Одного разу ми обстежували жiнку, яка розпорола кухонним
ножем живiт своуму чоловiковi, котрий щойно повернувся з
увязнення й прийшов до неє на дворище. В перiод єє малювання
за темою "Драматична подiя" цей чоловiк пiсля поранення оду-
жував у лiкарнi. Малюнок зображував зламане дерево, яке пу-
стило, на зломi, паросток, а вона (жiнка) - квiтка, голiвка якоє
повернута до цього паростка, й видау йому промiння. Жiнка
так багато розповiдала про злочин цього чоловiка, про згвалту-
вання ним єє доньки (йому нерiдноє), що даний малюнок був
несподiваним. На моу пряме запитання: "Ви досi його кохау-
теi" - вона розплакалася й зiзналася, що це так. Ми впевненi,
що без малюнка, з однiує бесiди, вийти на розумiння таких
потаумних i амбiвалентних почуттiв не вдалося б.
В iснуваннi архетипiв ми переконуумося на емпiричному ма-
терiалi, одержаному доц. О. В. Винославською в Америцi зi сту-
дентами одного з коледжiв, якi виконували тематичнi малюнки.
125
Все це засвiдчуу, що архетипи - це не лише здатнiсть пси-
хiки передавати змiст в образах, а й можливiсть пiзнавати ло-
гiчний (хоч часто й iррацiональний) змiст несвiдомого.
Примiром, як у ластiвки iнстинкти визначають послiдовнiсть ЄЄ
дiй у процесi лiплення гнiздечка, так i архетипи зумовлюють
можливiсть вираження iндивiдуально неповторноє логiки несвi-
домого через образи. Архетипи, з якими ми можемо стикатися
в продуктах дiяльностi субукта (сни, фантазiє, малюнки) знач-
но iндивiдуальнiшi, незрозумiлiшi й наєвнiшi нiж, скажiмо, мi-
фи. По сутi архетип представляу той змiст, який, змiнюючися,
стау усвiдомленим i сприйнятним. Те, що ми розумiумо пiд
архетипом, прояснюуться через спiввiднесенiсть iз мiфом, бай-
кою та казкою. Проте кожна людина настiльки вiдрiзняуться у
виборi шляхiв, якими єє несвiдоме доповнюу або компенсуу свi-
доме. "Зовсiм неможливо, - пише К. Юнг, - бути впевненим,
що сни та Єхня символiка можуть бути хоч якось класифiкова-
ними" 2.
Наш багаторiчний досвiд роботи з психомалюнком переко-
нуу: справа не в класифiкацiє символiв, а в умiннi бачити єхну
уднання в "цiлiснiй картинi", що складауться з багатьох малюн-
кiв. Важливо вичленувати тенденцiє до повторення чогось iстот-
ного в багатьох малюнках i такого, що може (при сталостi
смислу) передаватися багатьма образами. З цим повязана ло-
гiка несвiдомого, яка стоєть поза образом, поза архетипом, бо
виражау спрямованiсть психiки, життувий план конкретного
субукта. Тому ми не обмежуумося вичленуванням конкретного
змiсту малюнкiв загалом. Оскiльки логiка несвiдомого перебу-
вау поза конкретно усвiдомлюваним самим автором змiстом
кожного малюнка, то в пiзнаннi цiує логiки особливе значення
мають архетипи.
Весь процес наших наукових i методичних пошукiв слугував
тому, щоб у груповiй психокорекцiє забезпечити iндивiдуально-
неповторний ефект. i коли цс нам стало вдаватися, лише тодi
у нас вiдкрилася можливiсть бачити повною мiрою роль архе-
типiв завдяки iнварiантностi змiсту символiв у рiзних ма-
люнках i в рiзних людей. Ми переконанi, що без методу
психомалюнка нам цс зробити не вдалося б, адже саме матерiа-
лiзацiя психологiчного змiсту дау змогу бачити змiст архетипiв.
Проте для Єх розумiння необхiдно максимально наблизитися до
феноменологiє внутрiшнього свiту даного автора й до вза-
умозвязкiв образiв, до Єхнього глибинного змiсту. Цей шлях
щоразу iндивiдуально неповторний, тому формалiзованi (тесто-
вi) iнтерпретацiє можуть лише гальмувати адекватне пiзнання
несвiдомого. В разi користування тестами ми знаходимо вiдпо-
вiдь немовби в iншому мiсцi.
6.2. ПРОЯВИ НЕСВiДОМОГО
В СИМВОЛiЦi ПСИХОМАЛЮНКiВ
Слово "символ" означау "поуднання". О. Ф. Лосув, який
спецiально дослiджував мiфи в контекстi фiлософiє, пише: "Мiф
не у нi схемою, нi алегорiую, але символом: i, вже будучи
символом, вiн може вбирати в себе схематичнi, алегоричнi й
життуво-символiчнi прошарки". i далi: "Мiф у особистiсним
буттям, або вiрнiше, образ буття особистiсного, особистiсна фор-
ма, лик особистостi". Ликом особистостi у єє тiло. Тодi, згiдно
з розумiнням О. Ф. Лосува, "всяка жива особистiсть у так чи
iнакше мiф... i не тому, що вона особистiсть, але тому, що вона
осмислена й оформлена з точки зору мiфiчноє свiдомостi" . Не-
живi предмети, такi як хата, рука, нога, волосся, серце... квiтка,
дерево, нiж, камiнь i т.п., теж мiфiчнi, але не тому, що вони
особистiснi (тобто можуть бути наповненi почуттями), а ще й
тому, що вони зрозумiлi й сконструйованi з точки зору особи-
стiсно-мiфiчноє свiдомостi. О. Ф. Лосув вважау, що всяка без-
думна рiч або явище, якщо брати Єх як предмети
не абстрактно-iзольовано, а як предмети живого
людського досвiду - суть мiфи. Всi речi нашого по-
всякденного досвiду мiфiчнi, й вiд того, що звично називають
мiфом, вони вiдрiзняються, може, лише дещо меншою яскравi-
стю й меншим загальним iнтересом. З останнiм ми не зовсiм
згоднi, бо яскравiсть у малюнках може навiть згущуватися.
Якби не багаторiчний досвiд роботи з малюнком, то нам, оче-
видно, було б важко сприймати таке розширене розумiння мi-
фологiє. Адже "мiф" грецьке слово, яке означау "вiрування
давнiх народiв щодо походження свiту i явищ природи, богiв i
легендарних героєв".
На той факт, що мiф абстрагований вiд нашого мислення,
вказуу й Е. Фромм. Вiн пiдкреслюу, що ми ставимося до мiфiв
iз належною повагою (хоч i зовнiшньою) як до давньоє традицiє.
Ми також вважаумо мiфи вiдображенням дитячого рiвня мис-
лення, темних людей, якi не знали науки. Проте ми змушенi
рахуватися з тим фактом, що бiльшiсть наших сновидiнь мау
багато спiльного з мiфами як за формою, так i за змiстом.
Е. Фромм продовжуу: "...вважаючи мiфи дивними й чужими
нам удень, уночi ми набуваумо здатностi до мiфотворчостi"
Обуднуу "денну" психiчну дiяльнiсть людини з "нiчною" сим-
вол. Сновидiння сучасних людей користуються
Алегорiя - цс вираження абстрагованого поняття з допомогою
конкретного образу (наприклад, образ жiнки iз завязаними очима й вагами в
руках - правосуддя). Алегорiя використовууться в казках i байках.
тiую ж мовою, що й мiфологiя. Й саме символи уднають мiж
собою сновидiння, мiфи та психомалюнки.
Дуже важливо кожному психологовi-практику, який покла-
дау надiю на розвиток власних здiбностей цiлiсного (психоана-
лiтичного) розумiння малюнкiв, оволодiти архетипною сим-
волiкою, описаною в працi 3. Фрейда "Толкование сновидений",
К. Юнга "Архетип й символ" та "Либидо, его метаморфози й
символьє", Е. Фромма "Душа человека", "Словарь символов"
А. Менегеттi та iн.
Працюючи з малюнком, ми не вiдразу стали користуватись
iнтерпретацiую символiв, повязаною зi змiстом колективного
несвiдомого (архетипи). Ставлячись обережно до тестових iн-
терпретацiй, ми також проявили нейтральнiсть i до будь-яких
iнших iнтерпретацiй, що стоять поза феноменологiую автора
малюнка. Для нас важливим було власне розумiння автором
змiсту малюнка, використаних у ньому кольорiв i символiв.
Первинна орiунтацiя роботи з малюнком в АСПН була макси-
мально конкретизованою й вiдображала наше прагнення наб-
лизитися до iндивiдуальноє неповторностi психiки кожного
субукта, до розкриття неусвiдомлюваних детермiнант особи-
стiсноє проблеми.
Констатацiя спiльностi символiки сновидiнь i малюнкiв ста-
лася завдяки iнiцiативi самих членiв групи, якi розповiдали сни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68