Так, громааяйинiУкраєНй звер-
нувся з позовом про стягнення коштiв на утримаиия дитини зi своує
жiнки, яка проживау у Мурманську Росiйськоє Фейеращє. Вiн звер-
нувся у суд за мiсцем свого проживання- Красноградський рай-
онний суд Харкiвськоє областi. Суд прийняв справу до свого про-
вадження. Громадянка i жителька Украєни звернулась у Купянсь-
кий районний суд Харкiвськоє областi за мiсцем свого проживання
з позовом до автопiдприумства Магаданськоєобластi Росiйськоє
Федерацiє про вiдшкодування шкоди, заподiяноє втратою году-
вальника. Суд прийняв позовну заяву i розглянув справу по сутi.
З цим позовом громадянка могла також звернутися згiдно з ЦПК
Росiйськоє Федерацiє або Конвенцiую держав - членiв СНД в суд
Росiйськоє Федерацiє за мiсцем заподiяння шкоди або за мiсцем
знаходження органу управлiння автопiдприумства.
Вiдповiдно до ч. 12 ст. 126 ЦПК позови про розiрвання шлю-
бу можуть предявлятися також за мiсцем проживання позивача у
випадку, коли при ньому у неповнолiтнi дiти або коли йому за ста-
ном здоровя чи з iнших поважних причин виєхати до мiсця про-
живання вiдповiдача важко. Так. наприклад, громадянин Украє-
ни звернувся у Купянський мiський суд Харкiвськоє областi за
мiсцем свого проживання з позовом до громадянки Росiє про ро-
зiрвання шлюбу. Украєнський суд обгрунтовано прийняв дану за-
яву до свого провадження (навiть не дивлячись на те, що дитина
проживала з вiдповiдачкою в Приморському крає), враховуючи,
що виєзд до мiсця проживання вiдповiдачкиутруднений.
На тих же пiдставах Анкарський правовий суд Турцiє прий-
няв до свого провадження i розглянув справу стосовно позову
громадянина Турцiє до громадянки Украєни жительки Харкова
про розiрвання шлюбу. Згiдно iз ч. 2 ст. 197 КпШС розiрвання
шлюбiв мiж громадянами Украєни та iноземними громадянами,
здiйснене поза межами Украєни за законами вiдповiдних держав,
визнауться дiйсним в Украєнi, якщо в момент розiрвання щлюбу
хоча б один з подружжя проживав поза межами Украєни < у i
>№, " --є>
УЯУ-
<бак
; i:
Ц;!
i,
!i
482 Глава XXVII
ни або можуть за своєм змiстом завдати шкоди iнтересам Украєни, |
або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян (ст. 55).
Правило про консульську легалiзацiю мiститься також у Кон- i
сульських конвенцiях. Наприклад, у Консульськiй конвенцiє мiж
Украєною i Соцiалiстичною Республiкою Вутнам вiд 8 червня
1994 р. прямо вказано, що консульська посадова особа мау право
засвiдчувати доручення юридичних осiб i громадян акредитуючоє
держави, засвiдчувати документи, переклади, копiє i пiдписи на цих
документах; легалiзувати документи, складенi вiдповiдно до чин-
ного законодавства компетентними органами обох держав. Доку-
менти, легалiзованi або засвiдченi консульською посадовою осо-
бою, визнаються дiйсними, як документи, складенi компетентним
єi органом держави перебування, за умови, що цi документи не про-
тирiчать законам i правилам цiує держави (ст. 42).
Розглянутi правила про дiйснiсть документiв (єх легалiзацiю)
дiють, якщо iнше не передбачено договорами про правову допомо-
гу. Так, у ст. 29 Договору мiж Украєною i КНР говориться, що до-
кументи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетен-
тною установою однiує Договiрноє Сторони, дiйснi при наявностi
пiдпису та офiцiйноє печатки. У такому виглядi вони можуть прий-
матися судом або iншою компетентною установою другоє Договi-
рноє Сторони без легалiзацiє. Офiцiйнi документи, якi складенi на
територiє однiує Договiрноє Сторони, можуть мати доказову силу
офiцiйних документiв i на територiє другоє Договiрноє Сторони.
По сутi аналогiчним чином вирiшено питання про дiйснiсть
та доказову силу офiцiйних документiв в Конвенцiє держав -
членiв СНД, а також в угодах про правову допомогу та правовi
вiдносини мiж Украєною та Литовською Республiкою, Республi-
кою Грузiя, Республiкою Польща, Латвiйською Республiкою,
Естонською Республiкою, Республiкою Молдова, Монголiую.
Витребування i отримання доказiв вiд iноземних установ
можливе у порядку надання правовоє допомоги. У широкому
розумiннi слова мiжнародна правова допомога - це сприяння,
яке надауться судами та iншими установами юстицiє однiує дер-
жави судам та iншим установам iншоє держави у звязку з роз-
глядом цивiльних та кримiнальних справ. Виходячи iз змiсту
мiжнародних угод про правову допомогу, можна видiлити такi
види мiжнародноє правовоє допомоги у цивiльних справах:
а) виконання доручень про здiйснення окремих процесу-
альних дiй;
Мiжнародний цивiльний процес
б) надання iнформацiє про право;
483
в) надання правовоє допомоги у звязку з визнанням i ви-
конанням iноземних судових рiшень.
Договорами про правову допомогу передбачений по сутi
удиний порядок вручення документiв. Так, в ст. 9 Договору мiж
Украєною та Естонською Республiкою визначено, що запитува-
на установа здiйснюу вручення документiв вiдповiдно до правил,
якi дiють в єє державi, якщо документи, що пiдлягають врученню,
складенi мовою держави або забезпеченi засвiдченим перекла-
дом. У тих випадках, коли документи складенi не мовою запиту-
ваноє Договiрноє Сторони або не забезпеченi перекладом, вони
вручаються одержувачу, якщо вiн згоден добровiльно єх прийня-
ти. У проханнi про вручення повиннi бути вказанi точна адреса
одержувача та найменування документа, який пiдлягау вручен-
ню. Якщо вказана у проханнi про вручення адреса виявилась
неповною або неточною, запитувана установа згiдно iз своєм
законодавством вживау заходiв до встановлення точноє адреси.
Разом з тим iнший порядок передбачений у договорах вiднос-
но пересилки документiв про громадянський стан та деяких
iнших документiв. Так, вiдповiдно до ст. 14 Конвенцiє держав -
членiв СНД Договiрнi Сторони зобовязуються пересилати одна
однiй на прохання без перекладу i безкоштовно свiдоцтва про
реустрацiю актiв громадянського стану - безпосередньо через
органи реустрацiє актiв громадянського стану Договiрних Сторiн
з повiдомленням громадян про пересилку документiв. Договiрнi
Сторони зобовязуються пересилати одна однiй на прохання без
перекладу i безкоштовно документи про освiту, трудовий стаж
та iншi документи, що стосуються особистих або майнових прав
та iнтересiв громадян запитуваноє Договiрноє Сторони та iнших
осiб, якi проживають на єє територiє.
Крiм прохання до iноземного суду про вручення та витребу-
вання документiв судам часто доводиться звертатися до них з
дорученням виконати й iншi процесуальнi дiє. Таким чином, у
мiжнародному цивiльному процесi пiд судовим дорученням ро-
зумiють звернення суду однiує держави до суду другоє держави з
проханням про виконання процесуальних дiй на територiє дру-
гоє держави. Вiдповiдно до ст. 426 ЦПК суди Украєни можуть
В цьому параграфi ми зупинимося на першому видi мiжнародноє правовоє
допомоги - виконаннi судових доручень, а саме: звернення судiв Украєни з до-
рученням до iноземних судiв i виконання судових доручень iноземних судiв.
ГЛава XXVII
звертатися до iноземних судiв з дорученням про виконання ок- |
ремих процесуальних дiй (вручення повiсток та iнших доку-
ментiв, допит сторiн i свiдкiв, проведення експертизи i огляду на ;
мiсцi тощо). Порядок зносин судiв Украєни з iноземними судами
визначауться законодавством Украєни i мiжнародними догово- |
рами Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152
нувся з позовом про стягнення коштiв на утримаиия дитини зi своує
жiнки, яка проживау у Мурманську Росiйськоє Фейеращє. Вiн звер-
нувся у суд за мiсцем свого проживання- Красноградський рай-
онний суд Харкiвськоє областi. Суд прийняв справу до свого про-
вадження. Громадянка i жителька Украєни звернулась у Купянсь-
кий районний суд Харкiвськоє областi за мiсцем свого проживання
з позовом до автопiдприумства Магаданськоєобластi Росiйськоє
Федерацiє про вiдшкодування шкоди, заподiяноє втратою году-
вальника. Суд прийняв позовну заяву i розглянув справу по сутi.
З цим позовом громадянка могла також звернутися згiдно з ЦПК
Росiйськоє Федерацiє або Конвенцiую держав - членiв СНД в суд
Росiйськоє Федерацiє за мiсцем заподiяння шкоди або за мiсцем
знаходження органу управлiння автопiдприумства.
Вiдповiдно до ч. 12 ст. 126 ЦПК позови про розiрвання шлю-
бу можуть предявлятися також за мiсцем проживання позивача у
випадку, коли при ньому у неповнолiтнi дiти або коли йому за ста-
ном здоровя чи з iнших поважних причин виєхати до мiсця про-
живання вiдповiдача важко. Так. наприклад, громадянин Украє-
ни звернувся у Купянський мiський суд Харкiвськоє областi за
мiсцем свого проживання з позовом до громадянки Росiє про ро-
зiрвання шлюбу. Украєнський суд обгрунтовано прийняв дану за-
яву до свого провадження (навiть не дивлячись на те, що дитина
проживала з вiдповiдачкою в Приморському крає), враховуючи,
що виєзд до мiсця проживання вiдповiдачкиутруднений.
На тих же пiдставах Анкарський правовий суд Турцiє прий-
няв до свого провадження i розглянув справу стосовно позову
громадянина Турцiє до громадянки Украєни жительки Харкова
про розiрвання шлюбу. Згiдно iз ч. 2 ст. 197 КпШС розiрвання
шлюбiв мiж громадянами Украєни та iноземними громадянами,
здiйснене поза межами Украєни за законами вiдповiдних держав,
визнауться дiйсним в Украєнi, якщо в момент розiрвання щлюбу
хоча б один з подружжя проживав поза межами Украєни < у i
>№, " --є>
УЯУ-
<бак
; i:
Ц;!
i,
!i
482 Глава XXVII
ни або можуть за своєм змiстом завдати шкоди iнтересам Украєни, |
або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян (ст. 55).
Правило про консульську легалiзацiю мiститься також у Кон- i
сульських конвенцiях. Наприклад, у Консульськiй конвенцiє мiж
Украєною i Соцiалiстичною Республiкою Вутнам вiд 8 червня
1994 р. прямо вказано, що консульська посадова особа мау право
засвiдчувати доручення юридичних осiб i громадян акредитуючоє
держави, засвiдчувати документи, переклади, копiє i пiдписи на цих
документах; легалiзувати документи, складенi вiдповiдно до чин-
ного законодавства компетентними органами обох держав. Доку-
менти, легалiзованi або засвiдченi консульською посадовою осо-
бою, визнаються дiйсними, як документи, складенi компетентним
єi органом держави перебування, за умови, що цi документи не про-
тирiчать законам i правилам цiує держави (ст. 42).
Розглянутi правила про дiйснiсть документiв (єх легалiзацiю)
дiють, якщо iнше не передбачено договорами про правову допомо-
гу. Так, у ст. 29 Договору мiж Украєною i КНР говориться, що до-
кументи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетен-
тною установою однiує Договiрноє Сторони, дiйснi при наявностi
пiдпису та офiцiйноє печатки. У такому виглядi вони можуть прий-
матися судом або iншою компетентною установою другоє Договi-
рноє Сторони без легалiзацiє. Офiцiйнi документи, якi складенi на
територiє однiує Договiрноє Сторони, можуть мати доказову силу
офiцiйних документiв i на територiє другоє Договiрноє Сторони.
По сутi аналогiчним чином вирiшено питання про дiйснiсть
та доказову силу офiцiйних документiв в Конвенцiє держав -
членiв СНД, а також в угодах про правову допомогу та правовi
вiдносини мiж Украєною та Литовською Республiкою, Республi-
кою Грузiя, Республiкою Польща, Латвiйською Республiкою,
Естонською Республiкою, Республiкою Молдова, Монголiую.
Витребування i отримання доказiв вiд iноземних установ
можливе у порядку надання правовоє допомоги. У широкому
розумiннi слова мiжнародна правова допомога - це сприяння,
яке надауться судами та iншими установами юстицiє однiує дер-
жави судам та iншим установам iншоє держави у звязку з роз-
глядом цивiльних та кримiнальних справ. Виходячи iз змiсту
мiжнародних угод про правову допомогу, можна видiлити такi
види мiжнародноє правовоє допомоги у цивiльних справах:
а) виконання доручень про здiйснення окремих процесу-
альних дiй;
Мiжнародний цивiльний процес
б) надання iнформацiє про право;
483
в) надання правовоє допомоги у звязку з визнанням i ви-
конанням iноземних судових рiшень.
Договорами про правову допомогу передбачений по сутi
удиний порядок вручення документiв. Так, в ст. 9 Договору мiж
Украєною та Естонською Республiкою визначено, що запитува-
на установа здiйснюу вручення документiв вiдповiдно до правил,
якi дiють в єє державi, якщо документи, що пiдлягають врученню,
складенi мовою держави або забезпеченi засвiдченим перекла-
дом. У тих випадках, коли документи складенi не мовою запиту-
ваноє Договiрноє Сторони або не забезпеченi перекладом, вони
вручаються одержувачу, якщо вiн згоден добровiльно єх прийня-
ти. У проханнi про вручення повиннi бути вказанi точна адреса
одержувача та найменування документа, який пiдлягау вручен-
ню. Якщо вказана у проханнi про вручення адреса виявилась
неповною або неточною, запитувана установа згiдно iз своєм
законодавством вживау заходiв до встановлення точноє адреси.
Разом з тим iнший порядок передбачений у договорах вiднос-
но пересилки документiв про громадянський стан та деяких
iнших документiв. Так, вiдповiдно до ст. 14 Конвенцiє держав -
членiв СНД Договiрнi Сторони зобовязуються пересилати одна
однiй на прохання без перекладу i безкоштовно свiдоцтва про
реустрацiю актiв громадянського стану - безпосередньо через
органи реустрацiє актiв громадянського стану Договiрних Сторiн
з повiдомленням громадян про пересилку документiв. Договiрнi
Сторони зобовязуються пересилати одна однiй на прохання без
перекладу i безкоштовно документи про освiту, трудовий стаж
та iншi документи, що стосуються особистих або майнових прав
та iнтересiв громадян запитуваноє Договiрноє Сторони та iнших
осiб, якi проживають на єє територiє.
Крiм прохання до iноземного суду про вручення та витребу-
вання документiв судам часто доводиться звертатися до них з
дорученням виконати й iншi процесуальнi дiє. Таким чином, у
мiжнародному цивiльному процесi пiд судовим дорученням ро-
зумiють звернення суду однiує держави до суду другоє держави з
проханням про виконання процесуальних дiй на територiє дру-
гоє держави. Вiдповiдно до ст. 426 ЦПК суди Украєни можуть
В цьому параграфi ми зупинимося на першому видi мiжнародноє правовоє
допомоги - виконаннi судових доручень, а саме: звернення судiв Украєни з до-
рученням до iноземних судiв i виконання судових доручень iноземних судiв.
ГЛава XXVII
звертатися до iноземних судiв з дорученням про виконання ок- |
ремих процесуальних дiй (вручення повiсток та iнших доку-
ментiв, допит сторiн i свiдкiв, проведення експертизи i огляду на ;
мiсцi тощо). Порядок зносин судiв Украєни з iноземними судами
визначауться законодавством Украєни i мiжнародними догово- |
рами Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152