16. Планувати додатковi (пiсля завершення роботи групи)
засiдання групи для того, щоб разом обмiнятися думками про
труднощi, з якими учасники навчання зустрiлися в життi. Ке-
рiвник покликаний каталiзувати в групi взауморозумiння, вза-
умодопомогу й пiдтримку.
РОЗДiЛ
4
МЕТОДИ АКТИВНОГО СОЦiАЛЬНО-
ПСИХОЛОГiЧНОГО НАВЧАННЯ
Оволодiння методами груповоє психокорекцiє краще за все
здiйснювати в самому процесi психокорекцiйноє роботи. Та й то
не в першiй психокорекцiйнiй групi, яку майбутнiй керiвник
проходить з метою власноє психокорекцiє, а вже пiсля неє. Тобто
треба володiти iнструментарiум психологiчного впливу на лю-
дину з мстою психокорекцiє, можливо, лише за умови власноє
вiдкоригованостi того, хто прагне набути професiоналiзму в цiй
галузi. Звичайно, матерiал даного посiбника сприяу методичнiй
та теоретичнiй орiунтацiє в питаннях груповоє корекцiє. Але
потрiбно памятати, що той чи iнший прийом чи iнструмент
набуде дiувостi та психокорекцiйноє сили лише в руках майстра,
який умiу гармонiйно уднати власне емоцiйне чуття з розумiн-
ням проблем iншого, вдало знаходити ту хвилину, коли най-
сприятливiшою буде взаумодiя з цим iншим.
Спинимося на основних методах груповоє корекцiє.
4.1. ГРУПОВА ДИСКУСiЯ
Цьому методовi придiляли увагу багато дослiдникiв. Можливо-
стi груповоє дискусiє в процесi СПТ частково розкритi в працях
Г. О. Ковальова, Л. А. ПетровськоЄ, Ю. М. тмельянова,
Г. Л. iсурiноЄ, А. С. ЗолотняковоЄ та iн. iснують деякi розбiж-
ностi в назвах цього методу: "колективна дискусiя", "некерована
розмова", "оперування плинним матерiалом у групi" тощо. Про-
те бiльшiсть авторiв користууться назвою "групова дискусiя".
Групова дискусiя у провiдним методом активного соцiально-
психологiчного навчання. Це пояснюуться абсолютизацiую тен-
денцiй спонтанностi й невимушеностi поведiнки. В результатi
складауться можливiсть вивчати базовi психологiчнi "захисти",
логiку несвiдомого й характер внутрiшньоє програмованостi по-
ведiнки. В основi методу спонтанноє дискусiє лежить безпосе-
редня, нсрегламснтована вербальна iнтеракцiя (взаумодiя) мiж
членами групи АСПН, завдяки чому навчання неповторно спов-
нюуться змiстовним матерiалом, який пiддауться осмисленню.
Специфiка використання даного методу в АСПН проявляуться
б
83
в одночасному заоезпеченнi спонтанностi поведiнки в групi,
iнтеграцiє взаумин мiж єє членами та глибинно-психологiчним
аналiзом результатiв. В АСПН рiдше, нiж в iнших групах ко-
рекцiє, використовуються такi види груповоє дискусiє, як тема-
тична, обговорення загальних питань, бiографiчна (обговорення
iндивiдуального минулого досвiду окремих учасникiв навчан-
ня), а бiльше практикууться загальна спонтанна дискусiя. Те-
матична дискусiя заздалегiдь не планууться й визначауться
ситуацiую в даний момент. Робота психокорекцiйноє групи зо-
рiунтовууться на пiзнання передумов виникнення особистiсних
проблем учасникiв навчання.
Для АСПН не характерне взаумне пропонування порад чи
рекомендацiй. У той же час максимально стимулюуться прояв
безпосереднiх емоцiйних реакцiй, особистого ставлення до iн-
ших. Вiдсутнiсть формального планування зобовязуу мати чiт-
ку стратегiю й тактику управлiння груповою особистiсновд
динамiкою. При цьому, якщо стратегiя дiй вiдома керiвниковi
до початку роботи групи АСПН, то тактичнi цiлi визначаються
ним поступово (багаторiвневе) в ходi формування й уточнен-
ня психодiагностичних гiпотез на основi поведiнки учасникiв
групи.
На першому етапi роботи групи керiвник звертау увагу на
типовi форми поведiнки учасникiв навчання, хоч для кожного
вони iндивiдуальнi, неповторнi. Це стау первинним пiдгрунтям
для формування гiпотез про структурнi особливостi "Я" та iн-
фантильнi передумови труднощiв спiлкування. Змiстова сторо-
на динамiки групового процесу визначауться, з одного боку,
характером проблем учасникiв навчання, а з iншого - резуль-
татами психодiагностики, яка структуруу прийоми та реакцiє
керiвника. Його завдання полягау в тому, щоб каталiзувати
продуктивну активнiсть, акцентувати увагу учасникiв навчан-
ня на матерiалi, що мау психокорекцiйне значення. Таким чи-
ном, спонтанна, безпосередня дискусiя в групi АСПН у
керованим процесом, у якому вирiшуються загальногруповi,
iндивiдуальнi та псикорекцiйнi цiлi.
Допомiжними методами АСПН у психомалюнок, програ-
вання рольових ситуацiй, психодрама, психогiмнастика.
Термiни "проективний малюнок" та "психо.малюнок" вживаються нами як
синонiми. Вiн вiдрiзняуться пiд просто малюнка тим, нiо ТУТ задауться з самого
початку тема вираження психологiчного змiсту.
84
4.2. ПСИХОМАЛЮНОК
Теми малюнкiв переважно добираються у двох напрямах - або
для пiзнання групових феноменiв, динамiки групи, або ж для
висвiтлення почуттiв членiв групи, iсторiє Єхнього життя та ха-
рактеру ставлення до минулого. Цi теми можуть збiгатися з
темами малюнкiв, до яких у тестовi iнтерпретацiє. В контекстi
методики АСПН дуже важливим у цiлiсний аналiз продукцiє
учасникiв навчання, тому малюнок для нас вагомий у контекстi
iншого поведiнкового матерiалу. Вже сам собою процес зобра-
ження несе в собi психотерапевтичний ефект. Мова кольорiв i
форм стау зрозумiлою кожнiй людинi, якщо та дозволить собi
скористатися власним досвiдом Єх розумiння, який вона набула
ще в дитинствi. Казки, розповiдi, байки, мiфи та загальноприй-
нятi символи, з якими ми стикаумося на кожному кроцi, фор-
мують нашу здатнiсть розумiти психомалюнок i передавати в
ньому психологiчний змiст. Якщо до цього ж згадати про роль
колективного несвiдомого та архстипiв, то можна дiйти виснов-
ку, що потенцiйна здатнiсть до роботи з психомалюнком у у
кожноє людини, i спадковiсть тут вiдiграу не останню роль.
Психомалюнок може використовуватися як у психодiагно-
стичних, так i в навчальних цiлях. У першому випадку його iн-
терпретацiя в групi не обовязкова, в другому ж вiн може сприяти
створенню позитивноє емоцiйноє атмосфери. Члени групи вчать-
ся бачити глибокий психологiчний змiст у "художнiх дрiбни-
цях", а потiм у поведiнцi (й навпаки). Згодом це призводить до
суттувих змiн у ставленнi до занять, до iнших людей i самого се-
бе. Це сприяу оволодiнню аналiзом групового матерiалу, що у ду-
же важливою умовою ефективностi навчання в групi АСПН.
Вербальний (словесний) спосiб ознайомлення з особистiсною
проблематикою на початкових етапах бувау досить складним.
Окремi члени групи взагалi, бувау, не вiдчувають у собi спро-
можностей на щиру, вiдкриту поведiнку. Тут на допомогу при-
ходить малюнок, здатний глибинно виражати психологiчний
змiст, адекватний психiцi субукта, й одночасно забезпечувати
його захищенiсть.
Психомалюнок захищау субукта вiд "ризикованоє" для нього
iнтерпретацiє членами групи психологiчного змiсту. Малюнок
завжди дау можливiсть поглибити пiзнання не лише того, хто
малював, а й тих, хто iнтерпретуу. В процесi роботи психоко-
рекцiйноє групи учасники групи АСПН iстотно розвивають своє
можливостi читати психологiчний змiст психомалюнкiв i зна-
ходити спiльне мiж ними, що виводить на пiзнання логiки не-
свiдомого.
Психомалюнок може використовуватися керiвником з метою
85
контролю за груповим процесом та осооистiсними змiнами учас-
никiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68