https://www.dushevoi.ru/products/mebel-dlja-vannoj/komplektuishie/zerkala/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Правове становище державних субуктiв
аграрного пiдприумництва
Роздiл сьомий. Правове становище обуднань в АПК та
особливостi єх рiзних форм
Роздiл восьмий. Правове становище обуктiв аграрного
пiдприумництва з iноземним капiталом
Джерела аграрного права 61
Роздiл девятий. Правове становище приватних пiдсоб-
них господарств громадян Украєни, iноземних громадян та
осiб без громадянства
Частина З
Виробничо-господарська дiяльнiсть
Роздiл перший. Рослинництво
Роздiл другий. Тваринництво (зокрема випасання, охоро-
на тварин, боротьба з захворюваннями, вирощування свiй-
ських та диких (мясних, хутрових) тварин, ветеринарiя,
штучне заплiднення тварин тощо)
Роздiл третiй. Правове регулювання риборозведення та
ловлi риби
Роздiл четвертий. Правове регулювання промислового
мисливства
Частина 4
Аграрна оренда
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Оренда землi
Роздiл третiй. Оренда тварин
Роздiл четвертий. Оренда технiки, устаткування
Частина 5
Сiльськогосподарськi договори
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Матерiально-технiчне забезпечення
Роздiл третiй. Виробничо-технiчне обслуговування
Роздiл четвертий. Мелiоративне обслуговування
Роздiл пятий. Реалiзацiя продукцiє
Роздiл шостий. Особливостi режиму застави (iпотеки)
Частина б
Якiсть та безпека продукцiє, сировини i продовольства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Вимоги до якостi та безпеки
Роздiл третiй. Порядок визначення якостi та безпеки
Частина 7
Сiльськогосподарськi працiвники та єх захист
Роздiл перший. Робочий час i час вiдпочинку сiльсько-
господарських працiвникiв
62 РОЗДiЛ Н
Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських
працiвникiв
Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в
сiльському господарствi
Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-
никами на аграрних пiдприумствах
Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiє за шкоду,
заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв
Частина 8
Держава та украєнськi аграрнi пiдприумцi
Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-
ництва
Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального
аграрного товаровиробництва
Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням
природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)
Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприум-
ствах
Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-
ного аграрного виробництва
Частина 9
Вiдповiдальнiсть за порушення
аграрного законодавства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть
Частина 19
Заключнi положення
Роздiл перший. Розгляд спорiв
Роздiл другий. Мiжнароднi договори
3. Прийняття Аграрного кодексу Украєни забезпечить пра-
вове регулювання у сферi аграрно-пiдприумницькоє дiяльнос-
тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,
що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого
регулювання аграрних вiдносин.
Роздiл III
АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ
1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це
правова форма реалiзацiє положень правових норм через за-
стосування єх у процесi визначення й функцiонування прав та
обопязкiв субуктiв. Через систему аграрних правовiдносин
здiйснюуться правове регулювання тiує частини вiдносин, яку
законодавець <наслiдок єхньоє вiдповiдноє суспiльноє ролi ви-
зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного
права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, у предметом аграр-
ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-
ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-
жено волю законодавця. Вольовими вони у також i тому, що
юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах
(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування
приймають вiдповiднi рiшення з питань єхньоє статутноє дi-
яльностi. Вольовими вони у й тому, що селянське (фермер-
ське) господарство в особi його голови також самостiйно
приймау рiшення.
Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-
рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-
чимостi обукта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-
нують у процесi аграрного правозастосування. Своурiднiсть
предмета аграрного праворегулювання визначау характер,
багатограннiсть i особливостi обуктiв аграрних правовiдно-
син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-
ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих
обуктiв.
2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
виходити з визначення поняття i кола субуктiв, єхнього пра-
вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також
обуктiв i змiсту конкретноє складовоє цих правовiдносин, що
визначаються метою, завданнями, функцiями єх субуктiв.
Субукти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-
ники, якi самостiйно чи завдяки обуднанню свого капiталу
надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями
субуктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-
ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субукти аграрних пра-
вовiдносин подiляються на три групи. Субукти у сферi товар-
ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-
вольства рослинного i тваринного походження, це - субук-
ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та
органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприумництва.
До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-
собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,
СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi
державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi
пiдприумства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням
iноземного капiталу тощо).
Субукти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо-
го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та ле-
гальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприумства
(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, ме-
лiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аг-
рарних пiдприумцiв з метою забезпечення нормальноє, ефек-
тивноє дiяльностi першоє групи субуктiв.
Особливiстю групи субуктiв аграрних правовiдносин у
сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,
зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй
у те, що вони засновуються субуктами, якi належать до пер-
шоє групи. Ця група субуктiв покликана забезпечити нор-
мальне функцiонування першоє групи як учасникiв ринкових
вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiє, обслуго-
вуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як
субукти ринкових аграрних правовiдносин i як обукти права
спiльноє частковоє приватноє (чи частковоє колективноє) влас-
ностi самих аграрних товаровиробникiв - клiунтiв цих бан-
кiв, бiрж.
3. Обукти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
насамперед, належать обуднання загальноаграрних (означе-
них метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субуктiв аг-
рарного пiдприумництва) майнових, земельних, управлiн-
ських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своурiдни-
ми обуктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа-

......iт5
ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, госпо-
дарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiд-
носини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функ-
цiй субуктiв аграрного пiдприумництва.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
 магазин сантехники в домодедово адреса 

 плитка mainzu doric