Зовнiшнi ж вiдно-
сини власностi у одночасно предметом аграрного i цивiльно-
го права. Саме у цiй частинi вiдносини права власностi - у
основою аграрно-ринкових економiчних вiдносин.
Таким же двоудиним спiввiдношенням належить розгля-
дати систему аграрно-договiрних зобовязань, стороною в
яких у аграрно-виробничi чи пiдприумницькi аграрнi пiдпри-
умства. Цим спiввiдношенням слiд розглядати тi договори,
без яких неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть у
сiльському господарствi. Саме таким договорам придiлена
увага в ХХУ роздiлi книги.
5. Аграрне право становлять правовi норми i правовi iн-
ститути, покликанi регламентувати цiлу систему трудових вiд-
носин мiж членами i конкретним колективним сiльськогос-
подарським пiдприумством, мiж працiвником i державним
аграрним пiдприумством або ж мiжгосподарським обуднан-
ням та iн. Цi вiдносини вiдповiдно регулюються внутрiшнiми
правовими актами про працю та оплату працi членiв КСГП, а
стосовно найманих працiвникiв - КЗпП Украєни. У регулю-
ваннi внутрiшнiх трудових вiдносин допускауться застосуван-
ня в порядку допомiжного (субсiдiарного) засобу правила
трудового законодавства Украєни.
Звертау на себе увагу стан, що у взауминах мiжгосподар-
ських будiвельних i спецiалiзованих виробничих пiдприум-
ствах та обуднаннях трудовi вiдносини єхнiх працiвникiв ре-
гулюються нормами трудового, а не аграрного права. Ця
доцiльна i прогресивна практика потребуу законодавчого
закрiплення.
6. Правосубуктнiсть аграрних пiдприумств та iнших
субуктiв аграрного права реалiзовууться у своурiдному вза-
умозвязку i спiввiдношеннi з правоздатнiстю органiв держав-
ного управлiння сiльським господарством - органами Мiнiс-
терства агропромислового комплексу Украєни, Державним
комiтетом Украєни по земельних ресурсах та iн. Повноважен-
ня останнiх визначаються вiдповiдними положеннями про цi
органи, норми яких становлять галузь адмiнiстративного пра-
ва Украєни. Державна управлiнська дiяльнiсть цих органiв
спрямована на здiйснення державного управлiння державни-
ми сiльськогосподарськими пiдприумствами, органiзацiями
та обуднаннями. Державне регулювання сiльським господар-
ством стосовно колективних (КСГП, акцiонернi товариства,
сiльськогосподарськi кооперативи) i приватнi в особi селян-
ських (фермерських) господарств. Державне регулювання ци-
ми субуктами аграрного права здiйснюються лише шляхом
рекомендацiй (тобто свого роду керiвництва ними з боку дер-
жави). Визнання самостiйностi аграрного права як галузi пра-
ва i своурiдностi аграрних правовiдносин зумовлюють специ-
фiку i забезпечують бiльшу ефективнiсть застосування право-
вих норм щодо компетенцiє зазначених органiв державного
регулювання сiльським господарством.
На нашу думку, предмет аграрного права становлять
суспiльнi вiдносини стосовно сiльського господарства. При
окресленнi предмета кооперативного права за основу береть-
ся лише органiзацiйно-правова форма регулювання рiзнобiч-
них вiдносин (застосування кооперативу у системi споживчих
товариств, житлово-будiвельних, гаражно-будiвельних утво-
рень). Тому мабуть у пiдстави розглядати кооперативне право
лише як виключно навчальну дисциплiну i не повязувати
кооперативне право з галуззю права.
1 Див.; Кооперативне право / За рея. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, докторе юридичних наук, професора Семчика В. i. - К., 1998.
РОЗДiЛ IV
ПРАВОСУБтКТНiСТЬ АГРАРНИХ
ТОВАРОВИРОБНИКiВ-ПiДПРИтМЦiВ
i. Поняття i класифiкацiя правосубуктностi
аграрних товаровиробникiв
1. Основними виробниками продуктiв харчування, сиро-
вини i продовольства рослинного i тваринного (в тому числi
водного й мисливського) походження в Украєнi у аграрнi пiд-
приумцi усiх форм власностi та легальних органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання. В Украєнi за обсягами та асор-
тиментом виробництва аграрними пiдприумцями у колектив-
нi, державнi та сiльськогосподарськi, рибальськi та мислив-
ськi пiдприумства, сiльськогосподарськi (аграрнi) виробничi
кооперативи i господарськi товариства, спiлки селян, селян-
ськi (фермерськi) агрообуднання, асоцiацiє, а також спiльнi з
iноземними iнвестицiями аграрнi пiдприумства. Цих аграр-
них товаровиробникiв обуднуу те, що всi вони, по-перше, у
юридичними особами, по-друге, аграрними пiдприумцями,
по-трету, що всi вони створенi чи заснованi власником(-ами)
для досягнення статутноє мети, завдань та функцiй.
Такими спiльностями для них у власне виробництво то-
варноє маси продуктiв харчування, сировини i продовольства
рослинного i тваринного походження та єх реалiзацiя в тому
числi й у переробленому виглядi. Спiльним для них у також
отримання прибутку вiд здiйснення такого виробництва, реа-
лiзацiє продукцiє та iнших видiв дiяльностi на засадах пiдпри-
умництва, а також єх участь в цивiльно-правових i товарно-
грошових вiдносинах. Поряд iз задоволенням статутних член-
ських i корпоративних прав та iнтересiв, у також здiйснення
цими аграрними пiдприумцями-товаровиробниками певних
соцiальних функцiй забезпечення своєх членiв, акцiонерiв та
учасникiв, найманих працiвникiв та працiвникiв соцiальноє
сфери (вчителiв, лiкарiв та iн.).
Чинне законодавство Украєни цих аграрних товаровироб-
никiв зi статусом юридичноє особи водночас називау та ви-
88 Роздiл IV
знау пiдприумствами, господарськими товариствами, коопе-
ративами, селянськими (фермерськими) господарствами,
субуктами права, господарюючими субуктами, субуктами
пiдприумницькоє дiяльностi (субуктами пiдприумництва),
субуктами зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, учасниками аг-
рарних та ринкових правовiдносин тощо. Зясування поня-
тiйного апарату агарного права, виявлення спiльних рис i
аналiз єх вiдмiнностей та спiввiдношення змiсту наведених
вище понять (термiнiв) е икрай необхiдним для розумiння су-
тi субуктiв аграрного права, повноважень та єх розмежування
за певними ознаками, зясування єхньоє правосубуктностi.
2. Правосубуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-
приумцiв зi статусом юридичних осiб у однiую з визначальних
вихiдних для зясування сутностi та особливостей цих аграр-
них товаровиробникiв. З позицiє теорiє аграрного права Право-
субуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв ста-
новить собою сукупнiсть правових норм Конституцiє Украєни,
законiв i пiдзаконних актiв, правових норм установчих докумен-
тiв (статутiв та установчих договорiв), покликаних визначи-
ти субуктивнi права i обовязки аграрних товаровиробникiв зi
статусом юридичних осiб (рiзних видiв та єх типiв), що органiч-
но поуднують та реалiзують виробничо-пiдприумницькi та
притаманнi єм соцiальнi функцiє через свою спецiальну право-
здатнiсть.
3. Розмежування аграрних товаровиробникiв iз статусом
юридичноє особи можна чинити за рiзними критерiями, i зок-
рема, за формою власностi, спецiальною правоздатнiстю та
функцiями, субуктним складом, органiзацiйно-правовою
формою.
Так, за формою власностi всi юридичнi особи, зокрема аг-
рарнi товаровиробники згiдно з чинним Законом Украєни
"Про власнiсть" подiляються на: приватнi, колективнi, дер-
жавнi та змiшанi, а згiдно з проектом Цивiльного кодексу Ук-
раєни, прийнятим Верховною Радою Украєни 5 червня 1997 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
сини власностi у одночасно предметом аграрного i цивiльно-
го права. Саме у цiй частинi вiдносини права власностi - у
основою аграрно-ринкових економiчних вiдносин.
Таким же двоудиним спiввiдношенням належить розгля-
дати систему аграрно-договiрних зобовязань, стороною в
яких у аграрно-виробничi чи пiдприумницькi аграрнi пiдпри-
умства. Цим спiввiдношенням слiд розглядати тi договори,
без яких неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть у
сiльському господарствi. Саме таким договорам придiлена
увага в ХХУ роздiлi книги.
5. Аграрне право становлять правовi норми i правовi iн-
ститути, покликанi регламентувати цiлу систему трудових вiд-
носин мiж членами i конкретним колективним сiльськогос-
подарським пiдприумством, мiж працiвником i державним
аграрним пiдприумством або ж мiжгосподарським обуднан-
ням та iн. Цi вiдносини вiдповiдно регулюються внутрiшнiми
правовими актами про працю та оплату працi членiв КСГП, а
стосовно найманих працiвникiв - КЗпП Украєни. У регулю-
ваннi внутрiшнiх трудових вiдносин допускауться застосуван-
ня в порядку допомiжного (субсiдiарного) засобу правила
трудового законодавства Украєни.
Звертау на себе увагу стан, що у взауминах мiжгосподар-
ських будiвельних i спецiалiзованих виробничих пiдприум-
ствах та обуднаннях трудовi вiдносини єхнiх працiвникiв ре-
гулюються нормами трудового, а не аграрного права. Ця
доцiльна i прогресивна практика потребуу законодавчого
закрiплення.
6. Правосубуктнiсть аграрних пiдприумств та iнших
субуктiв аграрного права реалiзовууться у своурiдному вза-
умозвязку i спiввiдношеннi з правоздатнiстю органiв держав-
ного управлiння сiльським господарством - органами Мiнiс-
терства агропромислового комплексу Украєни, Державним
комiтетом Украєни по земельних ресурсах та iн. Повноважен-
ня останнiх визначаються вiдповiдними положеннями про цi
органи, норми яких становлять галузь адмiнiстративного пра-
ва Украєни. Державна управлiнська дiяльнiсть цих органiв
спрямована на здiйснення державного управлiння державни-
ми сiльськогосподарськими пiдприумствами, органiзацiями
та обуднаннями. Державне регулювання сiльським господар-
ством стосовно колективних (КСГП, акцiонернi товариства,
сiльськогосподарськi кооперативи) i приватнi в особi селян-
ських (фермерських) господарств. Державне регулювання ци-
ми субуктами аграрного права здiйснюються лише шляхом
рекомендацiй (тобто свого роду керiвництва ними з боку дер-
жави). Визнання самостiйностi аграрного права як галузi пра-
ва i своурiдностi аграрних правовiдносин зумовлюють специ-
фiку i забезпечують бiльшу ефективнiсть застосування право-
вих норм щодо компетенцiє зазначених органiв державного
регулювання сiльським господарством.
На нашу думку, предмет аграрного права становлять
суспiльнi вiдносини стосовно сiльського господарства. При
окресленнi предмета кооперативного права за основу береть-
ся лише органiзацiйно-правова форма регулювання рiзнобiч-
них вiдносин (застосування кооперативу у системi споживчих
товариств, житлово-будiвельних, гаражно-будiвельних утво-
рень). Тому мабуть у пiдстави розглядати кооперативне право
лише як виключно навчальну дисциплiну i не повязувати
кооперативне право з галуззю права.
1 Див.; Кооперативне право / За рея. чл.-кор. НАН Украєни, акад. АПрН
Украєни, докторе юридичних наук, професора Семчика В. i. - К., 1998.
РОЗДiЛ IV
ПРАВОСУБтКТНiСТЬ АГРАРНИХ
ТОВАРОВИРОБНИКiВ-ПiДПРИтМЦiВ
i. Поняття i класифiкацiя правосубуктностi
аграрних товаровиробникiв
1. Основними виробниками продуктiв харчування, сиро-
вини i продовольства рослинного i тваринного (в тому числi
водного й мисливського) походження в Украєнi у аграрнi пiд-
приумцi усiх форм власностi та легальних органiзацiйно-пра-
вових форм господарювання. В Украєнi за обсягами та асор-
тиментом виробництва аграрними пiдприумцями у колектив-
нi, державнi та сiльськогосподарськi, рибальськi та мислив-
ськi пiдприумства, сiльськогосподарськi (аграрнi) виробничi
кооперативи i господарськi товариства, спiлки селян, селян-
ськi (фермерськi) агрообуднання, асоцiацiє, а також спiльнi з
iноземними iнвестицiями аграрнi пiдприумства. Цих аграр-
них товаровиробникiв обуднуу те, що всi вони, по-перше, у
юридичними особами, по-друге, аграрними пiдприумцями,
по-трету, що всi вони створенi чи заснованi власником(-ами)
для досягнення статутноє мети, завдань та функцiй.
Такими спiльностями для них у власне виробництво то-
варноє маси продуктiв харчування, сировини i продовольства
рослинного i тваринного походження та єх реалiзацiя в тому
числi й у переробленому виглядi. Спiльним для них у також
отримання прибутку вiд здiйснення такого виробництва, реа-
лiзацiє продукцiє та iнших видiв дiяльностi на засадах пiдпри-
умництва, а також єх участь в цивiльно-правових i товарно-
грошових вiдносинах. Поряд iз задоволенням статутних член-
ських i корпоративних прав та iнтересiв, у також здiйснення
цими аграрними пiдприумцями-товаровиробниками певних
соцiальних функцiй забезпечення своєх членiв, акцiонерiв та
учасникiв, найманих працiвникiв та працiвникiв соцiальноє
сфери (вчителiв, лiкарiв та iн.).
Чинне законодавство Украєни цих аграрних товаровироб-
никiв зi статусом юридичноє особи водночас називау та ви-
88 Роздiл IV
знау пiдприумствами, господарськими товариствами, коопе-
ративами, селянськими (фермерськими) господарствами,
субуктами права, господарюючими субуктами, субуктами
пiдприумницькоє дiяльностi (субуктами пiдприумництва),
субуктами зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, учасниками аг-
рарних та ринкових правовiдносин тощо. Зясування поня-
тiйного апарату агарного права, виявлення спiльних рис i
аналiз єх вiдмiнностей та спiввiдношення змiсту наведених
вище понять (термiнiв) е икрай необхiдним для розумiння су-
тi субуктiв аграрного права, повноважень та єх розмежування
за певними ознаками, зясування єхньоє правосубуктностi.
2. Правосубуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-
приумцiв зi статусом юридичних осiб у однiую з визначальних
вихiдних для зясування сутностi та особливостей цих аграр-
них товаровиробникiв. З позицiє теорiє аграрного права Право-
субуктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв ста-
новить собою сукупнiсть правових норм Конституцiє Украєни,
законiв i пiдзаконних актiв, правових норм установчих докумен-
тiв (статутiв та установчих договорiв), покликаних визначи-
ти субуктивнi права i обовязки аграрних товаровиробникiв зi
статусом юридичних осiб (рiзних видiв та єх типiв), що органiч-
но поуднують та реалiзують виробничо-пiдприумницькi та
притаманнi єм соцiальнi функцiє через свою спецiальну право-
здатнiсть.
3. Розмежування аграрних товаровиробникiв iз статусом
юридичноє особи можна чинити за рiзними критерiями, i зок-
рема, за формою власностi, спецiальною правоздатнiстю та
функцiями, субуктним складом, органiзацiйно-правовою
формою.
Так, за формою власностi всi юридичнi особи, зокрема аг-
рарнi товаровиробники згiдно з чинним Законом Украєни
"Про власнiсть" подiляються на: приватнi, колективнi, дер-
жавнi та змiшанi, а згiдно з проектом Цивiльного кодексу Ук-
раєни, прийнятим Верховною Радою Украєни 5 червня 1997 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211