договiр з комплексного будiвництва, що мiстить умови щодо
здiйснення проекту i проектнопошукових робiт, передачi <ноу-хау>
в областi будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв, кон-
струкцiй, виконання будiвельних, спецiальних i будiвельно-мон-
тажних робiт, здiйснення шефмонтажу i авторського нагляду в
будiвництвi, виконання пусконалагоджувальних робiт;
договiр поставки складних технiчних виробiв мiстить умови
щодо здiйснення операцiй з постачання обладнання частинами або
постачання складних технiчних виробiв, якi потребують встановлен-
ня, монтажу, налагодження i введення в дiю на мiсцi експлуатацiє.
Сторони можуть також укладати такi договори: купiвлi-про-
дажу, пiдряду, лiцензiйнi, агентськi, перевезення.
Умови договору (контракту) можуть не мiстити детального
опису прав та обовязкiв сторiн за договором. Сторони можуть
обмежитися вказiвкою на правила
пущення рiзного тлумачення термiнiв деякi контрагенти розпи-
сують змiст зобовязань.
Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв, пiдготовленi Мiжна-
родною торговою палатою у 1953 р. (у редакцiє 1990 р.).
9 о-iоо
258
У процесi виконання умов договору виникають господарськi
спори, якi сторони не завжди можуть вирiшити самостiйно. Тому
в договорi зазначауться, який конкретно суд i за яким матерiаль-
ним правом розглядатиме спiр.
Для забезпечення виконання договору в ньому встановлюуть-
ся порядок застосування штрафних санкцiй, єх розмiр, строки ви-
плат тощо. Сторони передбачають i обставини, якi звiльнюють сто-
рони вiд вiдповiдальностi. До форсмажорних обставин вiдносять:
стихiйнi лиха, вiйськовi дiє, введення ембарго, втручання властей
у господарську дiяльнiсть та iншi. Термiн дiє форсмажорних об-
ставин пiдтверджууться Мiжнародною товарною палатою вiдпо-
вiдноє краєни.
Пiд час укладення, виконання договорiв держава певною мi-
рою впливау на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з метою захисту
нацiональних iнтересiв шляхом прямих i непрямих методiв. На-
прямки такого впливу рiзноманiтнi i мають на метi:
забезпечення розвитку економiки, єє стабiльностi, недопущен-
ня вiдтоку капiталу з краєни;
забезпечення безпеки здоровя громадян i захист довкiлля;
забезпечення можливостi доступу вiтчизняних субуктiв гос-
подарювання до закордонних ринкiв та до iнформацiє про рiзно-
манiтнi обмеження, прийнятi в окремих краєнах;
забезпечення державних потреб у стратегiчних товарах, сировинi;
забезпечення конкурентоздатностi вiтчизняних пiдприумцiв.
2. Правове регулювання експортних
та iмпортних операцiй
До методу державного впливу на зовнiшньоекономiч-
ну дiяльнiсть належить лiцензування i квотування зовнiшньоеко-
номiчних операцiй.
Лiцензiє на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством
зовнiшньоекономiчних звязкiв з кожного виду товару на пiдставi
поданоє заявки, яка повинна мiстити необхiдну iнформацiю про
зовнiшньоекономiчну операцiю. Квотування здiйснюуться шляхом
встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, при цьому
встановлюються обсяги експорту (iмпорту) товарiв. Рiшення про
лiцензування та квотування приймауться Верховною Радою Украє-
ни за поданням Кабiнету Мiнiстрiв. Список конкретних товарiв, що
259
пiдпадають пiд режим лiцензування та квотування, строки дiє цьо-
го режиму щодо кожного товару перiодично пiдлягають перегляду.
Застосовуються й iншi форми державного регулювання зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi: використання спецiальних та iмпорт-
них процедур, встановлення спецiальних економiчних зон та iнших
спецiальних правових режимiв.
Однiую iз форм державного регулювання зовнiшньоекономiч-
ноє дiяльностi у встановлення режиму здiйснення валютних опе-
рацiй на територiє Украєни для захисту суспiльних iнтересiв держави
(захист нацiональноє валюти Украєни, обмеження вивозу капiталiв
iз краєни, забезпечення повернення в Украєну валютноє виручки).
Режим здiйснення валютних операцiй встановлено Декретом
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 року <Про систе-
му валютного регулювання i валютного контролю>1. Цим норма-
тивним актом всi субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi по-
дiленi на двi групи: резиденти i нерезиденти.
Резидентами визнаються фiзичнi особи (громадяни Украєни,
iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi постiйно про-
живають на територiє Украєни); юридичнi особи (мiсцезнаходжен-
ня яких у територiя Украєни i якi дiють на пiдставi єє законiв); не-
резидентами - юридичнi та фiзичнi особи, якi зареустрованi або
проживають на територiє iнших держав.
Одержанi в ходi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi валютнi цiн-
ностi пiдлягають обовязковому продажу через уповноваженi бан-
ки на валютному ринку Украєни. Розмiр надходжень, що обовязково
реалiзуються, змiнюються залежно вiд стану економiки Украєни.
Операцiє з iноземною валютою на територiє Украєни прово-
дяться тiльки тими субуктами господарювання, якi отримали спе-
цiальний дозвiл (лiцензiю).
Для здiйснення валютних операцiй використовуються валютнi
(обмiннi) курси iноземних валют. Цi обмiннi курси складаються на
торгах Украєнськоє мiжбанкiвськоє валютноє бiржi в межах валют-
ного коридору, що встановлюуться Нацiональним банком Украєни.
Виручка, отримана вiд зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, повин-
на надiйти в Украєну не пiзнiше 90 днiв з моменту перетину митного
кордону. За недодержання цього строку виннi несуть фiнансовi санкцiє2.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 17. Ст. 184.
2 В Украєнi iснуу проблема повернення валютних цiнностей. Роль держави
при цьому полягау в тому, що органи державного управлiння i контролю повиннi
розробити досконалий механiзм повернення 100 вiдсоткiв коштiв, одержаних вiд
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, щоб цi кодiти працювали на економiку Украєни.
9
260
Формою державного регулювання зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi у митне регулювання, яке здiйснюуться згiдно з Зако-
ном Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>, Митним ко-
дексом Украєни, Законом Украєни вiд 5 лютого 1992 року <Про
удиний митний тариф>.
Функцiями митних органiв у контроль за додержанням по-
рядку перемiщення через митний кордон Украєни товарiв та iн-
ших предметiв; митне регулювання, повязане з встановленням
митних платежiв, та iншi питання. Цю роботу здiйснюу Держав-
ний митний комiтет Украєни i територiальнi митнi управлiння,
iншi установи.
До порушникiв режиму зовнiшньоекономiчноє дiяльностi дер-
жава застосовуу спецiальнi санкцiє:
накладення штрафiв у випадках несвоучасного виконання або
невиконання субуктами ЗЕД та iноземними субуктами госпо-
дарськоє дiяльностi своєх обовязкiв;
застосування антидемпiнгових процедур у випадках здiйснен-
ня субуктами ЗЕД демпiнгу;
застосування до конкретних субуктiв iндивiдуального режи-
му лiцензування;
тимчасове припинення ЗЕД.
Санкцiє застосовуються Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних
звязкiв Украєни за рiшенням судових органiв.
3. Участь iноземних осiб
у господарськiй дiяльностi.
Вiльнi економiчнi зони
Правовi засади створення спецiальних економiчних
зон визначенi Законом Украєни вiд 13 жовтня 1992 року <Про за-
гальнi пiдстави створення i функцiонування спецiальних (вiль-
них) економiчних зон>2. На територiє таких зон дiу спецiальний
правовий режим економiчноє дiяльностi, що виражауться у вста-
новленнi пiльгових митних, валютно-фiнансових, податкових та
iнших умов дiяльностi украєнських та iноземних юридичних та
фiзичних осiб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91