Як слушно зазначауться в лiтературi, невiдумну частину сучас-
ного ринкового господарства складау i некомерцiйний сектор, який
дозволяу компенсувати так званi недосконалостi ринку. Нi в кого не
викликау сумнiву те, що некомерцiйне господарювання вiдрiзняуть-
ся вiд комерцiйного, пiдприумницького. Останну орiунтоване пере-
дусiм на прибуток, який залежить вiд коливань попиту. Некомер-
цiйна органiзацiя, здiйснюючи господарську дiяльнiсть, теж може
одержувати вiд неє прибуток, але важливо, щоб це для неє не става-
ло самоцiллю. iнакше вона не вiдповiдатиме своуму призначенню
стабiльно задовольняти тi потреби, якi не повиннi залежати вiд рин-
ковоє конюнктури (охорона здоровя, освiта, наука, культура i т. д.).
Отже серед органiзацiй, якi здiйснюють господарську дiяль-
нiсть, передусiм слiд звернути увагу на пiдприумства.
Пiдприумство, згiдно зi ст. 1 Закону Украєни вiд 27 березня
1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, - це основна органiза-
цiйна ланка народного господарства, самостiйний, субукт госпо-
дарювання, який мау права юридичноє особи i виконуу виробни-
чу, науково-дослiдницьку та комерцiйну дiяльнiсть з метою одер-
жання вiдповiдного прибутку (доходу)2.
Точнiшим е, на наш погляд, визначення пiдприумства за анало-
гiчним росiйським законом, який, щоправда, вже втратив чиннiсть.
Згiдно з ним <пiдприумство у самостiйним субуктом господарюван-
ня, створеним для виробництва продукцiє, виконання робiт i послуг
з метою задоволення суспiльних потреб та отримання прибутку>3.
Наведенi два визначення пiдприумства вiдбивають двi точки зору,
викладенi з цього приводу в юридичнiй лiтературi. Однi автори в
Див.: Якобсон Л. И. Некоммерческий сектор экономики: проблемы правово-
го регулирования // Государство и право. 1992. № 3. С. 41.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 24. Ст. 272.
3 Закон Российской Федерации от 25 декабря 1990 г. "О предприятиях и пред-
принимательской деятельности".
21
поняття <пiдприумства> вкладають крiм економiчного змiсту ще й
юридичний. Саме так визначау пiдприумство украєнський законода-
вець, запозичивши його з законодавства колишнього СРСР. iнша
точка зору базууться на тому, що пiдприумство - категорiя еконо-
мiчна, i через те не можна вiдносити до його обовязкових ознак тi
чи тi правовi якостi, зокрема статус юридичноє особи2.
Отже, пiдприумство, як субукт господарювання, виходячи з
форми власностi чи якихось iнших факторiв, може бути юридич-
ною особою, а може i не бути нею3.
Крiм того, використання украєнським законодавством у визна-
ченнi пiдприумства критерiю юридичноє особи призводить до того,
що статусу юридичноє особи iнодi набувау i фiзична особа. Згiдно
з первiсною редакцiую Закону <Про пiдприумства в Украєнi> iнди-
вiдуальне пiдприумство - це пiдприумство, засноване на осо-
бистiй власностi фiзичноє особи та винятково єє працi4.
Залежно вiд форм власностi законодавство розрiзняу такi види
пiдприумств: приватне пiдприумство (засновууться на власностi
фiзичноє особи); колективне пiдприумство (засновууться на влас-
ностi трудового колективу пiдприумства); господарське товариство;
пiдприумство, що засновууться на власностi об уднання громадян;
комунальне пiдприумство (засновууться на власностi вiдповiдноє
територiальноє громади); державне пiдприумство, в тому числi ка-
зенне пiдприумство (засновууться на державнiй власностi)5.
Див., напр.,: Алехин А. П. Предприятие в системе отраслевого управления:
Административно-правовые вопросы. М., 1977. С. 20.
2 Див., напр.: Яковлева В.Ф. Гражданско-правовые вопросы специализации
промышленности в СССР. Л., 1968. С. 12.
3 Таке визначення пiдприумства кореспондууться з поняттям юридичноє осо-
би, визначеним у Цивiльному кодексi Украєни (далi, якщо iнше не застережено, -
ЦК). З нього випливау, по-перше, що юридичними особами визнаються органi-
зацiє, а по-друге, не всякi органiзацiє, в тому числi i пiдприумства, а лише такi, якi
мають вiдокремлене майно i самостiйний баланс.
4 Деякi правники не вбачають у цьому нiчого дивного. Див., напр.: Пшипенко А. Я.,
Щербина В. С. Згадувана праця. С. 46; Спасибо И. В., Глушко И. И. Научно-прак-
тический комметарий к Закону Украины "О предприятиях в Украине". X., 1997.
С. 8; Попов А. А. Правовые основы предпринимательской деятельности в Украи-
не. X., 1997. С. 32. Але ж iще з часiв римського права юридичною особою визна-
валося "зуднання фiзичних осiб, котрi утворювали у своєйсукупностi самостiйний
правовий субукт" (див.: Азаревич Д. И. Из лекций по римскому праву. Одесса,
1885. С. 128).
5 Стаття 2 Закону Украєни вiд 4 лютого 1998 р. "Про внесення змiн до Закону
Украєни "Про пiдприумства в Украєнi". Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1998.
№ 24. Ст. 138. Державне пiдприумство згiдно з цим Законом, яке не пiдлягау прива-
тизацiє, може бути перетворене в казенне за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
22
Залежно вiд обсягу господарського обороту пiдприумства та
кiлькостi його працiвникiв воно може бути вiднесеним до категорiє
малих пiдприумств. Згiдно з Законом <Про пiдприумства в Украєнi>
до них належать: у промисловостi i будiвництвi - пiдприумства
з кiлькiстю працiвникiв до 200 чоловiк; в iнших галузях виробни-
чоє сфери - до 50 чоловiк; у науцi та науковому обслуговуваннi
- до 100 чоловiк; у галузях невиробничоє сфери - до 25 чоловiк;
у роздрiбнiй торгiвлi - до 15 чоловiк.
Отже, виходячи з цього визначення малих пiдприумств, законо-
давство розрiзняу пiдприумства виробничоє i невиробничоє сфери.
Тож пiдприумства можуть бути виробничими або невиробничими.
Свого часу в Радянському Союзi був прийнятий нормативний акт,
чиннiсть якого спочатку поширювалася лише на виробничi пiд-
приумства. За галузевою ознакою до виробничих пiдприумств на-
лежать промисловi, будiвельнi, сiльськогосподарськi, транспорв-
нi, а до невиробничих - торговельнi та iншi пiдприумства, що на-
дають послуги клiунтам.
Видовою ознакою пiдприумств у також єхня органiзацiйно-пра-
вова форма. Залежно вiд того, якою вона у, пiдприумства можуть
бути одновласницькими та багатовласницькими.
Одновласницьке пiдприумство створюуться одним засновни-
ком, який надау для цього необхiдне майно, затверджуу статут, роз-
подiляу доходи, безпосередньо чи через призначеного ним керiв-
ника управляу пiдприумством i формуу його трудовий колектив на
пiдставах трудового найму, вирiшуу питання його реорганiзацiє або
лiквiдацiє.
Одновласницькими у державнi, комунальнi, приватнi, дочiрнi2,
пiдприумства, що належать кооперативам, господарським товари-
ствам, господарським обуднанням, пiдприумства полiтичних пар-
тiй, громадських, релiгiйних органiзацiй i т. iн.
Багатовласницькi пiдприумства створюються двома чи бiльше
засновниками на пiдставi єхньоє спiльноє угоди (договору) i дiють
на основi обуднання майна i трудовоє дiяльностi засновникiв (учас-
никiв), єхнього спiльного управлiння справами, в тому числi через
створюванi ними органи, участi в розподiлi прибуткiв i ризикiв
Положення про соцiалiстичне державне виробниче пiдприумство, затверд-
жене постановою Ради Мiнiстрiв вiд 4 жовтня 1965 р.
2 Дочiрне пiдприумство - це пiдприумство, майно якого повнiстю сформова-
не за рахунок пiдприумства-засновника або цьому "материнському" пiдприумству
належить контрольний пакет акцiй дочiрнього пiдприумства.
пiдприумства на засадах членства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91