2436 ЦПК), а також по заявах
про скасування рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустра-
цiю кандидата в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК) / по
ii.гiаiЕi.ЬiiааУ"яД .
Пiдсуднiсть цивiльних справ
181
скаргах на рiшення i дiє Центральноє виборчоє комiсiє (ст. 24316
ЦПК), по скаргах на рiшення, дiє або бездiяльнiсть державних
органiв, юридичних або посадових осiб в сферi управлiнськоє
i дiяльностi (ст. 2484 ЦПК), по скаргах на рiшення, прийнятi вiд-
носно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК), та по заявах про-
; курора про визнання незаконними правового акта органу, рiшен-
i ня чи дiє службовоє особи (ст. 24817 ЦПК).
Для справ окремого провадження також характерна, як пра-
вило, виключна пiдсуднiсть. Так, справи про визнання громадя-
нина безвiсно вiдсутнiм або про оголошення громадянина по-
мерлим розглядаються районним (мiським) судом -за мiсцем
проживання заявника (ст. 261 ЦПК). Заяви про встановлення
неправильностi запису в актах громадянського стану подають-
ся до суду за мiсцем проживання заявника (ст. 267 ЦПК). Судом
за мiсцем проживання заявника розглядаються i справи про вста-
новлення фактiв, що мають юридичне значення (ст. 272 ЦПК).
Справи про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предяв-
ника розглядаються судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цей цiнний папiр (ст. 276 ЦПК). Скарги на неправильно
вчинену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє
подаються до суду за мiсцем знаходження нотарiальноє контори
або iншого органу, що вчинив або вiдмовився вчинити нотарi-
альну дiю (ст. 285 ЦПК).
Виключна пiдсуднiсть встановлена з метою забезпечення пра-
вильного та своучасного розгляду справи, оскiльки це може бути
здiйснено саме в зазначених у законi судах через наявнiсть в мiсцi
єх дiяльностi основноє кiлькостi доказiв.
Пiдсуднiсть кiлькох повязаних мiж собою справ. Згiдно з да-
ним видом територiальноє пiдсудностi кiлька цивiльних справ, що
повязанi мiж собою, повиннi розглядатися в одному судi. Стат-
тя 131 ЦПК передбачау тiльки один випадок цiує пiдсудностi: зу-
стрiчний позов незалежно вiд його пiдсудностi предявляуться в
судi за мiсцем розгляду первiсного позову. Частина 1 ст. 131
ЦПК, незважаючи на назву статтi, мiстить в собi правило не про
даний вид пiдсудностi, а про своурiдну альтернативну пiдсуд-
нiсть, оскiльки це правило надау позивачу право вибору одного
суду з декiлькох. Не вiдноситься до данного виду пiдсудностi i
пiдсуднiсть, зазначена в ч. З ст. 131 ЦПК, оскiльки правило цiує
частини у лише вiдсилочним, а не таким, що конкретно визначау
<суд; Разом з тим у цiй статтi потрiбно було б передбачити наступ-
182 _____ Глава XIV ---
не правило: позов третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимогиД
на предмет спору, предявляуться до суду, який розглядау спiр мiж |
сторонами, 1
Даний вид територiальноє пiдсудностi встановлено цивiль-
ним процесуальним законодавством з метою створення кращих
умов зясування дiйсних взаумовiдносин сторiн, забезпечення
процесуальноє економiє в результатi зосередження фактичного та
доказового матерiалу в одному судi.
4. Порядок передачi справи до iншого суду
i- Хитання про пiдсуднiсть цивiльноє справи вирiшууть-
ся суддею одноособове при прийняттi заяви. Якщо суддя вста-
новить у момент прийняття заяви, що справа не пiдсудна дано-
му судовi, то вiн вiдмовляу в прийняттi такоє заяви (ст. 136 ЦПК)
i повертау єє позивачевi (заявниковi) разом з мотивованою ухва-
лою про причини вiдмови в прийняттi.
Якщо позовну заяву (заяву, скаргу) надiслано до суду по-
штою або якщо єє непiдсуднiсть виявлено не при прийняттi, суд-
дя пересилау заяву разом з своую мотивованою ухвалою до на-
лежного суду пiсля закiнчення строку на оскарження цiує ухвали.
Про непiдсуднiсть заяви даному судовi суддя повинен негайно по-
вiдомити позивача. Якщо заявник оскаржив або прокурор звер-
нувся з окремим поданням на ухвалу суддi, то справа за пiдсуд-
нiстю пересилауться лише у випадку постановлення касацiйним
судом ухвали про залишення скарги або подання без задоволення.
Забороняуться передавати до iншого суду справи, розпочатi
розглядом по сутi (ст. 132 ЦПК). Але цивiльне процесуальне за-
конодавство допускау в окремих випадках передачу цивiльноє
справи з одного суду до iншого, якщо в момент предявлення по-
зову (подання заяви, скарги) правила про пiдсуднiсть не були по-
рушенi. Цi випадки можна подiлити на двi групи.
По-перше, передачу справи з одного до iншого суду Украє-
ни мають право здiйснити Голова Верховного Суду Украєни,
його заступники, голова Верховного Суду Автономноє Респуб-
лiки Крим, а також голова обласного, Києвського та Севасто-
польського мiських судiв на клопотання сторiн та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, за заявою прокурора або з власноє iнiцiа-
тиви (ст. 133 ЦПК). У цьому випадку можлива змiна не лише
територiальноє, але й родовоє пiдсудностi, наприклад, передача
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________183
iправи з провадження районного суду до провадження обласного
iуду з мотивiв складностi цiує справи.
По-друге, передачу цивiльноє справи до iншого суду може
iдiйснити i суд, у провадженнi якого знаходиться дана справа:
1) якщо цей суд визнау, що даний позов з обставин справи
можна зручнiше вирiшити за мiсцем проведення найголов-
нiших дiй, якi пiдлягають перевiрцi, або взагалi в iншому
судi, а не в судi, обраному позивачем;
2) якщо просьба вiдповiдача, мiсце проживання якого в мо-
мент предявлення позову не було вiдоме, про передачу
справи за мiсцем його дiйсного проживання буде визнано
такою, що заслуговуу задоволення.
i у першому, i у другому випадку питання про передачу спра-
ви iншому судовi вирiшууться судом, у провадженнi якого зна-
ходиться ця справа. У першому випадку суд керууться мiркуван-
нями зручностей розгляду справи, а у другому - необхiднiстю
забезпечення вiдповiдачевi гарантiй захисту його прав.
Ухвала про передачу справи до iншого суду постановляуть-
ся у вiдкритому судовому засiданнi з повiдомленням сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, про день розгляду справи.
Стаття 135 ЦПК забороняу суперечки мiж судами про пiд-
суднiсть цивiльноє справи. Це означау, що справи, надiслана з
. одного суду до iншого, повинна бути прийнята до розгляду су-
дом, якому вона надiслана. Своє заперечення про незаконнiсть
або необгрунтованiсть передачi йому справи даний суд мау пра-
во подати до вищестоящого суду.
Глава
XV
ДОКАЗУВАННЯ ТА ДОКАЗИ
В ЦИВiЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВi
1. Поняття i мета судового доказування
доказування становить основну частину процесуальноє
дiяльностi, спрямовану на одержання обуктивних даних, необя
хiдних для виконання завдань цивiльного судочинства. У цивiль;
нiй процесуальнiй науцi до цього часу немау удностi в судженняi
про сутнiсть i мету, змiст доказовоє дiяльностi, єє субуктiв, пре
етапи доказування, його елементи.
Змiст доказовоє дiяльностi тiсно повязаний з метою доказу-
вання, яка полягау у встановленнi iстини у справi. Однак питання
про обсяг судовоє iстини, про те, якi явища обуктивноє дiйсностi
повиннi бути вивченi судом в результатi доказування, вирiшууть-,
ся неоднозначне. У теорiє значне поширення одержала точка |
зору, згiдно з якою вимога про досягнення iстини стосууться i
тiльки фактичних обставин справи, встановлених шляхом дока-.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
про скасування рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустра-
цiю кандидата в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК) / по
ii.гiаiЕi.ЬiiааУ"яД .
Пiдсуднiсть цивiльних справ
181
скаргах на рiшення i дiє Центральноє виборчоє комiсiє (ст. 24316
ЦПК), по скаргах на рiшення, дiє або бездiяльнiсть державних
органiв, юридичних або посадових осiб в сферi управлiнськоє
i дiяльностi (ст. 2484 ЦПК), по скаргах на рiшення, прийнятi вiд-
носно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК), та по заявах про-
; курора про визнання незаконними правового акта органу, рiшен-
i ня чи дiє службовоє особи (ст. 24817 ЦПК).
Для справ окремого провадження також характерна, як пра-
вило, виключна пiдсуднiсть. Так, справи про визнання громадя-
нина безвiсно вiдсутнiм або про оголошення громадянина по-
мерлим розглядаються районним (мiським) судом -за мiсцем
проживання заявника (ст. 261 ЦПК). Заяви про встановлення
неправильностi запису в актах громадянського стану подають-
ся до суду за мiсцем проживання заявника (ст. 267 ЦПК). Судом
за мiсцем проживання заявника розглядаються i справи про вста-
новлення фактiв, що мають юридичне значення (ст. 272 ЦПК).
Справи про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предяв-
ника розглядаються судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цей цiнний папiр (ст. 276 ЦПК). Скарги на неправильно
вчинену нотарiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє
подаються до суду за мiсцем знаходження нотарiальноє контори
або iншого органу, що вчинив або вiдмовився вчинити нотарi-
альну дiю (ст. 285 ЦПК).
Виключна пiдсуднiсть встановлена з метою забезпечення пра-
вильного та своучасного розгляду справи, оскiльки це може бути
здiйснено саме в зазначених у законi судах через наявнiсть в мiсцi
єх дiяльностi основноє кiлькостi доказiв.
Пiдсуднiсть кiлькох повязаних мiж собою справ. Згiдно з да-
ним видом територiальноє пiдсудностi кiлька цивiльних справ, що
повязанi мiж собою, повиннi розглядатися в одному судi. Стат-
тя 131 ЦПК передбачау тiльки один випадок цiує пiдсудностi: зу-
стрiчний позов незалежно вiд його пiдсудностi предявляуться в
судi за мiсцем розгляду первiсного позову. Частина 1 ст. 131
ЦПК, незважаючи на назву статтi, мiстить в собi правило не про
даний вид пiдсудностi, а про своурiдну альтернативну пiдсуд-
нiсть, оскiльки це правило надау позивачу право вибору одного
суду з декiлькох. Не вiдноситься до данного виду пiдсудностi i
пiдсуднiсть, зазначена в ч. З ст. 131 ЦПК, оскiльки правило цiує
частини у лише вiдсилочним, а не таким, що конкретно визначау
<суд; Разом з тим у цiй статтi потрiбно було б передбачити наступ-
182 _____ Глава XIV ---
не правило: позов третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимогиД
на предмет спору, предявляуться до суду, який розглядау спiр мiж |
сторонами, 1
Даний вид територiальноє пiдсудностi встановлено цивiль-
ним процесуальним законодавством з метою створення кращих
умов зясування дiйсних взаумовiдносин сторiн, забезпечення
процесуальноє економiє в результатi зосередження фактичного та
доказового матерiалу в одному судi.
4. Порядок передачi справи до iншого суду
i- Хитання про пiдсуднiсть цивiльноє справи вирiшууть-
ся суддею одноособове при прийняттi заяви. Якщо суддя вста-
новить у момент прийняття заяви, що справа не пiдсудна дано-
му судовi, то вiн вiдмовляу в прийняттi такоє заяви (ст. 136 ЦПК)
i повертау єє позивачевi (заявниковi) разом з мотивованою ухва-
лою про причини вiдмови в прийняттi.
Якщо позовну заяву (заяву, скаргу) надiслано до суду по-
штою або якщо єє непiдсуднiсть виявлено не при прийняттi, суд-
дя пересилау заяву разом з своую мотивованою ухвалою до на-
лежного суду пiсля закiнчення строку на оскарження цiує ухвали.
Про непiдсуднiсть заяви даному судовi суддя повинен негайно по-
вiдомити позивача. Якщо заявник оскаржив або прокурор звер-
нувся з окремим поданням на ухвалу суддi, то справа за пiдсуд-
нiстю пересилауться лише у випадку постановлення касацiйним
судом ухвали про залишення скарги або подання без задоволення.
Забороняуться передавати до iншого суду справи, розпочатi
розглядом по сутi (ст. 132 ЦПК). Але цивiльне процесуальне за-
конодавство допускау в окремих випадках передачу цивiльноє
справи з одного суду до iншого, якщо в момент предявлення по-
зову (подання заяви, скарги) правила про пiдсуднiсть не були по-
рушенi. Цi випадки можна подiлити на двi групи.
По-перше, передачу справи з одного до iншого суду Украє-
ни мають право здiйснити Голова Верховного Суду Украєни,
його заступники, голова Верховного Суду Автономноє Респуб-
лiки Крим, а також голова обласного, Києвського та Севасто-
польського мiських судiв на клопотання сторiн та iнших осiб, якi
беруть участь у справi, за заявою прокурора або з власноє iнiцiа-
тиви (ст. 133 ЦПК). У цьому випадку можлива змiна не лише
територiальноє, але й родовоє пiдсудностi, наприклад, передача
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________183
iправи з провадження районного суду до провадження обласного
iуду з мотивiв складностi цiує справи.
По-друге, передачу цивiльноє справи до iншого суду може
iдiйснити i суд, у провадженнi якого знаходиться дана справа:
1) якщо цей суд визнау, що даний позов з обставин справи
можна зручнiше вирiшити за мiсцем проведення найголов-
нiших дiй, якi пiдлягають перевiрцi, або взагалi в iншому
судi, а не в судi, обраному позивачем;
2) якщо просьба вiдповiдача, мiсце проживання якого в мо-
мент предявлення позову не було вiдоме, про передачу
справи за мiсцем його дiйсного проживання буде визнано
такою, що заслуговуу задоволення.
i у першому, i у другому випадку питання про передачу спра-
ви iншому судовi вирiшууться судом, у провадженнi якого зна-
ходиться ця справа. У першому випадку суд керууться мiркуван-
нями зручностей розгляду справи, а у другому - необхiднiстю
забезпечення вiдповiдачевi гарантiй захисту його прав.
Ухвала про передачу справи до iншого суду постановляуть-
ся у вiдкритому судовому засiданнi з повiдомленням сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, про день розгляду справи.
Стаття 135 ЦПК забороняу суперечки мiж судами про пiд-
суднiсть цивiльноє справи. Це означау, що справи, надiслана з
. одного суду до iншого, повинна бути прийнята до розгляду су-
дом, якому вона надiслана. Своє заперечення про незаконнiсть
або необгрунтованiсть передачi йому справи даний суд мау пра-
во подати до вищестоящого суду.
Глава
XV
ДОКАЗУВАННЯ ТА ДОКАЗИ
В ЦИВiЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВi
1. Поняття i мета судового доказування
доказування становить основну частину процесуальноє
дiяльностi, спрямовану на одержання обуктивних даних, необя
хiдних для виконання завдань цивiльного судочинства. У цивiль;
нiй процесуальнiй науцi до цього часу немау удностi в судженняi
про сутнiсть i мету, змiст доказовоє дiяльностi, єє субуктiв, пре
етапи доказування, його елементи.
Змiст доказовоє дiяльностi тiсно повязаний з метою доказу-
вання, яка полягау у встановленнi iстини у справi. Однак питання
про обсяг судовоє iстини, про те, якi явища обуктивноє дiйсностi
повиннi бути вивченi судом в результатi доказування, вирiшууть-,
ся неоднозначне. У теорiє значне поширення одержала точка |
зору, згiдно з якою вимога про досягнення iстини стосууться i
тiльки фактичних обставин справи, встановлених шляхом дока-.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152