Все в ванную рекомендую 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Метод виробничо-господарськоє дiяльностi виробникiв
сiльськогосподарськоє продукцiє у одержання прибутку, на
що й спрямована єх пiдприумницька дiяльнiсть. Згiдно iз ст. i
закону "Про пiдприумництво" остання здiйснюуться шляхом
виробництва продукцiє, надання послуг, вимжнння робiт.
Кожному з даних видiв пiдчриє мницькоє дiяльностi ЕiЛiiСТИВi
своє види, форми, засоби участi у ринкових економiчних >iд-
носинах.
Виробники сiльськогосподарськоє продукцiє займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю i за потребою користуються по-
слугами пiдприумств (органiзацiй), що спецiально утворенi
для єхнього обслуговування (ремонтно-технiчнi пiдприум-
ства, мiжгосподарськi пiдрядно-будiвельнi органiзацiє, аєрохi-
мiчнi пiдприумства). У зазначених випадках iснуючi мiж ни-
ми пiдприумницько-економiчнi вiдносини у тонiєрно-грошо-
вим i, у свою чергу, юридичне оформляються шляхом укла-
дання договорiв. Без одержання таких послуг виробник
сiльськогосподарськоє продукцiє не змiг би здiйснювати свою
власну виробничо-господарську дiяльнiсть.
Самостiйний вид ринкових економiчних вiдносин i пiд-
приумницькоє дiяльностi становить сфера матерiально-тех-
нiчного забезпечення сiльськогосподарського виробництва.
Саме завдяки цим вiдомствам забезпечууться матерiально-
технiчне постачання колективних i державних сiльськогоспо-
дарських пiдприумств тракторами, комбайнами, iншою технi-
кою, мiнеральними добривами, отрутохiмiкатами, пальним i
мастильними матерiалами, насiнням зернових, олiйних та iн-
ших культур, племiнною худобою, електроенергiую тощо.
Сучаснi форми матерiально-технiчного забезпечення сiль-
ськогосподарського виробництва у рiзновидом ринкових еко-
номiчних вiдносин i, у свою чергу, мають власгииий кожному
з них договiрний засiб регулювання цих вiдносин. Крiм того,
Роздiл XXIV
Єм притаманнi вiдповiднi предмет дiяльностi, характер пiд-
приумництва, своурiднiсть цiнових i розрахункових компо-
нентiв.
Специфiчну передумову i своурiдну сферу ринкових еко-
номiчних вiдносин за участю виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє являу єхня фiнансово-кредитна дiяльнiсть.
Це, по-перше, внутрiпiєнюгосподарське фiнансове забезпе-
чення дiяльностi виробникiв у виглядi наявних власних фi-
нансових ресурсiв, заборi оiш постi по кредитах, потреби в
кредитах для здiйснення тоннрного виробництва. По-друге, в
умовах впровадження i функцiонування ринкових економiч-
них вiдносин грошi самi стають товаром, а єхнiй господар
(банк) - учасником цих вiдносин. По-трету, в умовах впро-
вадження ринкових економiчних вiдносин iстотно змiнились
функцiє кредитора. Зараз вiн як субукт пiдприумницькоє дi-
яльностi прагне мати вiд неє свiй власний прибуток, а не тiль-
ки контролювати стан виробничо-господарськоє й фiнансо-
во-кредитноє дiяльностi виробникiв, яким надано кредити.
Змiнилась сама сутнiсть. Здiйснюваний кредиторами конт-
роль у першу чергу спрямований на захист своєх власних iн-
тересiв. Для недержавних банкiв держава у лише однiую iз
сторiн єхнiх кредитних правовiдносин.
2. Виробники сiльськогосподарськоє продукцiє стають
учасниками власне ринкових економiчних вiдносин лише на
стадiє реалiзацiє виготовленоє ними продукцiє або на стадiє
придбання необхiдноє для них продукцiє iнших виробникiв.
Специфiка конкретних ринково-економiчних взаумин ви-
являуться в результатi аналiзу зовнiшнiх економiчних звязкiв
кожного окремого виробника.
Предметом цих вiдносин у товарна частина цiує продукцiє
та матерiальна вигода (грошi, одержанi вiд єє реалiзацiє). В
цьому випадку виникають вiдносини Т-Г (товар-грошi).
Вони, у свою черiу, предмет вiдповiдного правового регу-
лювання.
Пiд час придбання виробником сiльськогосподарськоє
продукцiє необхiдних йому матерiально-технiчних засобiв
створюються вiдносини Г-Т (грошi-товар), що також у рин-
ково-економiчними i юридичне регульованими, властивими
для них аграрними договiрними зобовязаннями.
Розвиток суспiльного виробництва в цiлому i аграрного
виробництва зокрема, привiв до розширення кола виробникiв
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносч 509
i споживачiв сiльськогосподарськоє продукцiє та до появи по-
середника бiльш досконалого i органiзацiйно ефективнiшого
регулювання процесу суспiльного обмiну, фуiiкцiонушiиня
посередника в системi ринкових економiчних взаумин викли-
кало потребу у його правовiй персонiфiкацiє як учасники пра-
вовiдносин процесу обмiну.
Грошова i натуральна форми розрахункiв за сiльськогоспо-
дарську продукцiю з єє виробниками у своурiдною особливiс-
.тю ринкових товарно-грошових вiдносин.
Колективнi та державнi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства, селянськi (фермерськi), оренднi господарства виробля-
ють ще й таку продукцiю, на яку державнi замовлення не пе-
редбачаються. В результатi цього єє виробники як субукти
права власностi (а радгоспи як субукти приiiи (iонного госпо-
дарського вiдання) користуються правом реалiзувати цю про-
дукцiю за допомогою iнших правових засобiв. Економiчнi
вiдносини, що при цьому виникають, за своєм економiчним
правовим змiстом також у ринковими товарно-грошовими
вiдносинами.
Предметом ринкових вiдносин у продукцiя допомiжних
галузей сiльського господарства, товарна продукцiя пiдсобних
виробництв та мiсцевих промислiв, продукцiя заводiв, цехiв
по виробництву консервiв, вина, мясо-молочноє продукцiє,
борошна, олiє, меду тощо.
У процесi закупiвель у загальнопоширсним обмеження
прав виробникiв сiльськогосподарськоє ii|юдукцiє з боку заго>-
тiвельних органiзацiй i переробних пiдприумств. У першу
чергу воно виявляуться через навмисне виправленi показни-
ки якостi сiльськогосподарськоє продукцiє (завищення кис-
лотностi, цукристостi бурякiв, даних про вгодованiсть худоби,
зменшення жирностi молока, вологостi зернових культур та
iн.). Така практика призводить до утворення на складах заго
гiвельних органiзацiй лишкiв продукцiє, а на переробних пiд-
приумствах створюються можливостi для одержання необлi-
кованоє продукцiє реалiзацiє єє рiзними неправомiрними спо-
собами та одержання додаткових прибуткiв за рахунок вироб-
никiв сiльськогосподарськоє сировини.
3. iснуючi економiчнi й правовi обмеження виробникiв за
умов реалiзацiє сiльськогосподарськоє продукцiє шляхом ви-
конання державних замовлень i договорiв контрактацiє при-
мушують розвивати допомiжнi галузi сiльськогосподарського
Роздiл XXIV
виробництва i повнiше використовувати можливостi вiльних
ринкових економiчних взаумин. Виникау потреба в удоско-
наленнi органiзацiйно-правових ((юрм розширення допомiж-
них галузей i пiдсобних виробництв, в пошуку нових засобiв
пiдприумництва та нових джерел прибуткiв з метою еконо-
мiчного змiцнення кожного господарства.
Впровадження ринкових аграрно-скономiчних вiдносин
буде результативним лише за умони повноє господарськоє са-
мостiйностi виробника при пиiнпчспiй спецiалiзацiє його пiд-
приумницькоє дiяльностi, прямiй зацiкавленостi виробляти
таку сiльськогосподарську продукцiю, яка забезпечить одер-
жання найбiльшого прибутку.
Успiшний розвиток виробничо-господарськоє дiяльностi
виробникiв сiльськогосподарськоє продукцiє прямо залежить
вiд попиту на ринку. Потреби ринку стають визначальним
фактором виробничо-господарськоє дiяльностi пiдприумств.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
 https://sdvk.ru/Smesiteli/Rossiya/ 

 грес керамогранит