Головуючий може ставити запитання експертовi
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
11. Забезпечення доказiв
1-i.ившьне процесуальне законодавство передбачау, що
особи, якi мають пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для
них доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, мають
право просити суд пiд час розгляду справи або суддю як до, так
i пiсля подачi заяви забезпечити цi докази (ст. 35 ЦПК).
Забезпечення доказiв - це заходи, спрямованi на збережен-
ня вiдомостей про обставини справи, коли у пiдстави припуска-
ти, що використання цих вiдомостей в подальшому може стати
утрудненим або неможливим (вiдєзд свiдка в тривале закордон-
не вiдрядження, втрата якостей речi тощо).
Забезпечення доказiв вiднесено виключно до компетенцiє
судiв. Згiдно iз ст. 36 ЦПК суддя забезпечуу докази шляхом до-
питу свiдкiв, призначення експертизи, витребування та огляду
письмових i речових доказiв. Про забезпечення доказiв суд або
суддя постановляу ухвалу, в якiй зазначау порядок i спосiб єє ви-
конання. Протоколи i всi зiбранi в порядку забезпечення доказiв
матерiали надсилаються до суду, який розглядау справу.
Заява про забезпечення доказiв повинна мiстити суть i фор-
му потрiбних доказiв, зазначення обставин, якi пiдтверджують-
ДивТеориядоказательстввсоветскомуголовномпроцессе.М., 1973. С. 725.
214 Глава XV
| ся цими доказами, пiдставу, на якiй просять забезпечити докази,
справу, для якоє потрiбнi забезпечуванi докази. |
i Заява про забезпечення доказiв розглядауться протягом де-
сяти днiв вiдповiдно судом або суддею того суду, в районi дiяль-
ностi якого належить провести цi процесуальнi дiє, з повiдомлен-
ням заiнтересованих осiб. Однак неявка єх не перешкоджау роз-
глядовi заяви.
У виняткових випадках, а також у випадках, коли не можна
встановити, до кого позивач може згодом предявити позов, заява
про забезпечення доказiв розглядауться тiльки за участю заявника.
Оскарження ухвали про забезпечення доказiв не допускауте
ся. Ухвалу про вiдмову забезпечити докази можна оскаржити.
Глава
XVI
позов
," 1 .Поняття позову та його елементи.
-є Види позовiв
У позовному провадженнi розглядауться i вирiшууться
спiр про право цивiльне, тобто спiр, який виник з цивiльних,
сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Процесуальним засобом порушення судовоє дiяльностi по за-
хисту прав громадян i юридичних осiб у позовному провадженнi
у позов, в якому заiнтересована особа (позивач) викладау своє ви-
моги до порушника субуктивного права (вiдповiдача). Зверта-
ючись до суду з позовом, позивач просить винести рiшення, яким
привести поведiнку вiдповiдача у вiдповiднiсть з вимогами норм
права. Вимоги позивача можуть бути направленi на визнання
його прав, на вiдновлення становища, яке iснувало до порушен-
ня права, i припинення дiй, що порушують право, на присуджен-
ня до виконання обовязку в натурi, на припинення або змiну
правовiдносин, на стягнення з вiдповiдача збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу,
пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Поняття позову, як правило, визначауться як звернення заiн-
тересованоє або iншоє уповноваженоє на те особи до суду з про-
ханням про розгляд цивiльно-правового спору i захист субуктив-
них прав. Однак таке визначення поняття позову не вiдображау
повнiстю його правовоє природи. Як засiб порушення процесу-
альноє дiяльностi, i, таким чином, як процесуальне поняття за
своую юридичною природою позов тiсно повязаний з субуктив-
ним матерiальним правом (цивiльним, сiмейним, трудовим, ко-
оперативним), на захист якого вiн предявляуться. Без спiрноє
матерiально-правовоє вимоги позивача до вiдповiдача немау
позову. Тiльки завдяки матерiально-правовiй сторонi позову в
216
Глава XVI
цивiльному процесi iснують такi iнститути, як визнання позову,
вiдмова вiд позову, забезпечення позову, мирова угода тощо.
Матерiально-правова вимога позивача до вiдповiдача стау позо-
вом в тому випадку, якщо вона звернена у вiдповiдний суд, де
пiдлягау розгляду в порядку позовного провадження з дотриман-
ням певних процесуальних гарантiй. Тому суть позову може бути
правильно визначена тiльки з врахуванням удностi його матерi-
альноє та процесуальноє сторони. Позов, крiм процесуальноє сто-
рони - вимоги до суду про розгляд i вирiшення спору про пра-1
во цивiльне, мау матерiально-правову сторону - вимогу пози-|
вача до вiдповiдача про вiдновлення порушеного права.
Таким чином, позов - це вимога позивача до вiдповiдача,
звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного
субуктивного права або охоронюваного законом iнтересу, який
здiйснюуться в певнiй, визначенiй законом, процесуальнiй формi.
Для того щоб позов мiг виконати роль засобу порушення су-
довоє дiяльностi, вiн повинен мiстити в собi певнi складовi час-;
тини (елементи). Елементи позову визначають змiст судовоє|
дiяльностi, iндивiдуалiзують позови. За елементами проводить-
ся класифiкацiя позовiв на види, встановлюються межi судового
розгляду i предмет доказування. Елементи позову мають важливе
значення для органiзацiє захисту вiдповiдача проти позову, для
вирiшення питання про прийняття позову до судового провад-
ження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати
вiдповiдь у своуму рiшеннi.
Кожний позов складауться з трьох елементiв: предмета, пiд-
стави, змiсту.
Предметом позову у матерiально-правова вимога позивача до
вiдповiдача, вiдносно якоє суд повинен винести рiшення. Ця вимога
повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою
нормами матерiального права, а також бути пiдвiдомчою суду.
В процесi розгляду та вирiшення цивiльноє справи по сутi по-
зивач мау право змiнити предмет позову (ст. 103 ЦПК), тобто,
звернувшись до суду з однiую вимогою, в процесi розгляду справи i
вiн може замiнити цю вимогу iншою. Таке право позивача забез-\
печуу швидкiсть i оперативнiсть розгляду справи. Однак змiна |
предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по сутi |
i в межах спiрних правовiдносин. У випадку, коли нова вимога |
позивача виходить за межi спiрних правовiдносин, позивач зо-
бовязаний предявити новий позов. . й-i"
Позов
217
Правильне визначення предмета позову мау важливе прак-
тичне значення, оскiльки предмет позову визначау суть вимоги,
на яку суд повинен дати вiдповiдь у рiшеннi. За предметом позо-
ву визначауться пiдвiдомчiсть даноє справи, проводиться класи-
фiкацiя на окремi категорiє справ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
11. Забезпечення доказiв
1-i.ившьне процесуальне законодавство передбачау, що
особи, якi мають пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для
них доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, мають
право просити суд пiд час розгляду справи або суддю як до, так
i пiсля подачi заяви забезпечити цi докази (ст. 35 ЦПК).
Забезпечення доказiв - це заходи, спрямованi на збережен-
ня вiдомостей про обставини справи, коли у пiдстави припуска-
ти, що використання цих вiдомостей в подальшому може стати
утрудненим або неможливим (вiдєзд свiдка в тривале закордон-
не вiдрядження, втрата якостей речi тощо).
Забезпечення доказiв вiднесено виключно до компетенцiє
судiв. Згiдно iз ст. 36 ЦПК суддя забезпечуу докази шляхом до-
питу свiдкiв, призначення експертизи, витребування та огляду
письмових i речових доказiв. Про забезпечення доказiв суд або
суддя постановляу ухвалу, в якiй зазначау порядок i спосiб єє ви-
конання. Протоколи i всi зiбранi в порядку забезпечення доказiв
матерiали надсилаються до суду, який розглядау справу.
Заява про забезпечення доказiв повинна мiстити суть i фор-
му потрiбних доказiв, зазначення обставин, якi пiдтверджують-
ДивТеориядоказательстввсоветскомуголовномпроцессе.М., 1973. С. 725.
214 Глава XV
| ся цими доказами, пiдставу, на якiй просять забезпечити докази,
справу, для якоє потрiбнi забезпечуванi докази. |
i Заява про забезпечення доказiв розглядауться протягом де-
сяти днiв вiдповiдно судом або суддею того суду, в районi дiяль-
ностi якого належить провести цi процесуальнi дiє, з повiдомлен-
ням заiнтересованих осiб. Однак неявка єх не перешкоджау роз-
глядовi заяви.
У виняткових випадках, а також у випадках, коли не можна
встановити, до кого позивач може згодом предявити позов, заява
про забезпечення доказiв розглядауться тiльки за участю заявника.
Оскарження ухвали про забезпечення доказiв не допускауте
ся. Ухвалу про вiдмову забезпечити докази можна оскаржити.
Глава
XVI
позов
," 1 .Поняття позову та його елементи.
-є Види позовiв
У позовному провадженнi розглядауться i вирiшууться
спiр про право цивiльне, тобто спiр, який виник з цивiльних,
сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Процесуальним засобом порушення судовоє дiяльностi по за-
хисту прав громадян i юридичних осiб у позовному провадженнi
у позов, в якому заiнтересована особа (позивач) викладау своє ви-
моги до порушника субуктивного права (вiдповiдача). Зверта-
ючись до суду з позовом, позивач просить винести рiшення, яким
привести поведiнку вiдповiдача у вiдповiднiсть з вимогами норм
права. Вимоги позивача можуть бути направленi на визнання
його прав, на вiдновлення становища, яке iснувало до порушен-
ня права, i припинення дiй, що порушують право, на присуджен-
ня до виконання обовязку в натурi, на припинення або змiну
правовiдносин, на стягнення з вiдповiдача збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу,
пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Поняття позову, як правило, визначауться як звернення заiн-
тересованоє або iншоє уповноваженоє на те особи до суду з про-
ханням про розгляд цивiльно-правового спору i захист субуктив-
них прав. Однак таке визначення поняття позову не вiдображау
повнiстю його правовоє природи. Як засiб порушення процесу-
альноє дiяльностi, i, таким чином, як процесуальне поняття за
своую юридичною природою позов тiсно повязаний з субуктив-
ним матерiальним правом (цивiльним, сiмейним, трудовим, ко-
оперативним), на захист якого вiн предявляуться. Без спiрноє
матерiально-правовоє вимоги позивача до вiдповiдача немау
позову. Тiльки завдяки матерiально-правовiй сторонi позову в
216
Глава XVI
цивiльному процесi iснують такi iнститути, як визнання позову,
вiдмова вiд позову, забезпечення позову, мирова угода тощо.
Матерiально-правова вимога позивача до вiдповiдача стау позо-
вом в тому випадку, якщо вона звернена у вiдповiдний суд, де
пiдлягау розгляду в порядку позовного провадження з дотриман-
ням певних процесуальних гарантiй. Тому суть позову може бути
правильно визначена тiльки з врахуванням удностi його матерi-
альноє та процесуальноє сторони. Позов, крiм процесуальноє сто-
рони - вимоги до суду про розгляд i вирiшення спору про пра-1
во цивiльне, мау матерiально-правову сторону - вимогу пози-|
вача до вiдповiдача про вiдновлення порушеного права.
Таким чином, позов - це вимога позивача до вiдповiдача,
звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного
субуктивного права або охоронюваного законом iнтересу, який
здiйснюуться в певнiй, визначенiй законом, процесуальнiй формi.
Для того щоб позов мiг виконати роль засобу порушення су-
довоє дiяльностi, вiн повинен мiстити в собi певнi складовi час-;
тини (елементи). Елементи позову визначають змiст судовоє|
дiяльностi, iндивiдуалiзують позови. За елементами проводить-
ся класифiкацiя позовiв на види, встановлюються межi судового
розгляду i предмет доказування. Елементи позову мають важливе
значення для органiзацiє захисту вiдповiдача проти позову, для
вирiшення питання про прийняття позову до судового провад-
ження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати
вiдповiдь у своуму рiшеннi.
Кожний позов складауться з трьох елементiв: предмета, пiд-
стави, змiсту.
Предметом позову у матерiально-правова вимога позивача до
вiдповiдача, вiдносно якоє суд повинен винести рiшення. Ця вимога
повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою
нормами матерiального права, а також бути пiдвiдомчою суду.
В процесi розгляду та вирiшення цивiльноє справи по сутi по-
зивач мау право змiнити предмет позову (ст. 103 ЦПК), тобто,
звернувшись до суду з однiую вимогою, в процесi розгляду справи i
вiн може замiнити цю вимогу iншою. Таке право позивача забез-\
печуу швидкiсть i оперативнiсть розгляду справи. Однак змiна |
предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по сутi |
i в межах спiрних правовiдносин. У випадку, коли нова вимога |
позивача виходить за межi спiрних правовiдносин, позивач зо-
бовязаний предявити новий позов. . й-i"
Позов
217
Правильне визначення предмета позову мау важливе прак-
тичне значення, оскiльки предмет позову визначау суть вимоги,
на яку суд повинен дати вiдповiдь у рiшеннi. За предметом позо-
ву визначауться пiдвiдомчiсть даноє справи, проводиться класи-
фiкацiя на окремi категорiє справ.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152