231 ЦПК).
В цивiльнiй процесуальнiй лiтературi поняття законноє сили
судового рiшення визначауться по-рiзному. Однi автори вважа-
ють, що законна сила судового рiшення у його правова дiя, яка
проявляуться в тому, що наявнiсть або вiдсутнiсть прав, а також
фактiв, якi лежать в єх основi, встановлюуться остаточно, i в
тому, що встановленi рiшенням суду права пiдлягають негайно-
му виконанню за вимогою управомоченоє особи. iншi - пiд за-
конною силою судового рiшення розумiють його обовязко-
вiсть. Деякi вченi вважають, що рiшення, яке набрало законноє
сили, стау незмiнним, тому що не можна вимагати перегляду
його в касацiйному порядку, а також змiнювати в будь-якому
iншому порядку.
На нашу думку, виходячи iз змiсту ст. 231 ЦПК, законна сила
- це правова дiя судового рiшення, суть якоє зводиться до його
незмiнностi i виключностi.
Незмiннiсть судового рiшення означау неможливiсть перегля-
дати i спростовувати в касацiйному порядку рiшення, яке набра-
ло законноє сили, для сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у
справi, тобто неможливiсть касацiйного оскарження, а для про-
курора - неможливiсть вносити касацiйне подання.
Виключнiсть означау неможливiсть пiсля набрання рiшенням
законноє сили для осiб, якi беруть участь у справi, а також єх пра-
вонаступникiв заявляти в судi тi ж позовнi вимоги, з тих же
304 ________Глава XX
пiдстав, а також оспорювати в iншому процесi встановленi судом
факти i правовiдносини. ;>;
Предявлення до розгляду тотожноє заяви неприпустимо та-
кож i у випадках, коли при первiсному розглядi спiр мiж сторо- .
нами був остаточно усунутий ухвалою суду про затвердження ;
мировоє угоди або про прийняття вiдмови позивача вiд своєх
вимог. Повторне звернення з тотожним позовом неможливе i в
iнших випадках, передбачених ст. 227 ЦПК.
Законна сила судового рiшення мау обуктивнi i субуктивнi
межi.
Законна сила судового рiшення з точки зору обуктивних меж
означау дiю судового рiшення з приводу тих правовiдносин, прав
i обовязкiв, якi були предметом рiшення суду, а також з приво-
ду тих юридичних фактiв, якi послужили його основою.
Обуктивнi межi законноє сили судового рiшення завжди виз-
начаються предметом судового рiшення. В тих випадках, коли
предмет рiшення не спiвпадау з предметом судового розгляду,
така невiдповiднiсть може бути усунута шляхом постановлення
додаткового рiшення або шляхом скасування в касацiйному чи
наглядному порядку, i
Законна сила судового рiшення з точки зору субуктивних
меж поширюуться на сторони та iншi особи, якi беруть участь
у справi. Всi цi субукти не можуть вдруге предявити той же
позов в судi.
Законна сила судового рiшення поширюуться тiльки на тих <
юридичне заiнтересованих осiб, якi притягались у процесi як є
особи, якi беруть участь у справi i якi мали можливiсть захища-
ти перед судом своє права. На особу, яка мала юридичну заiнте-
ресованiсть у справi, але не була притягнута як учасник проце-
су, законна сила рiшення не поширюуться, i вона може оспорю-
вати тi ж факти i правовiдносини в iншому процесi.
Якщо справу було розпочато прокурором, органом держав-
ного управлiння та мiсцевого самоврядування, профспiлкою, дер-
жавним пiдприумством, установою, органiзацiую, iншою коопера-
тивною органiзацiую або окремим громадянином, то рiшення
суду, що набрало законноє сили, у обовязковим для особи, в iнте-
ресах якоє було розпочато справу (ч. 4 ст. 231 ЦПК).
Таким чином, субуктивнi межi законноє сили судового рiшен-
ня визначаються колом осiб, якi беруть участь у справi, та єх пра-
вонаступникiв.
По
суду першоє iнстанцiє
Наслiдками законноє сили судового рiшення у здi:
преюдицiальнiсть, обовязковiсть.
Пiд здiйснимiстю слiд розумiти можливiсть примусового
виконання судового рiшення незалежно вiд волi особи, яка зобо-
вязана по цьому рiшенню.
Преюдицiальнiсть - це неможливiсть для осiб, якi брали
участь у справi, i єх правонаступникiв оспорювати, а для суду -
неможливiсть дослiджувати в iншому процесi факти i правовiдно-
сини, встановленi рiшенням суду, яке набрало законноє сили.
Згiдно iз ст. 32 ЦПК факти, встановленi судовим рiшенням, що
набрало законноє сили по однiй справi, не доводяться знову при
розглядi iнших цивiльних справ, в яких беруть участь тi самi осо-
би. Якщо встановленi судом факти i правовiдносини оспорюють-
ся не сторонами по колишнiй справi, а iншими особами в ново-
му процесi, суд постановляу рiшення на пiдставi тих доказiв, якi
були дослiдженi в цьому судовому засiданнi. В тому випадку,
коли нове рiшення суперечить ранiш постановленому рiшенню,
суд повiдомляу про це голову вiдповiдного суду, який мау право
Приносити протест у порядку нагляду.
Вирок суду в кримiнальнiй справi, який набрав законноє сили,
у обовязковим для суду, що розглядау справу про цивiльно-пра-
вовi наслiдки дiй особи, вiдносно якоє вiдбувся вирок суду, лише
в питаннях, чи мали мiсце цi дiє та чи вчиненi вони даною осо-
бою (ст. 31 ЦПК).
Рiшення суду, яке набрало законноє сили, у обовязковим.
Згiдно iз ст. 14 ЦПК рiшення, ухвала i постанова суду або суддi,
що набрали законноє сили, е обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни. Рiшення, яке
набрало законноє сили, повинно бути виконано зобовязаними
особами добровiльно, а в необхiдних випадках примусово.
Державнi органи i службовi особи зобовязанi здiйснювати
необхiднi дiє по оформленню i реустрацiє прав, визначених рiшен-
ням суду, а також сприяти його виконанню.
Наприклад, при задоволеннi позову про визнання шлюбу
недiйсним, позову про розiрвання шлюбу, позову про скасуван-
ня усиновлення та iнших потрiбна реустрацiя вказаних фактiв
в органах РАГС. При цьому оформлення i реустрацiя цих та
iнших фактiв можлива лише пiсля того, як рiшення набрало
законноє сили.
Глава XX
6. Ухвали суду першоє iнстанцiє
1 iри розглядi i вирiшеннi справи судом постановляуть-
ся значна кiлькiсть ухвал.
За своєм змiстом ухвали суду першоє iнстанцiє рiзноманiтнi. Однi
ухвали розвязують питання, повязанi з рухом справи в судi першоє
iнстанцiє, клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi, iншi
- про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або закриття |
провадження в справi, залишення заяви без розгляду тощо. |
Ухвали пiдроздiляються на ухвали, якi постановляються од-;
ноособово суддею, i ухвали, якi постановляються судом у коле-
гiальному складi.
Суддя одноособове постановляу ухвали тодi, коли вiн одно-
особово розглядау цивiльнi справи. За загальним правилом всi
цивiльнi справи розглядаються суддею одноособове.
У колегiальному складi суд постановляу ухвали тодi, коли
справи розглядаються колегiальним складом суду. Згiдно iз ст. 124
ЦПК справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiб-
рання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасу-
вання рiшення, постановленого одноособове суддею, розгляда-
ються у колегiальному складi суду.
Якщо в справi обуднанi позовнi вимоги, частина яких пiдля-
гау колегiальному розглядовi, справа розглядауться колегiальне.
За змiстом i впливом на розвиток процесу ухвали пiдроздiля-
ються на пiдготовчi, такi, що перешкоджають виникненню i руху
процесу, заключнi i окремi.
Пiдготовчi - це такi ухвали, якими вирiшуються питання, що
повязанi з виникненням i розвитком процесу (про призначення
справи до розгляду, призначення експертизи, витребування до-
казiв, притягнення до процесу нових осiб, якi беруть участь у
процесi, тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
В цивiльнiй процесуальнiй лiтературi поняття законноє сили
судового рiшення визначауться по-рiзному. Однi автори вважа-
ють, що законна сила судового рiшення у його правова дiя, яка
проявляуться в тому, що наявнiсть або вiдсутнiсть прав, а також
фактiв, якi лежать в єх основi, встановлюуться остаточно, i в
тому, що встановленi рiшенням суду права пiдлягають негайно-
му виконанню за вимогою управомоченоє особи. iншi - пiд за-
конною силою судового рiшення розумiють його обовязко-
вiсть. Деякi вченi вважають, що рiшення, яке набрало законноє
сили, стау незмiнним, тому що не можна вимагати перегляду
його в касацiйному порядку, а також змiнювати в будь-якому
iншому порядку.
На нашу думку, виходячи iз змiсту ст. 231 ЦПК, законна сила
- це правова дiя судового рiшення, суть якоє зводиться до його
незмiнностi i виключностi.
Незмiннiсть судового рiшення означау неможливiсть перегля-
дати i спростовувати в касацiйному порядку рiшення, яке набра-
ло законноє сили, для сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у
справi, тобто неможливiсть касацiйного оскарження, а для про-
курора - неможливiсть вносити касацiйне подання.
Виключнiсть означау неможливiсть пiсля набрання рiшенням
законноє сили для осiб, якi беруть участь у справi, а також єх пра-
вонаступникiв заявляти в судi тi ж позовнi вимоги, з тих же
304 ________Глава XX
пiдстав, а також оспорювати в iншому процесi встановленi судом
факти i правовiдносини. ;>;
Предявлення до розгляду тотожноє заяви неприпустимо та-
кож i у випадках, коли при первiсному розглядi спiр мiж сторо- .
нами був остаточно усунутий ухвалою суду про затвердження ;
мировоє угоди або про прийняття вiдмови позивача вiд своєх
вимог. Повторне звернення з тотожним позовом неможливе i в
iнших випадках, передбачених ст. 227 ЦПК.
Законна сила судового рiшення мау обуктивнi i субуктивнi
межi.
Законна сила судового рiшення з точки зору обуктивних меж
означау дiю судового рiшення з приводу тих правовiдносин, прав
i обовязкiв, якi були предметом рiшення суду, а також з приво-
ду тих юридичних фактiв, якi послужили його основою.
Обуктивнi межi законноє сили судового рiшення завжди виз-
начаються предметом судового рiшення. В тих випадках, коли
предмет рiшення не спiвпадау з предметом судового розгляду,
така невiдповiднiсть може бути усунута шляхом постановлення
додаткового рiшення або шляхом скасування в касацiйному чи
наглядному порядку, i
Законна сила судового рiшення з точки зору субуктивних
меж поширюуться на сторони та iншi особи, якi беруть участь
у справi. Всi цi субукти не можуть вдруге предявити той же
позов в судi.
Законна сила судового рiшення поширюуться тiльки на тих <
юридичне заiнтересованих осiб, якi притягались у процесi як є
особи, якi беруть участь у справi i якi мали можливiсть захища-
ти перед судом своє права. На особу, яка мала юридичну заiнте-
ресованiсть у справi, але не була притягнута як учасник проце-
су, законна сила рiшення не поширюуться, i вона може оспорю-
вати тi ж факти i правовiдносини в iншому процесi.
Якщо справу було розпочато прокурором, органом держав-
ного управлiння та мiсцевого самоврядування, профспiлкою, дер-
жавним пiдприумством, установою, органiзацiую, iншою коопера-
тивною органiзацiую або окремим громадянином, то рiшення
суду, що набрало законноє сили, у обовязковим для особи, в iнте-
ресах якоє було розпочато справу (ч. 4 ст. 231 ЦПК).
Таким чином, субуктивнi межi законноє сили судового рiшен-
ня визначаються колом осiб, якi беруть участь у справi, та єх пра-
вонаступникiв.
По
суду першоє iнстанцiє
Наслiдками законноє сили судового рiшення у здi:
преюдицiальнiсть, обовязковiсть.
Пiд здiйснимiстю слiд розумiти можливiсть примусового
виконання судового рiшення незалежно вiд волi особи, яка зобо-
вязана по цьому рiшенню.
Преюдицiальнiсть - це неможливiсть для осiб, якi брали
участь у справi, i єх правонаступникiв оспорювати, а для суду -
неможливiсть дослiджувати в iншому процесi факти i правовiдно-
сини, встановленi рiшенням суду, яке набрало законноє сили.
Згiдно iз ст. 32 ЦПК факти, встановленi судовим рiшенням, що
набрало законноє сили по однiй справi, не доводяться знову при
розглядi iнших цивiльних справ, в яких беруть участь тi самi осо-
би. Якщо встановленi судом факти i правовiдносини оспорюють-
ся не сторонами по колишнiй справi, а iншими особами в ново-
му процесi, суд постановляу рiшення на пiдставi тих доказiв, якi
були дослiдженi в цьому судовому засiданнi. В тому випадку,
коли нове рiшення суперечить ранiш постановленому рiшенню,
суд повiдомляу про це голову вiдповiдного суду, який мау право
Приносити протест у порядку нагляду.
Вирок суду в кримiнальнiй справi, який набрав законноє сили,
у обовязковим для суду, що розглядау справу про цивiльно-пра-
вовi наслiдки дiй особи, вiдносно якоє вiдбувся вирок суду, лише
в питаннях, чи мали мiсце цi дiє та чи вчиненi вони даною осо-
бою (ст. 31 ЦПК).
Рiшення суду, яке набрало законноє сили, у обовязковим.
Згiдно iз ст. 14 ЦПК рiшення, ухвала i постанова суду або суддi,
що набрали законноє сили, е обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни. Рiшення, яке
набрало законноє сили, повинно бути виконано зобовязаними
особами добровiльно, а в необхiдних випадках примусово.
Державнi органи i службовi особи зобовязанi здiйснювати
необхiднi дiє по оформленню i реустрацiє прав, визначених рiшен-
ням суду, а також сприяти його виконанню.
Наприклад, при задоволеннi позову про визнання шлюбу
недiйсним, позову про розiрвання шлюбу, позову про скасуван-
ня усиновлення та iнших потрiбна реустрацiя вказаних фактiв
в органах РАГС. При цьому оформлення i реустрацiя цих та
iнших фактiв можлива лише пiсля того, як рiшення набрало
законноє сили.
Глава XX
6. Ухвали суду першоє iнстанцiє
1 iри розглядi i вирiшеннi справи судом постановляуть-
ся значна кiлькiсть ухвал.
За своєм змiстом ухвали суду першоє iнстанцiє рiзноманiтнi. Однi
ухвали розвязують питання, повязанi з рухом справи в судi першоє
iнстанцiє, клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi, iншi
- про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або закриття |
провадження в справi, залишення заяви без розгляду тощо. |
Ухвали пiдроздiляються на ухвали, якi постановляються од-;
ноособово суддею, i ухвали, якi постановляються судом у коле-
гiальному складi.
Суддя одноособове постановляу ухвали тодi, коли вiн одно-
особово розглядау цивiльнi справи. За загальним правилом всi
цивiльнi справи розглядаються суддею одноособове.
У колегiальному складi суд постановляу ухвали тодi, коли
справи розглядаються колегiальним складом суду. Згiдно iз ст. 124
ЦПК справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiб-
рання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасу-
вання рiшення, постановленого одноособове суддею, розгляда-
ються у колегiальному складi суду.
Якщо в справi обуднанi позовнi вимоги, частина яких пiдля-
гау колегiальному розглядовi, справа розглядауться колегiальне.
За змiстом i впливом на розвиток процесу ухвали пiдроздiля-
ються на пiдготовчi, такi, що перешкоджають виникненню i руху
процесу, заключнi i окремi.
Пiдготовчi - це такi ухвали, якими вирiшуються питання, що
повязанi з виникненням i розвитком процесу (про призначення
справи до розгляду, призначення експертизи, витребування до-
казiв, притягнення до процесу нових осiб, якi беруть участь у
процесi, тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152