З цiую метою пiдприумство як пiдприумець визначау за-
гальнi своє цiлi на 2-5-10 рокiв, опрацьовуу шляхи єх здiй-
снення, а також забезпечуу постiйний контроль за виконан-
ням зазначених у бiзнес-планi показникiв. У бiзнес-планi
окреслюються тi конкретнi завдання, якi ставляться перед
пiдприумством, визначауться доцiльнiсть та обсяги залучення
капiталовкладень (iнвестицiй). Цi завдання повиннi бути кон-
кретними з визначенням певних строкiв виконання, мати
розроблену маркетингову стратегiю пiдприумства.
За умов впровадження ринкових економiчних вiдносин
набувау особливоє значущостi пошук покупцiв своує продук-
цiє, виявлення запитiв та потреб споживача, органiзацiйно-
правове забезпечення збуту виробленоє продукцiє, рентабель-
нiсть виробництва i прибутковостi. При розробцi комерцiй-
ного плану пiдприумство-пiдприумець зобовязанi мати пов-
ну уяву стосовно наступного звернення до банкiвських
кредиторiв.
Комерцiйнi або бiзнес-плани характеризуються такими
складовими:
1) короткий висновок - резюме; 2) пiдприумство, його
продукцiя чи окремий продукт; 3) цiлi i стратегiя; 4) дослiд-
ження ринку; 5) оцiнка конкурентiв; 6) план маркетингу;
7) план виробництва; 8) органiзацiя i управлiння; 9) юридич-
ний план; 10) фiнансовий план; 11) програма iнвестування;
12) вплив на навколишну середовище; 13) програма змен-
шення ризику i страхування.
У бiзнес-планi зазначаються обсяги виробництва у кожнiй
iз галузей, прибуток, строки повернення iнвестицiй за умови
єх залучення для розвитку господарства.
Правове регулювання вчробничо-господарсько! дiяльностi СГП 341i
2. Органiзацiйно-правове забезпечення
впровадження господарського розрахунку
i рентабельностi
1. Головне призначення правосубуктностi сiльськогос-
подарського пiдприумства, акцiонерного товариства i се-
лянського (фермерського) господарства як пiдприумцiв i
юридичних осiб полягау в органiзацiйно-правовому управлiн-
ському забезпеченнi розвитку сiльського господарства, ефек-
тивноє єхньоє виробничо-господарськоє (економiчноє) дiяль-
ностi. Для досягнення цiує мети набувають практичноє значу-
щостi i належного економiчного наповнення такi категорiє як
вартiсть, собiвартiсть, господарський розрахунок, рентабель-
нiсть, прибутковiсть. Названi категорiє у економiчними мето-
дами, за допомогою яких можливо здiйснювати рацiональне i
ефективне будь-яке господарювання взагалi, доцiльною у са-
ма пiдприумницька дiяльнiсть i ведення кожноє iз галузей
сiльського господарства.
Виробничо-господарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств, акцiонерних товариств, селянських (фер-
мерських) господарств провадиться на засадах оптимального
господарського розрахунку. Останнiй становить собою еко-
номiчний метод господарювання, з допомогою якого реалiзу-
уться рацiональне i цiльове використання знарядь i засобiв
сiльськогосподарського виробництва, впроваджуються сучас-
нi форми органiзацiє працi) найновiшi технологiє, новi сорти
сiльськогосподарських культур та племiнного тваринництва,
забезпечууться просте i розширене вiдтворення. Вiд рiвня гос-
подарського розрахунку у господарствi залежать економiчний
i соцiальний стан працiвникiв сiльського господарства, єхня
матерiальна зацiкавленiсть у подальшому розвитку свого пiд-
приумства i товариства, розмiри винагороди за вкладену пра-
цю членiв колективно-кооперативних пiдприумств ВСГК, се-
лянського (фермерського) господарства. В цiлому ж стан гос-
подарського розрахунку мау безпосередну вiдношення до
рентабельностi i прибутковостi господарства як мети пiдпри-
умницькоє дiяльностi кожного конкретного господарюючого
субукта. Кожний з них самостiйно здiйснюу свою оператив-
но-господарську дiяльнiсть щодо використання коштiв i за-
безпечення самоокупностi кожноє галузi виробництва, додер-
жання оптимально допустимоє собiвартостi виробництва
350
Роздiл XVI
кожного виду вироблюваноє сiльськогосподарськоє продукцiє
або ж виду продуктiв переробних пiдприумств.
2. Господарський розрахунок охоплюу використання нау-
ково-обгрунтованих обсягiв робочоє сили, рацiонального
використання спецiалiстiв, високоврожайних сiльськогоспо-
дарських культур, високопродуктивного тваринництва. Гос-
подарський розрахунок спрямований на забезпечення вико-
ристання найсучаснiших засобiв транспортування сiльсько-
господарськоє продукцiє, засобiв єє зберiгання i схоронностi,
своучасного i економiчно вигiдного збуту виробленоє продук-
цiє, продуктiв єє перероблення та iн.
Економiчна ефективнiсть господарського розрахунку пе-
ребувау у прямiй залежностi вiд собiвартостi складовоє части-
ни (компонентiв) виробництва кожного з видiв сiльськогос-
подарськоє продукцiє чи видiв продуктiв переробки. Поняття
собiвартостi охоплюу вартiсть працi i засобiв на одиницю
продукцiє, вона визначауться з урахуванням як виробничих
затрат, так i затрат, що виникають в результатi єє реалiзацiє.
При визначеннi виробничоє собiвартостi продукцiє включа-
ються всi затрати виробника, повязанi з виробництвом про-
дукцiє. При цьому використовууться поняття калькуляцiє, як
засiб визначення собiвартостi продукцiє або одиницi робiт.
Залежно вiд економiчноє природи затрати обуднуються в од-
норiднi групи - статтi затрат i розмежовуються на простi i
комплекснi.
При визначеннi собiвартостi сiльськогосподарськоє про-
дукцiє i продукцiє вироблюваноє колективно-кооперативними
i державними пiдприумствами, акцiонерними товариствами i
селянськими (фермерськими) господарствами першорядним
у питання про таку складову собiвартостi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє як вартiсть земельних угiдь, без яких таке ви-
робництво взагалi неможливе. Протягом багатьох рокiв гос-
подарювання колгоспiв i радгоспiв при визначеннi вартостi
вироблюваноє ними сiльськогосподарськоє продукцiє вартiсть
земель не враховувалась, вона не бралась до уваги при визна-
ченнi цiни на усi види сiльськогосподарськоє продукцiє, пред-
метiв єє переробки на продукти харчування, а також як сиро-
вини для легкоє промисловостi.
У теоретичному i практичному вiдношеннi при вирiшеннi
питання про собiвартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє не
мау значення форма власностi i право власностi на земельнi
Правове регулювання виробнино-господарськоi дiяльностi СГЛ-- 351
дiлянки, що належали i належать нинi КСГП, ДСГП, ВСГК,
АСГТ, селянським (фермерським) господарством i власникам
приватних пiдсобних господарств. У цьому звязку у безпiдс-
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211
гальнi своє цiлi на 2-5-10 рокiв, опрацьовуу шляхи єх здiй-
снення, а також забезпечуу постiйний контроль за виконан-
ням зазначених у бiзнес-планi показникiв. У бiзнес-планi
окреслюються тi конкретнi завдання, якi ставляться перед
пiдприумством, визначауться доцiльнiсть та обсяги залучення
капiталовкладень (iнвестицiй). Цi завдання повиннi бути кон-
кретними з визначенням певних строкiв виконання, мати
розроблену маркетингову стратегiю пiдприумства.
За умов впровадження ринкових економiчних вiдносин
набувау особливоє значущостi пошук покупцiв своує продук-
цiє, виявлення запитiв та потреб споживача, органiзацiйно-
правове забезпечення збуту виробленоє продукцiє, рентабель-
нiсть виробництва i прибутковостi. При розробцi комерцiй-
ного плану пiдприумство-пiдприумець зобовязанi мати пов-
ну уяву стосовно наступного звернення до банкiвських
кредиторiв.
Комерцiйнi або бiзнес-плани характеризуються такими
складовими:
1) короткий висновок - резюме; 2) пiдприумство, його
продукцiя чи окремий продукт; 3) цiлi i стратегiя; 4) дослiд-
ження ринку; 5) оцiнка конкурентiв; 6) план маркетингу;
7) план виробництва; 8) органiзацiя i управлiння; 9) юридич-
ний план; 10) фiнансовий план; 11) програма iнвестування;
12) вплив на навколишну середовище; 13) програма змен-
шення ризику i страхування.
У бiзнес-планi зазначаються обсяги виробництва у кожнiй
iз галузей, прибуток, строки повернення iнвестицiй за умови
єх залучення для розвитку господарства.
Правове регулювання вчробничо-господарсько! дiяльностi СГП 341i
2. Органiзацiйно-правове забезпечення
впровадження господарського розрахунку
i рентабельностi
1. Головне призначення правосубуктностi сiльськогос-
подарського пiдприумства, акцiонерного товариства i се-
лянського (фермерського) господарства як пiдприумцiв i
юридичних осiб полягау в органiзацiйно-правовому управлiн-
ському забезпеченнi розвитку сiльського господарства, ефек-
тивноє єхньоє виробничо-господарськоє (економiчноє) дiяль-
ностi. Для досягнення цiує мети набувають практичноє значу-
щостi i належного економiчного наповнення такi категорiє як
вартiсть, собiвартiсть, господарський розрахунок, рентабель-
нiсть, прибутковiсть. Названi категорiє у економiчними мето-
дами, за допомогою яких можливо здiйснювати рацiональне i
ефективне будь-яке господарювання взагалi, доцiльною у са-
ма пiдприумницька дiяльнiсть i ведення кожноє iз галузей
сiльського господарства.
Виробничо-господарська дiяльнiсть сiльськогосподар-
ських пiдприумств, акцiонерних товариств, селянських (фер-
мерських) господарств провадиться на засадах оптимального
господарського розрахунку. Останнiй становить собою еко-
номiчний метод господарювання, з допомогою якого реалiзу-
уться рацiональне i цiльове використання знарядь i засобiв
сiльськогосподарського виробництва, впроваджуються сучас-
нi форми органiзацiє працi) найновiшi технологiє, новi сорти
сiльськогосподарських культур та племiнного тваринництва,
забезпечууться просте i розширене вiдтворення. Вiд рiвня гос-
подарського розрахунку у господарствi залежать економiчний
i соцiальний стан працiвникiв сiльського господарства, єхня
матерiальна зацiкавленiсть у подальшому розвитку свого пiд-
приумства i товариства, розмiри винагороди за вкладену пра-
цю членiв колективно-кооперативних пiдприумств ВСГК, се-
лянського (фермерського) господарства. В цiлому ж стан гос-
подарського розрахунку мау безпосередну вiдношення до
рентабельностi i прибутковостi господарства як мети пiдпри-
умницькоє дiяльностi кожного конкретного господарюючого
субукта. Кожний з них самостiйно здiйснюу свою оператив-
но-господарську дiяльнiсть щодо використання коштiв i за-
безпечення самоокупностi кожноє галузi виробництва, додер-
жання оптимально допустимоє собiвартостi виробництва
350
Роздiл XVI
кожного виду вироблюваноє сiльськогосподарськоє продукцiє
або ж виду продуктiв переробних пiдприумств.
2. Господарський розрахунок охоплюу використання нау-
ково-обгрунтованих обсягiв робочоє сили, рацiонального
використання спецiалiстiв, високоврожайних сiльськогоспо-
дарських культур, високопродуктивного тваринництва. Гос-
подарський розрахунок спрямований на забезпечення вико-
ристання найсучаснiших засобiв транспортування сiльсько-
господарськоє продукцiє, засобiв єє зберiгання i схоронностi,
своучасного i економiчно вигiдного збуту виробленоє продук-
цiє, продуктiв єє перероблення та iн.
Економiчна ефективнiсть господарського розрахунку пе-
ребувау у прямiй залежностi вiд собiвартостi складовоє части-
ни (компонентiв) виробництва кожного з видiв сiльськогос-
подарськоє продукцiє чи видiв продуктiв переробки. Поняття
собiвартостi охоплюу вартiсть працi i засобiв на одиницю
продукцiє, вона визначауться з урахуванням як виробничих
затрат, так i затрат, що виникають в результатi єє реалiзацiє.
При визначеннi виробничоє собiвартостi продукцiє включа-
ються всi затрати виробника, повязанi з виробництвом про-
дукцiє. При цьому використовууться поняття калькуляцiє, як
засiб визначення собiвартостi продукцiє або одиницi робiт.
Залежно вiд економiчноє природи затрати обуднуються в од-
норiднi групи - статтi затрат i розмежовуються на простi i
комплекснi.
При визначеннi собiвартостi сiльськогосподарськоє про-
дукцiє i продукцiє вироблюваноє колективно-кооперативними
i державними пiдприумствами, акцiонерними товариствами i
селянськими (фермерськими) господарствами першорядним
у питання про таку складову собiвартостi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє як вартiсть земельних угiдь, без яких таке ви-
робництво взагалi неможливе. Протягом багатьох рокiв гос-
подарювання колгоспiв i радгоспiв при визначеннi вартостi
вироблюваноє ними сiльськогосподарськоє продукцiє вартiсть
земель не враховувалась, вона не бралась до уваги при визна-
ченнi цiни на усi види сiльськогосподарськоє продукцiє, пред-
метiв єє переробки на продукти харчування, а також як сиро-
вини для легкоє промисловостi.
У теоретичному i практичному вiдношеннi при вирiшеннi
питання про собiвартiсть сiльськогосподарськоє продукцiє не
мау значення форма власностi i право власностi на земельнi
Правове регулювання виробнино-господарськоi дiяльностi СГЛ-- 351
дiлянки, що належали i належать нинi КСГП, ДСГП, ВСГК,
АСГТ, селянським (фермерським) господарством i власникам
приватних пiдсобних господарств. У цьому звязку у безпiдс-
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211