У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть
зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своу
бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному
розумiннi означау оздоровлення. Санацiя пiдприумства поля-
гау в тому, що названi субукти задовольняють вимоги креди-
торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-
жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-
ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-
торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що
. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
403
проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприумств
або обуднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-
ти шляхом злиття пiдприумств, що знаходяться на гранi бан-
крутства, з бiльш мiцними пiдприумствами чи обуднаннями.
Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiє можуть бу-
ти пiдданi лише державнi пiдприумства. Стосовно можливого
настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-
господарського пiдприумства, то дуже сумнiвним у сподiван-
ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-
ти його санатором.
5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймау
арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону
"Про банкрутство" припиняуться пiдприумницька дiяльнiсть
боржника - збанкрутiлого пiдприумства; право розпоряджа-
тися майном пiдприумства-банкрута, а також i всi Його май-
новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйноє комiсiє;
строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-
ми, що минули.
З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнауться не-
дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-
сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у
справi про банкрутство, якщо єє здiйснено в iнтересах заiнте-
ресованоє особи з боку боржника. Також визнауться недiй-
сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-
няття боржником на себе зобовязань протягом одного року
до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-
даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або
несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав
дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став
неплатоспроможним в результатi виконання цiує угоди.
Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство
покладауться на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначау i оцiнюу
майно, на яке звертаються стягнення, органiзовуу його реа-
лiзацiю.
Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до
майновоє вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-
вершууться роботою лiквiдацiйноє комiсiє по розподiлу кош-
тiв, виручених вiд продажу майна пiдприумства-банкрута. Цi
кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,
покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-
,>1-
40т
Роздiл XVIII
2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-
дарськоє органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах у суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-
ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiє
трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах у складовою трудових
вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-
приумствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-
гулюються нормами iiгрiєрiєого права.
Органiзацiя працi єє агропромисловому комплексi буду-
уться на таких удиних принципах: загальностi працi, оплатi єє
вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поуднання
громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-
ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-
нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах
товариського спiвробiтництва i взаумодопомоги, творчому ха-
рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-
лiннi виробництвом, можливостi поуднання працi й навчан-
ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-
ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiє
працi в колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
мау деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою
останнiх i особливостями виробництва.
На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу
суспiльнi вiдносини з органiзацiє працi в державних i колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумствах дедалi бiльше
зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своу вi-
дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято
значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з удиних позицiй ре-
гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприумствах.
3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та
агропромислового комплексу > народному господарствi" на-
дау аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм
i напрямiв трудовоє та господарськоє дiяльностi, повноє влас-
ностi на результати своує працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" це пiд-
приумство самостiйно визначау напрями сiльськогосподар-
ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-
ну передбачено також, що такi пiдприумства можуть на доб-
ровiльних засадах обуднуватись у спiлки (обуднання), бути
засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____407
своєх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприумства можуть та-
кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-
господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-
ва" визначау поняття i види цих товариств, правила єх ство-
рення та дiяльностi, а також права i обовязки єх учасникiв та
засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-
приумства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди
мiж юридичними особами i громадянами через обуднання єх
майна та пiдприумницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-
бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-
риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-
нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства у юридич-
ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприумниць-
кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству Украєни.
4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у колектив виробничоє бригади чи iн-
шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-
ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.
Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-
чого напряму, внутрiшньогосподарськоє спецiалiзацiє, форм
органiзацiє працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За
пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприумств
закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та
iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства затверджуються
директором господарства.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiє
та технологiє виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-
гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як
правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-
ального, орендного пiдряду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211