Всi гос-
подарськi товариства надiляються правом юридичноє особи з дня
державноє реустрацiє. Законом передбаченi такi види господарсь-
ких товариств:
акцiонерне;
з обмеженою вiдповiдальнiстю;
з додатковою вiдповiдальнiстю;
повнi та командитнi3.
Засновниками господарських товариств можуть бути пiдприум-
ства, установи, органiзацiє, фiзичнi особи Украєни, iноземнi осо-
би i особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи, а також
мiжнароднi органiзацiє4.
Не можуть бути засновниками господарських товариств гро-
мадяни, яким законом заборонено здiйснювати пiдприумницьку
дiяльнiсть.
Установчi документи господарських товариств залежать вiд єх
виду. Однi господарськi товариства можуть дiяти на пiдставi за-
сновницького договору, iншi - на пiдставi договору i статуту.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 49. Ст. 682.
2 Господарськi товариства - це, так би мовити, добре забутi органiзацiйно-
правовi утворення. Поняття "товариство" (косiеiая), зазначауться в одному з творiв
дореволюцiйних часiв, вбирау всiляке поуднання кiлькох осiб з метою досягнення
якоєсь спiльноє для членiв вигоди завдяки проведенню певних дiй з загальним ка-
пiталом, що складауться з грошей, товарiв, працi або ж iснуу в iншому виглядi (див.:
Федоров А. Ф. Згадувана праця. С. 412).
3 Для порiвняння зазначимо, що дореволюцiйне законодавство знало такi форми
товариств: повне, на вiрi, акцiонерне i артiльне (див.: Коминка А. Й. Згадувана пра-
ця. С.253).
4 Наше законодавство чомусь не наголошуу на тому, що дiяльнiсть товариств
не повинна суперечити суспiльним iнтересам, а з дореволюцiйного законодавства
випливало, що "предметом товарищества могут быть всякого рода полезные и об-
щему благу не противные предприятия по торговле, по страхованию, по перевоз-
кам и вообще по какой бы то ни было промышленности" (див.: Федоров А. Ф. Згаду-
вана праця. С. 413).
27
В установчих документах для всiх видiв товариств вказууться най-
менування товариства, а також зазначауться його вид.
Права i обовязки учасникiв товариства визначаються законо-
давством та установчими документами. Цi документи не можуть зву-
жувати тi права та вiдмiняти тi обовязки, якими учасники надiленi
законодавством. Вiдповiдно до статтi 10 Закону <Про господарськi
товариства> вони мають право брати участь в управлiннi справами
товариства в порядку, який визначауться в установчих документах,
за винятком випадкiв, передбачених законом; брати участь у розпо-
дiленнi прибуткiв товариства i одержувати єхню частку; отримува-
ти iнформацiю про дiяльнiсть товариства (знайомитися з рiчними
балансами, звiтами, протоколами зборiв); вийти з товариства.
Обовязками учасникiв товариства у: дотримання установчих
документiв товариства та виконання своєх зобовязань перед ним;
внесення внеску чи оплачування акцiє в розмiрi, порядку i кошта-
ми, передбаченими установчими документами; нерозголошення
комерцiйних таумниць та конфiденцiальноє iнформацiє про дiяль-
нiсть товариства, а також виконання iнших обовязкiв, якщо вони
передбаченi законодавством чи установчими документами.
До реустрацiє товариства воно не мау права вiдкривати рахунки
в банках, а також укладати договори чи iншi угоди. Але якщо пiсля
його створення товариство схвалить договори, укладенi засновника-
ми, вони будуть дiйсними для товариства. У разi несхвалення таких
угод вони породжують правовi наслiдки лише для засновникiв.
Особливостi правового статусу господарських товариств зале-
жать вiд єх виду та органiзацiйноє форми. При заснуваннi госпо-
дарського товариства вибiр органiзацiйноє форми залежить вiд за-
сновника чи засновникiв. При цьому враховууться змiст та основнi
напрямки дiяльностi, сфера єє здiйснення, ресурси, якi можуть бути
використанi, кiлькiсть i склад осiб, якi безпосередньо обуднують-
ся для здiйснення господарськоє дiяльностi, тощо. Вибрана орга-
нiзацiйна форма закрiплюуться при державнiй реустрацiє конкрет-
ного виду господарського товариства. Як правило, при цьому утво-
рюуться юридична особа, яка виступау в господарському оборотi
як самостiйний субукт майнових вiдносин.
Як зазначауться в лiтературi, товариства, що iснували в дореволюцiйнi часи,
були наслiдком тривалого iсторичного розвитку. Однi ведуть свiй початок ще вiд
римського права, другi формувалися за своурiдними поглядами середньовiчноє епо-
хи, третi виникли у звязку з економiчними умовами нового часу (див.: Шершене-
вич Г.Ф. Учебник торгового права. Спб., 1908. С. 56).
28
У всiх вiдносинах, повязаних iз здiйсненням господарськоє,
пiдприумницькоє дiяльностi, пiдприумства, господарськi товариства,
кооперативи i т. iн., незалежно вiд органiзацiйних форм, мають рiвнi
права i несуть встановлену законом вiдповiдальнiсть перед держа-
вою, контрагентами, працiвниками. Це стосууться, зокрема, права
укладати господарсько-правовi та трудовi договори (контракти),
бути позивачами та вiдповiдачами в судi, арбiтражному судi тощо.
Однiую з органiзацiйних форм господарськоє дiяльностi у пiд-
приумства, види яких визначенi в законi залежно вiд форм влас-
ностi, - приватнi, колективнi, державнi, комунальнi, пiдприумства
з iноземними iнвестицiями.
Вiдтак слiд наголосити, що законодавство дозволяу i заохочуу
приватну господарську та пiдприумницьку дiяльнiсть як iндивiду-
альну, сiмейну, так i з правом найму робочоє сили. Закон не обме-
жуу нi кiлькостi найманих працiвникiв, нi розмiру приватного ка->
пiталу. Це означау, що приватнi пiдприумства, в тому числi сiмей-
нi, у рiвноправними субуктами виробничоє, комерцiйноє та iншоє
господарськоє, пiдприумницькоє дiяльностi.
Вiдповiдно до визначення законодавством Украєни такоє фор-
ми власностi, як колективна, воно вирiзняу окремий вид пiдпри-
умств, в тому числi промислових, - колективнi.
У колективних пiдприумствах можливi рiзноманiтнi поуднання
як видiв субуктiв колективноє власностi, так i єхнiх майнових вiд-
носин, що виникають при створеннi, дiяльностi та лiквiдацiє ко-
лективних пiдприумств. Так, вони можуть створюватися тiльки
фiзичними особами, тiльки юридичними особами або засновува-
тися ними спiльно. В майнових вiдносинах вони можуть нести
повну, обмежену чи змiшану вiдповiдальнiсть.
Колективнi пiдприумства можуть виникнути внаслiдок добро-
вiльного обуднання майна громадян i юридичних осiб для цiує
мети; надання працiвникам державних пiдприумств можливостi
використати отриманi доходи для викупу державного майна. Ви-
ходячи з цього, розрiзняють колективнi пiдприумства, базованi на
власностi членiв трудового колективу, власнiсть яких виникау у разi
переходу всього майна державного пiдприумства у власнiсть членiв
трудового колективу внаслiдок викупу чи придбання його iншими,
передбаченими законом способами. Майно колективного пiдприум-
ства у спiльною частковою власнiстю його колективу. В ньому
визначаються вклади працiвникiв у майно державного чи кому-
нального пiдприумства, на базi якого створене колективне пiдприум-
29
ство, i вклади працiвникiв у прирiст майна пiсля його заснування.
Вклади працiвникiв у прирiст майна визначаються, виходячи з
єхньоє трудовоє участi в дiяльностi пiдприумства. На цi вклади на- ~
раховуються i виплачуються вiдсотки (дивiденди), розмiр яких вста-
новлюу трудовий колектив за результатами господарськоє дiяльностi
пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
подарськi товариства надiляються правом юридичноє особи з дня
державноє реустрацiє. Законом передбаченi такi види господарсь-
ких товариств:
акцiонерне;
з обмеженою вiдповiдальнiстю;
з додатковою вiдповiдальнiстю;
повнi та командитнi3.
Засновниками господарських товариств можуть бути пiдприум-
ства, установи, органiзацiє, фiзичнi особи Украєни, iноземнi осо-
би i особи без громадянства, iноземнi юридичнi особи, а також
мiжнароднi органiзацiє4.
Не можуть бути засновниками господарських товариств гро-
мадяни, яким законом заборонено здiйснювати пiдприумницьку
дiяльнiсть.
Установчi документи господарських товариств залежать вiд єх
виду. Однi господарськi товариства можуть дiяти на пiдставi за-
сновницького договору, iншi - на пiдставi договору i статуту.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 49. Ст. 682.
2 Господарськi товариства - це, так би мовити, добре забутi органiзацiйно-
правовi утворення. Поняття "товариство" (косiеiая), зазначауться в одному з творiв
дореволюцiйних часiв, вбирау всiляке поуднання кiлькох осiб з метою досягнення
якоєсь спiльноє для членiв вигоди завдяки проведенню певних дiй з загальним ка-
пiталом, що складауться з грошей, товарiв, працi або ж iснуу в iншому виглядi (див.:
Федоров А. Ф. Згадувана праця. С. 412).
3 Для порiвняння зазначимо, що дореволюцiйне законодавство знало такi форми
товариств: повне, на вiрi, акцiонерне i артiльне (див.: Коминка А. Й. Згадувана пра-
ця. С.253).
4 Наше законодавство чомусь не наголошуу на тому, що дiяльнiсть товариств
не повинна суперечити суспiльним iнтересам, а з дореволюцiйного законодавства
випливало, що "предметом товарищества могут быть всякого рода полезные и об-
щему благу не противные предприятия по торговле, по страхованию, по перевоз-
кам и вообще по какой бы то ни было промышленности" (див.: Федоров А. Ф. Згаду-
вана праця. С. 413).
27
В установчих документах для всiх видiв товариств вказууться най-
менування товариства, а також зазначауться його вид.
Права i обовязки учасникiв товариства визначаються законо-
давством та установчими документами. Цi документи не можуть зву-
жувати тi права та вiдмiняти тi обовязки, якими учасники надiленi
законодавством. Вiдповiдно до статтi 10 Закону <Про господарськi
товариства> вони мають право брати участь в управлiннi справами
товариства в порядку, який визначауться в установчих документах,
за винятком випадкiв, передбачених законом; брати участь у розпо-
дiленнi прибуткiв товариства i одержувати єхню частку; отримува-
ти iнформацiю про дiяльнiсть товариства (знайомитися з рiчними
балансами, звiтами, протоколами зборiв); вийти з товариства.
Обовязками учасникiв товариства у: дотримання установчих
документiв товариства та виконання своєх зобовязань перед ним;
внесення внеску чи оплачування акцiє в розмiрi, порядку i кошта-
ми, передбаченими установчими документами; нерозголошення
комерцiйних таумниць та конфiденцiальноє iнформацiє про дiяль-
нiсть товариства, а також виконання iнших обовязкiв, якщо вони
передбаченi законодавством чи установчими документами.
До реустрацiє товариства воно не мау права вiдкривати рахунки
в банках, а також укладати договори чи iншi угоди. Але якщо пiсля
його створення товариство схвалить договори, укладенi засновника-
ми, вони будуть дiйсними для товариства. У разi несхвалення таких
угод вони породжують правовi наслiдки лише для засновникiв.
Особливостi правового статусу господарських товариств зале-
жать вiд єх виду та органiзацiйноє форми. При заснуваннi госпо-
дарського товариства вибiр органiзацiйноє форми залежить вiд за-
сновника чи засновникiв. При цьому враховууться змiст та основнi
напрямки дiяльностi, сфера єє здiйснення, ресурси, якi можуть бути
використанi, кiлькiсть i склад осiб, якi безпосередньо обуднують-
ся для здiйснення господарськоє дiяльностi, тощо. Вибрана орга-
нiзацiйна форма закрiплюуться при державнiй реустрацiє конкрет-
ного виду господарського товариства. Як правило, при цьому утво-
рюуться юридична особа, яка виступау в господарському оборотi
як самостiйний субукт майнових вiдносин.
Як зазначауться в лiтературi, товариства, що iснували в дореволюцiйнi часи,
були наслiдком тривалого iсторичного розвитку. Однi ведуть свiй початок ще вiд
римського права, другi формувалися за своурiдними поглядами середньовiчноє епо-
хи, третi виникли у звязку з економiчними умовами нового часу (див.: Шершене-
вич Г.Ф. Учебник торгового права. Спб., 1908. С. 56).
28
У всiх вiдносинах, повязаних iз здiйсненням господарськоє,
пiдприумницькоє дiяльностi, пiдприумства, господарськi товариства,
кооперативи i т. iн., незалежно вiд органiзацiйних форм, мають рiвнi
права i несуть встановлену законом вiдповiдальнiсть перед держа-
вою, контрагентами, працiвниками. Це стосууться, зокрема, права
укладати господарсько-правовi та трудовi договори (контракти),
бути позивачами та вiдповiдачами в судi, арбiтражному судi тощо.
Однiую з органiзацiйних форм господарськоє дiяльностi у пiд-
приумства, види яких визначенi в законi залежно вiд форм влас-
ностi, - приватнi, колективнi, державнi, комунальнi, пiдприумства
з iноземними iнвестицiями.
Вiдтак слiд наголосити, що законодавство дозволяу i заохочуу
приватну господарську та пiдприумницьку дiяльнiсть як iндивiду-
альну, сiмейну, так i з правом найму робочоє сили. Закон не обме-
жуу нi кiлькостi найманих працiвникiв, нi розмiру приватного ка->
пiталу. Це означау, що приватнi пiдприумства, в тому числi сiмей-
нi, у рiвноправними субуктами виробничоє, комерцiйноє та iншоє
господарськоє, пiдприумницькоє дiяльностi.
Вiдповiдно до визначення законодавством Украєни такоє фор-
ми власностi, як колективна, воно вирiзняу окремий вид пiдпри-
умств, в тому числi промислових, - колективнi.
У колективних пiдприумствах можливi рiзноманiтнi поуднання
як видiв субуктiв колективноє власностi, так i єхнiх майнових вiд-
носин, що виникають при створеннi, дiяльностi та лiквiдацiє ко-
лективних пiдприумств. Так, вони можуть створюватися тiльки
фiзичними особами, тiльки юридичними особами або засновува-
тися ними спiльно. В майнових вiдносинах вони можуть нести
повну, обмежену чи змiшану вiдповiдальнiсть.
Колективнi пiдприумства можуть виникнути внаслiдок добро-
вiльного обуднання майна громадян i юридичних осiб для цiує
мети; надання працiвникам державних пiдприумств можливостi
використати отриманi доходи для викупу державного майна. Ви-
ходячи з цього, розрiзняють колективнi пiдприумства, базованi на
власностi членiв трудового колективу, власнiсть яких виникау у разi
переходу всього майна державного пiдприумства у власнiсть членiв
трудового колективу внаслiдок викупу чи придбання його iншими,
передбаченими законом способами. Майно колективного пiдприум-
ства у спiльною частковою власнiстю його колективу. В ньому
визначаються вклади працiвникiв у майно державного чи кому-
нального пiдприумства, на базi якого створене колективне пiдприум-
29
ство, i вклади працiвникiв у прирiст майна пiсля його заснування.
Вклади працiвникiв у прирiст майна визначаються, виходячи з
єхньоє трудовоє участi в дiяльностi пiдприумства. На цi вклади на- ~
раховуються i виплачуються вiдсотки (дивiденди), розмiр яких вста-
новлюу трудовий колектив за результатами господарськоє дiяльностi
пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91