до 9 % в 1987 р.) і Німеччини (до
116 % у 1991 р.). Частка США у торгівлі зменшилася
(з 16 % у 1960 р. до 12 % У 1991 р.).
3. За останні три десятиліття мало змінилась у світовій
торгівлі частка країн, що розвиваються (21 % у 1960 р.
і 20 % У 1991 р.).
4. Зростає частка продукції нових індустріальних країн
Південно-Східної Азії.
5. За прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю
(ГАТТ), частка країн Східної Європи і колишнього СРСР у сві-
товій торгівлі зменшуватиметься. (Тільна протягом 1991 р. у
країнах Східної Європи експорт зменшився на 20 %, а ім-
порт - на 25 %. У краах СНД імпорт зменшився на 42 %. Ця
сама тенденція спостерігається і в Україні.)
6. У структурі світової торгівлі зменшується частка
сировини, зростає частка готової продукції. Якщо до другої
світової війни приблизно 2/3 світового товарообороту при-
падало на прояоводьстао, сировину і паливо, то тепер вони
становлять менше 1/3. На торгівлю готовою продукцією
нині припадаю 2/3 світового експорту. Швидкими темпами
зростає торгівля мапшиами, устаткуванням, транспортними
засобами. Частка палива, яка різко-зростала у світовій
торгівлі наприкінці 70-х років у звязку з підвищенням
цін на нього, має теидеяцію до скорочення.
7. Зростає торгівля тауково-технйчною продукцією. За
останні 20 років її обсяг аріс майже в 10 раюв.
ПIДСУМКИ
1. Світова система господарювання з часу її створення
постійно змінюється. На сучасному етапі у евпі існує
близько 230 кргій, що пврвбумюп. на рвиих іцаблях
193
суспільного розвитку. Iзоляція країни від світових процесів
неможлива.
2. Світове господарство - це сукупність національних
економік, які беруть участь у міжнародному поділі праці
і повязані між собою системою міжнародних економічних
відносин. Міжнародний поділ праці передбачає масам>
перед розвиток країнами тих галузей, у яких вони мають
відносні переваги (вищу продуктивність праці, нижчі ви-
трати виробництва).
3. Міжнародний поділ праці зумовлено економічними,
природними, людськими й інвестиційними ресурсами та
рівнями розвитку науки, техніки, технології кожної країни.
4. Міжнародна спеціалізація спочатку була міжгалузевою,
потім відбувся перехід до внутрішньогалузевої спеціалі-
зації, яка на сучасному етапі ділиться на такі види: пред-
метна, типорозмірна, подетальна, технологічна, наукова.
5. На основі міжнародної спеціалізації виникла світова
торгівля, яка дає змогу окремій країні реалізувати свої
відносні переваги.
6. Світові ціни складаються під впливом попиту та про-
позиції, при цьому Тх визначають головні продавці та
покупці певних видів продукції в ході здійснення великих
регулярних угод у центрах світової торгівлі: на біржах,
аукціонах, торгах.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Чому на сучасному етапі окрема країна не може існувати ізольовано від
світових господарських звязків? Виберіть із запропонованих відповідей ті,
які вважаєте правильними:
а) У країні може загальмуватися технічний прогрес.
б) Можуть виникнути проблеми з міграцією робочої сили.
в) Країні буде важко долати митні барєри.
г) Для розвитку власної економіки необхідно буде залучати більше ре-
сурсів.
2. Наведіть приклади предметної, подетальної та наукової спеціалізації країн.
3. Уявіть, що вам треба довести необхідність участі України в світовій тор-
гівлі. Подумайте, які з аргументів ви б використали:
а) Обсяги виробництва в Україні починаючи з 1991 р. скорочуються.
б) Україна має значний науковий потенціал і розвинуті технології у
деяких сферах.
в) Наприкінці 80-х років в Україні виробляли сталі та вугілля більше,
ніж в Англії, Німеччині та Японії.
г) 25 % світових чорноземів знаходяться в Україні.
д) Україна має значний дефіцит платіжного балансу.
194
Тема 2. Торговельний баланс країни.
Державне регулювання
міжнародної торгівлі
Країна, яка бере участь у міжнародній торгівлі, одержує
надходження (кошти) за товари, які вивозить (експорт),
і розраховується з іншими країнами за товари, які ввозить
(імпорт). Зовнішньоторговельні розрахунки країни утво-
рюють її торговельний баланс. Торговельний баланс - це
співвідношення коштів, одержаних протягом року за екс-
порт, і коштів, сплачених за імпорт товарів і послуг.
Структурно торговельний баланс складається з двох ча-
стин - з надходжень і платежів, їх зіставлення утворює
експортно-імпортне сальдо. Сальдо можна визначити за
окремими видами діяльності (статтями торговельного ба-
лансу) і за балансом у цілому.
Якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує,
то вона має активне (або позитивне) сальдо торговельного
балансу. Якщо країна ввозить іноземних товарів більше,
ніж вивозить своїх, то її торговельний баланс буде дефі-
цитним і вона матиме відємне (негативне) сальдо. Дефіцит
або ,актив торговельного балансу відображає конкуренто-
спроможність країни на міжнародних ринках, слабкість
або силу її економіки.
Торговельний баланс країни складається під впливом по-
глиблення міжнародного поділу праці та міжнародної коопе-
рації і взаємодії двох протилежних тенденцій - до інтер-
націоналізації виробництва і до збереження та зміцнення
національної відокремленості. Торговельний баланс займає
важливе місце у системі національних економічних показ-
ників. Він дає змогу зробити певні висновки про структуру
економіки даної країни, рівень її розвитку, економічний
потенціал та участь у міжнародному поділі праці. Спрощений
варіант торговельного балансу України на 1993 р. відображено
у таблиці 11.
З таблиці видно, що Україна має загальне відємне
сальдо торговельного балансу (дефіцит) в обсязі 18 575,6
млрд крб., яке складається з відємного сальдо по торго-
вельних операціях (-31499,6) та позитивного сальдо по
послугах (+12924,0). Головною причиною дефіциту пла-
тіжного балансу є заборгованість (перевищення платежів
над надходженнями) за паливно-енергетичні ресурси -
нафту і газ. Головними джерелами надходжень в Україну
7195
є платежі за продукцію чорної та кольорової металургії і
продукцію агропромислового комплексу.
Таблиця 11
Розрахунковий торговельний баланс України на 1993 р, (млрд крб.)
Надходження
Платежі
Сальдо
Торговельні операції
27467,6
58967,2
-31499,6
Сировина 1 матеріали, всього
18999,7
42622,5
-23622,8
у тому числі:
паливно-енергетичні ресурси
2266,8
33436,4
-31169,6
у тому числі:
нафта
242,6
9902,0
-9659,4
газ
-
23418,3
-23418,3
вугілля
910,3
82,5
827,8
електроенергія
1113,9
33,6
108в,3
Продукція хімічно?, нафтохімічної
та нафтопереробної промисловості
3398,0
3502,0
-104,8
Продукція чорної та кольорової
металургії
12724,5
5552,3
7172,2
Продукція деревопереробної, це-
люлозно-паперової промисловості
та промисловості будівельних ма-
теріалів
610,4
131,8
478,6
Продукція агропромислового ком-
плекед
1591,9
849,8
742,1
Товари народного споживання
1331,8
1225,0
106,8
Продукція машинобудівної, мета-
лообробної промисловості та кон-
версії
4047,4
8845,3
-4707,9
Iнша продукція виробничого при-
значення
1496,8
5424,6
-3927,8
Операції, послуги матеріального
характеру
15982,7
3058,7
12924,8
у тому числі:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
116 % у 1991 р.). Частка США у торгівлі зменшилася
(з 16 % у 1960 р. до 12 % У 1991 р.).
3. За останні три десятиліття мало змінилась у світовій
торгівлі частка країн, що розвиваються (21 % у 1960 р.
і 20 % У 1991 р.).
4. Зростає частка продукції нових індустріальних країн
Південно-Східної Азії.
5. За прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю
(ГАТТ), частка країн Східної Європи і колишнього СРСР у сві-
товій торгівлі зменшуватиметься. (Тільна протягом 1991 р. у
країнах Східної Європи експорт зменшився на 20 %, а ім-
порт - на 25 %. У краах СНД імпорт зменшився на 42 %. Ця
сама тенденція спостерігається і в Україні.)
6. У структурі світової торгівлі зменшується частка
сировини, зростає частка готової продукції. Якщо до другої
світової війни приблизно 2/3 світового товарообороту при-
падало на прояоводьстао, сировину і паливо, то тепер вони
становлять менше 1/3. На торгівлю готовою продукцією
нині припадаю 2/3 світового експорту. Швидкими темпами
зростає торгівля мапшиами, устаткуванням, транспортними
засобами. Частка палива, яка різко-зростала у світовій
торгівлі наприкінці 70-х років у звязку з підвищенням
цін на нього, має теидеяцію до скорочення.
7. Зростає торгівля тауково-технйчною продукцією. За
останні 20 років її обсяг аріс майже в 10 раюв.
ПIДСУМКИ
1. Світова система господарювання з часу її створення
постійно змінюється. На сучасному етапі у евпі існує
близько 230 кргій, що пврвбумюп. на рвиих іцаблях
193
суспільного розвитку. Iзоляція країни від світових процесів
неможлива.
2. Світове господарство - це сукупність національних
економік, які беруть участь у міжнародному поділі праці
і повязані між собою системою міжнародних економічних
відносин. Міжнародний поділ праці передбачає масам>
перед розвиток країнами тих галузей, у яких вони мають
відносні переваги (вищу продуктивність праці, нижчі ви-
трати виробництва).
3. Міжнародний поділ праці зумовлено економічними,
природними, людськими й інвестиційними ресурсами та
рівнями розвитку науки, техніки, технології кожної країни.
4. Міжнародна спеціалізація спочатку була міжгалузевою,
потім відбувся перехід до внутрішньогалузевої спеціалі-
зації, яка на сучасному етапі ділиться на такі види: пред-
метна, типорозмірна, подетальна, технологічна, наукова.
5. На основі міжнародної спеціалізації виникла світова
торгівля, яка дає змогу окремій країні реалізувати свої
відносні переваги.
6. Світові ціни складаються під впливом попиту та про-
позиції, при цьому Тх визначають головні продавці та
покупці певних видів продукції в ході здійснення великих
регулярних угод у центрах світової торгівлі: на біржах,
аукціонах, торгах.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Чому на сучасному етапі окрема країна не може існувати ізольовано від
світових господарських звязків? Виберіть із запропонованих відповідей ті,
які вважаєте правильними:
а) У країні може загальмуватися технічний прогрес.
б) Можуть виникнути проблеми з міграцією робочої сили.
в) Країні буде важко долати митні барєри.
г) Для розвитку власної економіки необхідно буде залучати більше ре-
сурсів.
2. Наведіть приклади предметної, подетальної та наукової спеціалізації країн.
3. Уявіть, що вам треба довести необхідність участі України в світовій тор-
гівлі. Подумайте, які з аргументів ви б використали:
а) Обсяги виробництва в Україні починаючи з 1991 р. скорочуються.
б) Україна має значний науковий потенціал і розвинуті технології у
деяких сферах.
в) Наприкінці 80-х років в Україні виробляли сталі та вугілля більше,
ніж в Англії, Німеччині та Японії.
г) 25 % світових чорноземів знаходяться в Україні.
д) Україна має значний дефіцит платіжного балансу.
194
Тема 2. Торговельний баланс країни.
Державне регулювання
міжнародної торгівлі
Країна, яка бере участь у міжнародній торгівлі, одержує
надходження (кошти) за товари, які вивозить (експорт),
і розраховується з іншими країнами за товари, які ввозить
(імпорт). Зовнішньоторговельні розрахунки країни утво-
рюють її торговельний баланс. Торговельний баланс - це
співвідношення коштів, одержаних протягом року за екс-
порт, і коштів, сплачених за імпорт товарів і послуг.
Структурно торговельний баланс складається з двох ча-
стин - з надходжень і платежів, їх зіставлення утворює
експортно-імпортне сальдо. Сальдо можна визначити за
окремими видами діяльності (статтями торговельного ба-
лансу) і за балансом у цілому.
Якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує,
то вона має активне (або позитивне) сальдо торговельного
балансу. Якщо країна ввозить іноземних товарів більше,
ніж вивозить своїх, то її торговельний баланс буде дефі-
цитним і вона матиме відємне (негативне) сальдо. Дефіцит
або ,актив торговельного балансу відображає конкуренто-
спроможність країни на міжнародних ринках, слабкість
або силу її економіки.
Торговельний баланс країни складається під впливом по-
глиблення міжнародного поділу праці та міжнародної коопе-
рації і взаємодії двох протилежних тенденцій - до інтер-
націоналізації виробництва і до збереження та зміцнення
національної відокремленості. Торговельний баланс займає
важливе місце у системі національних економічних показ-
ників. Він дає змогу зробити певні висновки про структуру
економіки даної країни, рівень її розвитку, економічний
потенціал та участь у міжнародному поділі праці. Спрощений
варіант торговельного балансу України на 1993 р. відображено
у таблиці 11.
З таблиці видно, що Україна має загальне відємне
сальдо торговельного балансу (дефіцит) в обсязі 18 575,6
млрд крб., яке складається з відємного сальдо по торго-
вельних операціях (-31499,6) та позитивного сальдо по
послугах (+12924,0). Головною причиною дефіциту пла-
тіжного балансу є заборгованість (перевищення платежів
над надходженнями) за паливно-енергетичні ресурси -
нафту і газ. Головними джерелами надходжень в Україну
7195
є платежі за продукцію чорної та кольорової металургії і
продукцію агропромислового комплексу.
Таблиця 11
Розрахунковий торговельний баланс України на 1993 р, (млрд крб.)
Надходження
Платежі
Сальдо
Торговельні операції
27467,6
58967,2
-31499,6
Сировина 1 матеріали, всього
18999,7
42622,5
-23622,8
у тому числі:
паливно-енергетичні ресурси
2266,8
33436,4
-31169,6
у тому числі:
нафта
242,6
9902,0
-9659,4
газ
-
23418,3
-23418,3
вугілля
910,3
82,5
827,8
електроенергія
1113,9
33,6
108в,3
Продукція хімічно?, нафтохімічної
та нафтопереробної промисловості
3398,0
3502,0
-104,8
Продукція чорної та кольорової
металургії
12724,5
5552,3
7172,2
Продукція деревопереробної, це-
люлозно-паперової промисловості
та промисловості будівельних ма-
теріалів
610,4
131,8
478,6
Продукція агропромислового ком-
плекед
1591,9
849,8
742,1
Товари народного споживання
1331,8
1225,0
106,8
Продукція машинобудівної, мета-
лообробної промисловості та кон-
версії
4047,4
8845,3
-4707,9
Iнша продукція виробничого при-
значення
1496,8
5424,6
-3927,8
Операції, послуги матеріального
характеру
15982,7
3058,7
12924,8
у тому числі:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62