляхом страхування майна за домовленiстю
сторiн або ж згiдно з чинним законодавством.
Право застави виникау з моменту укладення договору заста-
ви, а якщо договiр мау бути нотарiально засвiдчений, то з момен-
ту такого засвiдчення або ж з моменту його реустрацiє, коли вона
у обовязковою. Якщо вiдповiдно до договору чи закону предмет
застави повинен знаходитись у заставодержателя, то право заста-
ви виникау з моменту передачi такого предмета.
За загальним правилом за заставодавцем зберiгауться право ко-
ристуватися заставленим майном, якщо iнше не передбачено законом
чи договором. За згодою заставодержателя заставодавець, за умови
переходу до нового заставодавця основного боргу, може вiдчужува-
ти заставлене майно, а також здiйснювати замiну предмета застави.
У звязку з тим, що цiна заставленого майна, як правило, не
збiгауться з його вартiстю, вартiсть може забезпечити декiлька зо-
бовязань. Тому боржник мау право заставити те саме майно од-
ночасно кiльком кредиторам. Правовiдносини, що виникають у ре-
зультатi цих дiй, називаються перезаставою. Право перезастави За-
коном Украєни <Про заставу> надауться тiльки боржнику, за умови,
якщо це не забороняуться законом, а також за згодою попереднього
заставодержателя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91