Ще у 20-30-х роках нашого столiття захiдними вченими були
переглянутi попереднi уявлення про <вiльну> конкуренцiю як основу
ринку. У грунтовних економiчних дослiдженнях того часу було зроб-
лено висновок про те, що монополiє не усувають економiчну кон-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 36. Ст. 164.
2 Див.: Голос Украєни. 1998. 31 бер.
145
куренцiю з ринкових вiдносин, а надають єй новоє форми, за якою
усталилася назва <монополiстична конкуренцiя>. Згiдно з новiтнi-
ми економiчними дослiдженнями мiж монополiями спостерiгауть-
ся <гiперконкуренцiя>, яка за певних умов набувау великоє ру-
шiйноє сили2. Але разом з тим монополiстичнiй конкуренцiє прита-
манна тенденцiя до централiзацiє i концентрацiє виробництва та
ринку, якi невпинно зростають i якi можуть призвести до створен-
ня абсолютних нацiональних монополiй, здатних створити загрозу
демократичному розвитку суспiльства. У краєнах з розвинутою рин-
ковою економiкою досить давно були усвiдомленi цi загрозливi тен-
денцiє i конфлiкт мiж суспiльством та монополiями був вирiшений
шляхом впровадження державами антимонопольного законодавства.
Антимонопольно законодавство - це сукупнiсть нормативних
актiв, спрямованих на попередження, обмеження або припинення дiй
(бездiяльностi) субуктiв господарювання, нацiлених на недопущен-
ня, iстотне обмеження або усунення конкуренцiє, що призвели або
можуть призвести до монополiзацiє ринку певного товару чи послуг.
Таким чином, антимонопольне законодавство не забороняу
iснування монополiстичного утворення як такого, а створюу обме-
жений правовий режим господарськоє дiяльностi, при якому по-
дiбнi субукти господарювання не мають законних можливостей
отримувати надприбуток, користуючись одноосiбним домiнуван-
ням на ринку за вiдсутностi будь-яких конкурентiв.
Воно визначау ключове для цього правового iнституту понят-
тя монопольного становища, пiд яким слiд розумiти домiнуюче
становище субукта господарювання яке дау йому можливiсть са-
мостiйно або разом з iншими субуктами господарювання обме-
жувати конкуренцiю певного товару на ринку. Монополiстом ви-
знауться субукт господарювання, частка певного товару якого на
ринку перевищуу 35 вiдсоткiв. Разом з тим, рiшенням Антимоно-
польного комiтету може визначатися монопольним становище
субукта господарювання, частка якого на ринку певного товару
становить менше 35 вiдсоткiв.
Обмеження монополiзму в економiцi Украєни правовими засо-
бами здiйснюуться в чотирьох основних напрямках:
Див.: Чемберлин Э. Згадувана праця; Робинсон Дяс. Экономическая теория
несовершенной конкуренции: Пер. с англ. М., 1986.
Див.: Самуэльсон П. А. Згадувана праця; Портер М. Международная конку-
ренция. М., 1993.
146
недопущення використання домiнуючого положення на рин-
ку певного товару чи послуги;
недопущення антиконкурентних узгоджених дiй (угод) мiж
субуктами господарювання;
недопущення дискримiнацiє субуктiв господарськоє дiяльностi
органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування та
органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю;
здiйснення державного контролю за процесом економiчноє
концентрацiє. \
Згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та
недопущення недобросовiсноє конкуренцiє в пiдприумницькiй дiяль-
ностi> зловживаннями монопольним становищем вважаються:
навязування таких умов договору, якi ставлять контрагентiв
у нерiвне становище, або додаткових умов, що не мають вiдношен- .
ня до предмета договору, в тому числi навязування товару, не по-
трiбного контрагенту; .
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення |
з обороту товарiв, що призвели або можуть призвести до створення
пiдтримки дефiциту на ринку, встановлення монопольних цiн; |
часткова або повна вiдмова вiд реалiзацiє чи закупiвлi товару при i
вiдсутностi альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели |
або можуть призвести до створення або пiдтримки дефiциту на рин-1
ку чи встановлення монопольних цiн; |
iншi дiє, що призвели або можуть призвести до створення пе-1
решкод доступу на ринок (виходу з ринку) iнших субуктiв госпо-i
дарювання; |
встановлення дискримiнацiйних цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що обмежують права окремих споживачiв; |
встановлення монопольно високих цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що призвело або може призвести до порушення прав|
споживачiв; |
встановлення монопольно низьких цiн (тарифiв, розцiнок) на своє |
товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренцiє. |
Порушення цiує групи норм антимонопольного законодавства!
у самостiйними протиправними дiями субуктiв господарськоє дiяль-|
ностi, якi згiдно з законом або вiдповiдно до рiшень Антимоно-|
польного комiтету Украєни займають монопольне становище на|
ринку певних товарiв чи послуг. |
Другу групу порушень норм антимонопольного законодавства
складають антиконкурентнi узгодженi дiє, що вчиняються двома
147
(або бiльше) субуктами господарськоє дiяльностi, якi на момент
скоуння цих дiй не обовязково мають монопольне становище на
ринку, але такi дiє завжди призводять або можуть призвести до мо-
нополiзацiє ринку, встановлення монопольних цiн, обмеження або
усунення конкуренцiє.
Вiдповiдно до ст. 5 згаданого Закону антиконкурентними узгод-
женими дiями визнаються погодженi дiє (угоди), що призвели або
можуть призвести до
встановлення (пiдтримання) монопольних цiн (тарифiв), зни-
жок, надбавок (доплат), нацiнок;
розподiлу ринкiв за територiальним принципом, асортиментом
товарiв, обсягом єх реалiзацiє чи закупiвель або за колом спожи-
вачiв чи за iншими ознаками, що призвели або можуть призвести
до єх монополiзацiє;
усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавцiв,
покупцiв, iнших субуктiв господарювання.
Третя група порушень норм антимонопольного законодавства
може чинитися, по-перше, органами державноє влади, якими у, згiдно
з ч. З ст. 1 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопу-
щення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>,
мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоє влади, органи ви-
конавчоє влади Автономноє Республiки Крим, державнi органи, що
здiйснюють регулювання дiяльностi субуктiв природних монополiй,
регулювання ринку цiнних паперiв, державнi органи приватизацiє,
мiсцевi органи виконавчоє влади. По-друге, цi порушення можуть
також здiйснюватися органами адмiнiстративно-господарського
управлiння та контролю, якими у, згiдно з ч. 4 ст. 1 згаданого Закону,
обуднання пiдприумств, iншi субукти господарювання, громадськi
органiзацiє при виконаннi ними функцiй управлiння та контролю в
межах делегованих єм повноважень органiв державноє влади чи
органiв мiсцевого самоврядування. По-трету, субуктами цих право-
порушень можуть також бути органи мiсцевого самоврядування.
Вiдповiдно до ст. 6 Закону Украєни <Про обмеження монопо-
лiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприум-
ницькiй дiяльностi> дискримiнацiую субуктiв господарювання
органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування
та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та кон-
тролю визнауться:
заборона створення нових пiдприумств чи iнших органiзацiй-
них форм пiдприумництва в будь-якiй сферi дiяльностi, а також
148
встановлення обмежень на здiйснення окремих видiв дiяльностi, на
виробництво певних видiв товарiв, що призвели або можуть призве-
сти до обмеження конкуренцiє;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
переглянутi попереднi уявлення про <вiльну> конкуренцiю як основу
ринку. У грунтовних економiчних дослiдженнях того часу було зроб-
лено висновок про те, що монополiє не усувають економiчну кон-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 36. Ст. 164.
2 Див.: Голос Украєни. 1998. 31 бер.
145
куренцiю з ринкових вiдносин, а надають єй новоє форми, за якою
усталилася назва <монополiстична конкуренцiя>. Згiдно з новiтнi-
ми економiчними дослiдженнями мiж монополiями спостерiгауть-
ся <гiперконкуренцiя>, яка за певних умов набувау великоє ру-
шiйноє сили2. Але разом з тим монополiстичнiй конкуренцiє прита-
манна тенденцiя до централiзацiє i концентрацiє виробництва та
ринку, якi невпинно зростають i якi можуть призвести до створен-
ня абсолютних нацiональних монополiй, здатних створити загрозу
демократичному розвитку суспiльства. У краєнах з розвинутою рин-
ковою економiкою досить давно були усвiдомленi цi загрозливi тен-
денцiє i конфлiкт мiж суспiльством та монополiями був вирiшений
шляхом впровадження державами антимонопольного законодавства.
Антимонопольно законодавство - це сукупнiсть нормативних
актiв, спрямованих на попередження, обмеження або припинення дiй
(бездiяльностi) субуктiв господарювання, нацiлених на недопущен-
ня, iстотне обмеження або усунення конкуренцiє, що призвели або
можуть призвести до монополiзацiє ринку певного товару чи послуг.
Таким чином, антимонопольне законодавство не забороняу
iснування монополiстичного утворення як такого, а створюу обме-
жений правовий режим господарськоє дiяльностi, при якому по-
дiбнi субукти господарювання не мають законних можливостей
отримувати надприбуток, користуючись одноосiбним домiнуван-
ням на ринку за вiдсутностi будь-яких конкурентiв.
Воно визначау ключове для цього правового iнституту понят-
тя монопольного становища, пiд яким слiд розумiти домiнуюче
становище субукта господарювання яке дау йому можливiсть са-
мостiйно або разом з iншими субуктами господарювання обме-
жувати конкуренцiю певного товару на ринку. Монополiстом ви-
знауться субукт господарювання, частка певного товару якого на
ринку перевищуу 35 вiдсоткiв. Разом з тим, рiшенням Антимоно-
польного комiтету може визначатися монопольним становище
субукта господарювання, частка якого на ринку певного товару
становить менше 35 вiдсоткiв.
Обмеження монополiзму в економiцi Украєни правовими засо-
бами здiйснюуться в чотирьох основних напрямках:
Див.: Чемберлин Э. Згадувана праця; Робинсон Дяс. Экономическая теория
несовершенной конкуренции: Пер. с англ. М., 1986.
Див.: Самуэльсон П. А. Згадувана праця; Портер М. Международная конку-
ренция. М., 1993.
146
недопущення використання домiнуючого положення на рин-
ку певного товару чи послуги;
недопущення антиконкурентних узгоджених дiй (угод) мiж
субуктами господарювання;
недопущення дискримiнацiє субуктiв господарськоє дiяльностi
органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування та
органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю;
здiйснення державного контролю за процесом економiчноє
концентрацiє. \
Згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та
недопущення недобросовiсноє конкуренцiє в пiдприумницькiй дiяль-
ностi> зловживаннями монопольним становищем вважаються:
навязування таких умов договору, якi ставлять контрагентiв
у нерiвне становище, або додаткових умов, що не мають вiдношен- .
ня до предмета договору, в тому числi навязування товару, не по-
трiбного контрагенту; .
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення |
з обороту товарiв, що призвели або можуть призвести до створення
пiдтримки дефiциту на ринку, встановлення монопольних цiн; |
часткова або повна вiдмова вiд реалiзацiє чи закупiвлi товару при i
вiдсутностi альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели |
або можуть призвести до створення або пiдтримки дефiциту на рин-1
ку чи встановлення монопольних цiн; |
iншi дiє, що призвели або можуть призвести до створення пе-1
решкод доступу на ринок (виходу з ринку) iнших субуктiв госпо-i
дарювання; |
встановлення дискримiнацiйних цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що обмежують права окремих споживачiв; |
встановлення монопольно високих цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що призвело або може призвести до порушення прав|
споживачiв; |
встановлення монопольно низьких цiн (тарифiв, розцiнок) на своє |
товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренцiє. |
Порушення цiує групи норм антимонопольного законодавства!
у самостiйними протиправними дiями субуктiв господарськоє дiяль-|
ностi, якi згiдно з законом або вiдповiдно до рiшень Антимоно-|
польного комiтету Украєни займають монопольне становище на|
ринку певних товарiв чи послуг. |
Другу групу порушень норм антимонопольного законодавства
складають антиконкурентнi узгодженi дiє, що вчиняються двома
147
(або бiльше) субуктами господарськоє дiяльностi, якi на момент
скоуння цих дiй не обовязково мають монопольне становище на
ринку, але такi дiє завжди призводять або можуть призвести до мо-
нополiзацiє ринку, встановлення монопольних цiн, обмеження або
усунення конкуренцiє.
Вiдповiдно до ст. 5 згаданого Закону антиконкурентними узгод-
женими дiями визнаються погодженi дiє (угоди), що призвели або
можуть призвести до
встановлення (пiдтримання) монопольних цiн (тарифiв), зни-
жок, надбавок (доплат), нацiнок;
розподiлу ринкiв за територiальним принципом, асортиментом
товарiв, обсягом єх реалiзацiє чи закупiвель або за колом спожи-
вачiв чи за iншими ознаками, що призвели або можуть призвести
до єх монополiзацiє;
усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавцiв,
покупцiв, iнших субуктiв господарювання.
Третя група порушень норм антимонопольного законодавства
може чинитися, по-перше, органами державноє влади, якими у, згiдно
з ч. З ст. 1 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопу-
щення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>,
мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоє влади, органи ви-
конавчоє влади Автономноє Республiки Крим, державнi органи, що
здiйснюють регулювання дiяльностi субуктiв природних монополiй,
регулювання ринку цiнних паперiв, державнi органи приватизацiє,
мiсцевi органи виконавчоє влади. По-друге, цi порушення можуть
також здiйснюватися органами адмiнiстративно-господарського
управлiння та контролю, якими у, згiдно з ч. 4 ст. 1 згаданого Закону,
обуднання пiдприумств, iншi субукти господарювання, громадськi
органiзацiє при виконаннi ними функцiй управлiння та контролю в
межах делегованих єм повноважень органiв державноє влади чи
органiв мiсцевого самоврядування. По-трету, субуктами цих право-
порушень можуть також бути органи мiсцевого самоврядування.
Вiдповiдно до ст. 6 Закону Украєни <Про обмеження монопо-
лiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприум-
ницькiй дiяльностi> дискримiнацiую субуктiв господарювання
органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування
та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та кон-
тролю визнауться:
заборона створення нових пiдприумств чи iнших органiзацiй-
них форм пiдприумництва в будь-якiй сферi дiяльностi, а також
148
встановлення обмежень на здiйснення окремих видiв дiяльностi, на
виробництво певних видiв товарiв, що призвели або можуть призве-
сти до обмеження конкуренцiє;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91