Звер-
таючись до суду з позовом про визнання, позивач не ставить
перед собою мети про матерiальне присудження, його мета по-
лягау в усуненнi сумнiвiв вiдносно iснування правовiдносин.
Залежно вiд мети, яку ставить перед собою позивач, позови
про визнання подiляються на позитивнi i негативнi. Позови, якi
спрямованi на пiдтвердження наявностi певних правовiдносин
мiж позивачем i вiдповiдачем (наприклад, визнати право влао
ностi на будинок) визнаються позитивними. Якщо ж позива
просить суд пiдтвердити вiдсутнiсть певних правовiдносин мiя
ним i вiдповiдачем (наприклад, визнати угоду недiйсною), такиi
позов визнауться негативним.
Характерною особливiстю позовiв про визнання у те, щ<
рiшення по цих позовах нiколи не вимагають примусового вико-!
нання, а захист права здiйснюуться безпосередньо рiшенням суду.,
У судовiй практицi нерiдко позови про визнання доповню-
ються позовами про присудження, коли визнання служить необ-
хiдною передумовою присудження. Так, наприклад, у позовах
про поновлення на роботi суд перш за все повинен визнати звiль-
нення працiвника незаконним i на цiй пiдставi поновити його на
роботi i стягнути заробiтну плату за вимушений прогул. |
Перетворювальнi позови - це такi, коли позивач просить суд|
перетворити iснуючi мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини. 1
Залежно вiд мети, яку ставить позивач, звертаючись до суду, |
перетворювальнi позови пiдроздiляються на: а) позови, спрямо-4
ванi на змiну правовiдносин. Прикладом такого позову може
бути позов про видiлення частини iз спiльного майна на пiдставi
ст. 115 ЦК. Позивач у цьому випадку вимагау такого рiшення, яке
б змiнило iснуючi правовiдносини; б) позови, спрямованi на при-
пинення правовiдносин. Характерним прикладом у позови про
розiрвання шлюбу, коли позивач просить суд припинити iснуючi
мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини.
В юридичнiй лiтературi висловлюються заперечення проти
видiлення цього виду позовiв, якi зводяться до того, що завдан-
ня суду полягау не в твореннi правовiдносин, а в захистi реально
221
iснуючих прав та iнтересiв, якi мають мiсце незалежно вiд суду,
а також, що перетворювальнi позови повнiстю охоплюються
i позовами про визнання i про присудження.
i Такi висновки суперечать чинному цивiльному законодав-
ству, яке передбачау можливiсть подання позовiв про змiну чи
припинення правовiдносин окремо вiд позовiв про визнання чи
про присудження (ст. 6 ЦК). Це зовсiм не означау, що суд творить
правовiдносини. Вiн змiнюу чи припиняу iснуючi правовiдноси-
ни, оскiльки тiльки суд компетентний це зробити, а сторони ма-
ють право на єх змiну чи припинення ще до виникнення процесу.
Змiна чи припинення iснуючих правовiдносин у одним iз за-
собiв захисту цивiльних прав. А оскiльки критерiум класифiкацiє
позовiв на види за процесуальною ознакою у засiб захисту, то не
може викликати сумнiвiв iснування перетворювальних позовiв.
Характерною ознакою позовiв про визнання у те, що вони
i предявляються, як правило, якщо у сторiн виникли сумнiви в
iснуваннi правовiдносин i суд своєм рiшення повинен усунути цi
сумнiви, тобто визнати наявнiсть чи вiдсутнiсть правовiдносин.
При поданнi перетворювальних позовiв таких сумнiвiв у
сторiн не iснуу. Мiж ними iснують правовiдносини i сторони це
i знають, однак вони просять суд перетворити єх (замiнити або
припинити), що входить в його компетенцiю.
2. Право на предявлення позову
1 i-раво на звернення за судовим захистом тiсно повяза-
не з субуктивним матерiальним правом, яке пiдлягау захисту. З
порушенням матерiального субуктивного права заiнтересованоє
особи виникау право на позов. Засобом реалiзацiє цього права у
звернення заiнтересованоє особи з позовом до суду, який у пев-
ному порядку розглядау вимогу позивача i дау вiдповiдь у виг-
лядi судового рiшення.
В теорiє цивiльного процесу поняття права на позов визна-
чауться по-рiзному. В одному випадку право на позов визна-
чауться як процесуальне поняття, в другому - зводиться до ма-
терiального, в третьому - матерiально-правовi i процесуально-
правовi можливостi судового захисту обуднуються в удине
поняття права на позов.
Аналiз матерiального i процесуального законодавства та су-
доврГ практики показуу, що право на позов - це удине матерi-
222 Глава XVI ______________
альне i цивiльно-процесуальне поняття, яке мау матерiальниi
змiст i процесуальну форму. В цивiльному процесуальному правiч
не може бути самостiйного права на звернення до суду, вiдiрва-[
ного вiд права на позов в матерiальному розумiннi. i навпаки, |
матерiальне право не може iснувати без притаманноє йому мож-
ливостi бути реалiзованим у примусовому порядку. тднiсть мате-
рiально-правового змiсту права на позов i його процесуальноє
форми визначауться тим, що право на позов - це право на вiднов-1
лення порушеного права в певнiй, встановленiй законом, проце-1
суальнiй формi, в певному процесуальному порядку, який забез-;
печуу обуктивнiсть i реальнiсть захисту. ;
Таким чином, право на позов у удиним поняттям, яке вклю-1
чау: право на предявлення позову i порушення справи в судi i пра-
во на задоволення матерiально-правовоє вимоги позивача. Пра-
во на предявлення позову до суду у засобом реалiзацiє права на
позов. Однак, виступаючи процесуальною формою права на по-
зов, право на предявлення позову користууться певною само-
стiйнiстю. Це проявляуться в тому, що процесуальний порядок
реалiзацiє права на позов виступау як особливий вид дiяльностi, яка
регулюуться цивiльним процесуальним правом, що надау учасни-|
кам процесу особливi процесуальнi права i обовязки, якi забезпе-
чують реальну можливiсть одержання правового захисту.
Тому пiд правом на предявлення позову слiд розумiти пра-:
во назвернення до суду з метою порушення цивiльноє процесу-
альноє дiяльностi по захисту порушеного або оспорюваного1
субуктивного права чи охоронюваного законом iнтересу.
Правом на звернення до суду з позовом надiленi всi грома-
дяни i органiзацiє, якi користуються правами юридичноє особи
(ст. 102 ЦПК). Така широка можливiсть звернення до суду, на-
дана процесуальним законодавством, може бути реалiзована
лише при наявностi певних передумов, встановлених законом
(ст. 136 ЦПК).
В теорiє цивiльного процесуального права передумови права
на предявлення позову пiдроздiляються на двiтрупи: субуктивнi
i обуктивнi.
До субуктивних передумов належать перш за все процесуаль-
на правоздатнiсть позивача i вiдповiдача. Право на звернення до
суду за захистом виникау одночасно з виникненням цивiльноє
процесуальноє правоздатностi. Оскiльки всi громадяни набува-
ють процесуальноє правоздатностi з моменту народженняiне
г___________________Позов_______________223
СГожуть позбавлятисяЗдатностi на звернення до суду за захистом,
уо в судовiй практицi питання щодо процесуальноє правоздат-
ностi може виникати тiльки щодо органiзацiй. Процесуальна
Правоздатнiсть органiзацiй залежить вiд того, чи у органiзацiя
оридичною особою.
Субуктивною передумовою прав на звернення до суду у та-
(ож процесуальна заiнтересованiсть особи. За загальним прави-
iюм звертатися до суду з позовом можна лише для захисту пра-
Иа чи iнтересу, якi, на думку позивача, належать йому. Тому ст. 4
ЦПК пiдкреслюу, що за захистом порушеного або оспорювано-
,ю права чи охоронюваного законом iнтересу до суду може звер-
татися не будь-яка, а заiнтересована особа.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
таючись до суду з позовом про визнання, позивач не ставить
перед собою мети про матерiальне присудження, його мета по-
лягау в усуненнi сумнiвiв вiдносно iснування правовiдносин.
Залежно вiд мети, яку ставить перед собою позивач, позови
про визнання подiляються на позитивнi i негативнi. Позови, якi
спрямованi на пiдтвердження наявностi певних правовiдносин
мiж позивачем i вiдповiдачем (наприклад, визнати право влао
ностi на будинок) визнаються позитивними. Якщо ж позива
просить суд пiдтвердити вiдсутнiсть певних правовiдносин мiя
ним i вiдповiдачем (наприклад, визнати угоду недiйсною), такиi
позов визнауться негативним.
Характерною особливiстю позовiв про визнання у те, щ<
рiшення по цих позовах нiколи не вимагають примусового вико-!
нання, а захист права здiйснюуться безпосередньо рiшенням суду.,
У судовiй практицi нерiдко позови про визнання доповню-
ються позовами про присудження, коли визнання служить необ-
хiдною передумовою присудження. Так, наприклад, у позовах
про поновлення на роботi суд перш за все повинен визнати звiль-
нення працiвника незаконним i на цiй пiдставi поновити його на
роботi i стягнути заробiтну плату за вимушений прогул. |
Перетворювальнi позови - це такi, коли позивач просить суд|
перетворити iснуючi мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини. 1
Залежно вiд мети, яку ставить позивач, звертаючись до суду, |
перетворювальнi позови пiдроздiляються на: а) позови, спрямо-4
ванi на змiну правовiдносин. Прикладом такого позову може
бути позов про видiлення частини iз спiльного майна на пiдставi
ст. 115 ЦК. Позивач у цьому випадку вимагау такого рiшення, яке
б змiнило iснуючi правовiдносини; б) позови, спрямованi на при-
пинення правовiдносин. Характерним прикладом у позови про
розiрвання шлюбу, коли позивач просить суд припинити iснуючi
мiж ним i вiдповiдачем правовiдносини.
В юридичнiй лiтературi висловлюються заперечення проти
видiлення цього виду позовiв, якi зводяться до того, що завдан-
ня суду полягау не в твореннi правовiдносин, а в захистi реально
221
iснуючих прав та iнтересiв, якi мають мiсце незалежно вiд суду,
а також, що перетворювальнi позови повнiстю охоплюються
i позовами про визнання i про присудження.
i Такi висновки суперечать чинному цивiльному законодав-
ству, яке передбачау можливiсть подання позовiв про змiну чи
припинення правовiдносин окремо вiд позовiв про визнання чи
про присудження (ст. 6 ЦК). Це зовсiм не означау, що суд творить
правовiдносини. Вiн змiнюу чи припиняу iснуючi правовiдноси-
ни, оскiльки тiльки суд компетентний це зробити, а сторони ма-
ють право на єх змiну чи припинення ще до виникнення процесу.
Змiна чи припинення iснуючих правовiдносин у одним iз за-
собiв захисту цивiльних прав. А оскiльки критерiум класифiкацiє
позовiв на види за процесуальною ознакою у засiб захисту, то не
може викликати сумнiвiв iснування перетворювальних позовiв.
Характерною ознакою позовiв про визнання у те, що вони
i предявляються, як правило, якщо у сторiн виникли сумнiви в
iснуваннi правовiдносин i суд своєм рiшення повинен усунути цi
сумнiви, тобто визнати наявнiсть чи вiдсутнiсть правовiдносин.
При поданнi перетворювальних позовiв таких сумнiвiв у
сторiн не iснуу. Мiж ними iснують правовiдносини i сторони це
i знають, однак вони просять суд перетворити єх (замiнити або
припинити), що входить в його компетенцiю.
2. Право на предявлення позову
1 i-раво на звернення за судовим захистом тiсно повяза-
не з субуктивним матерiальним правом, яке пiдлягау захисту. З
порушенням матерiального субуктивного права заiнтересованоє
особи виникау право на позов. Засобом реалiзацiє цього права у
звернення заiнтересованоє особи з позовом до суду, який у пев-
ному порядку розглядау вимогу позивача i дау вiдповiдь у виг-
лядi судового рiшення.
В теорiє цивiльного процесу поняття права на позов визна-
чауться по-рiзному. В одному випадку право на позов визна-
чауться як процесуальне поняття, в другому - зводиться до ма-
терiального, в третьому - матерiально-правовi i процесуально-
правовi можливостi судового захисту обуднуються в удине
поняття права на позов.
Аналiз матерiального i процесуального законодавства та су-
доврГ практики показуу, що право на позов - це удине матерi-
222 Глава XVI ______________
альне i цивiльно-процесуальне поняття, яке мау матерiальниi
змiст i процесуальну форму. В цивiльному процесуальному правiч
не може бути самостiйного права на звернення до суду, вiдiрва-[
ного вiд права на позов в матерiальному розумiннi. i навпаки, |
матерiальне право не може iснувати без притаманноє йому мож-
ливостi бути реалiзованим у примусовому порядку. тднiсть мате-
рiально-правового змiсту права на позов i його процесуальноє
форми визначауться тим, що право на позов - це право на вiднов-1
лення порушеного права в певнiй, встановленiй законом, проце-1
суальнiй формi, в певному процесуальному порядку, який забез-;
печуу обуктивнiсть i реальнiсть захисту. ;
Таким чином, право на позов у удиним поняттям, яке вклю-1
чау: право на предявлення позову i порушення справи в судi i пра-
во на задоволення матерiально-правовоє вимоги позивача. Пра-
во на предявлення позову до суду у засобом реалiзацiє права на
позов. Однак, виступаючи процесуальною формою права на по-
зов, право на предявлення позову користууться певною само-
стiйнiстю. Це проявляуться в тому, що процесуальний порядок
реалiзацiє права на позов виступау як особливий вид дiяльностi, яка
регулюуться цивiльним процесуальним правом, що надау учасни-|
кам процесу особливi процесуальнi права i обовязки, якi забезпе-
чують реальну можливiсть одержання правового захисту.
Тому пiд правом на предявлення позову слiд розумiти пра-:
во назвернення до суду з метою порушення цивiльноє процесу-
альноє дiяльностi по захисту порушеного або оспорюваного1
субуктивного права чи охоронюваного законом iнтересу.
Правом на звернення до суду з позовом надiленi всi грома-
дяни i органiзацiє, якi користуються правами юридичноє особи
(ст. 102 ЦПК). Така широка можливiсть звернення до суду, на-
дана процесуальним законодавством, може бути реалiзована
лише при наявностi певних передумов, встановлених законом
(ст. 136 ЦПК).
В теорiє цивiльного процесуального права передумови права
на предявлення позову пiдроздiляються на двiтрупи: субуктивнi
i обуктивнi.
До субуктивних передумов належать перш за все процесуаль-
на правоздатнiсть позивача i вiдповiдача. Право на звернення до
суду за захистом виникау одночасно з виникненням цивiльноє
процесуальноє правоздатностi. Оскiльки всi громадяни набува-
ють процесуальноє правоздатностi з моменту народженняiне
г___________________Позов_______________223
СГожуть позбавлятисяЗдатностi на звернення до суду за захистом,
уо в судовiй практицi питання щодо процесуальноє правоздат-
ностi може виникати тiльки щодо органiзацiй. Процесуальна
Правоздатнiсть органiзацiй залежить вiд того, чи у органiзацiя
оридичною особою.
Субуктивною передумовою прав на звернення до суду у та-
(ож процесуальна заiнтересованiсть особи. За загальним прави-
iюм звертатися до суду з позовом можна лише для захисту пра-
Иа чи iнтересу, якi, на думку позивача, належать йому. Тому ст. 4
ЦПК пiдкреслюу, що за захистом порушеного або оспорювано-
,ю права чи охоронюваного законом iнтересу до суду може звер-
татися не будь-яка, а заiнтересована особа.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152