2. Школа людських взаємин. Гї представниками
є не тільки професійні менеджери, а й лікарі, психологи,
соціологи (М. Фоллєтт, В. Мейо, Д. Мак-Грегор, А. Мас-
лоу). Вони зосередили свою увагу на методах управління
людськими взаєминами і першими дійшли висновку про
те, що виробничі результати залежать від ставлення лю-
дини до своєї праці. Людина краще виконує свої обовязки,
якщо в праці і через працю вона може задовольнити свої
потреби. Загальна ефективність виробництва визначається
також тим, наскільки сприятливим буде соціально-психо-
логічний клімат у колективі, інакше кажучи, наскільки
привабливими для діодитпт будуть її взаємини з колегами,
керівниками, підлеглими.
Представники школи людських взаємин зробили ваго-
мий внесок у теорію і практику менеджменту, розробивши
методи: а) налагодження міжособисгісних взаємин; б) роз-
криття внутрішніх резервів людини, визначення стимулів
до продуктивнішої праці.
3. Школа кількісної теорії управління. Сучас-
ний менеджмент широко застосовує математику і кібер-
нетику в економіці, методи моделювання економічних про-
цесів. Неможливо уявити сьогоднішнього менеджера без
компютера. Компютеризація менеджменту не тільки по-
леппила можливості комунікації, а й відкрила шляхи роз-
рахунку варіантів управлінських рішень. За одного й того
самого кількісного значення виробничих ресурсів можливі
їх різні комбінації. Менеджер оцінює кожний варіант й
обирає найкращий.
132

Сучасний менеджер повинен володіти основними теорі-
ями управління, вміти творчо застосовувати їх на практиці,
створювати можливості для розвитку творчих здібностей
усіх співробітників заради досягнення фірмою своєї мети.
Основними рисами менеджера мають бути:
концептуальність мислення, тобто вміння побачити ді-
яльність фірми в цілому й адаптувати її до змін у діловому
світі;
оперативність і гнучкість мислення, здатність швидко
орієнтуватись у ситуації й обирати найкращий варіант з
можливих;
широкий світогляд, глибокі спеціальні знання, вміння
застосовувати теорію на практиці;
вдача лідера, вміння організувати людей, зацікавити у
виконанні справи;
комунікаційність - уміння передавати свої ідеї, дово-
дити їх до виконавців у доступній для них формі;
комунікабельність - уміння спілкуватися з колегами,
партнерами, конкурентами.
Отже, менеджер - не просто представник престижної
професії, а й цікава людина, здатна зробити своє життя
і життя свого оточення змістовнішим.
ПIДСУМКИ
1. Управління (менеджмент) - це діяльність з коорди-
нації праці інших людей. Функції управління - плану-
вання, організація, мотивація і контроль.
2. Планування - це сукупність методів, засобів, дій, що
забезпечують спрямованість зусиль всього колективу на
досягнення спільної мети.
3. Організація - це процес створення такої структури
підприємства, яка дає можливість людям ефективно спів-
працювати для досягнення спільної мети.
4. Мотивація - це процес спонукання до діяльності за-
ради досягнення спільної мети.
5. Контроль - це перевірка відповідності фактичного
стану речей визначеній меті.
6. Управлінська діяльність грунтується на здатності до при-
йняття рішень. Прийняття управлінського рішення включає
такі моменти: постановка проблеми, визначення критеріїв
та обмежень, виявлення альтернативних варіантів, вибір
найкращого рішення.
133

7. Теорія і практика управління перебувають у постійному
розвитку. Теорія збагатилась узагальненнями і розроб-
ками таких управлінських шкіл: класичної, людських вза-
ємин, кількісної теорії управління та ін.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Управління грунтується на вмінні організовувати діяльність людей, тобто
налагоджувати горизонтальні та вертикальні звязки. Визначте, які з на-
званих дій менеджера стосуються звязків горизонтальних, а які - верти-
кальних:
призначено нового керівника підрозділу;
між двома працівниками перерозподілено функції;
для підприємства А в межах фірми призначено нового постачальника
напівфабрикатів - підприємство С;
творчу групу, яка раніше підпорядковувалася керівникові проекту В,
переведено до керівника проекту О.
2. Прийміть управлінське рішення - оберіть один з двох варіантів:
а) Ви є власником 1 т яблук, ціна на які у вашому регіоні - 1 000
грошових
одиниць за 1 кг. Витрати виробництва - 800 тис. грошових одиниць.
б) В іншому регіоні ці яблука можна продати по 2 000 грошових
одиниць
за 1 кг. Витрати на транспортування - 600 тис. грошових одиниць, крім
того, під час перевезення ви втратите щонайменше 10 % товару.
3. Процес прийняття управлінського рішення має 4 етапи.
Визначте ці 4 етапи щодо ситуації, описаної у попередньому завданні. Для
цього дайте відповіді на такі запитання: 1) Як сформулювати проблему?
2) Які прийняти критерії та обмеження? 3) Які можливі варіанти розвязання ;
проблеми? 4) Як вибрати нанхращий варіант?
4. Уявіть себе директором школи. Вам необхідно підвищити успішність учнів.
На підставі яко! управлінської теорії - класичної чи людських взаємин - I
чому саме цієї ви стали б розробляти заходи і приймати рішення?
Тема 6. Маркетинг у підприємницькій
діяльності
Управління процесом просування товарів до споживача <-
зтакуть маркетингом (від англійського тагкеї - ринок) або
ринкознавсгвом. Той, хто займається маркетингом, назива-
ється маркетологом.
Успіх підприємницької діяльності врешті-решт залежить
від споживача, який купує або не купує товар даної фірми.
134

Головна мета підприємницької діяльності - одержання
прибутку - досягається лише за умови схвалення спожи-
вачем конкретного товару чи послуги. Маркетинг є не-
відємною складовою підприємництва, спрямованого на
вивчення попиту й організацію виробництва і збуту товарів.
Мета маркетингу реалізується такими видами діяльно-
сті: визначення потреб споживача, перетворення потреб у
продукцію; визначення ціни продукції для покупця; до-
ставка товару; інформування покупця, стимулювання і
підтримка збуту.
Елементами маркетингової діяльності є: вивчення рин-
ку, вивчення споживача, товарна політика, вивчення кон-
курентів, рекламна політика. Розглянемо їх детальніше.
Вивчення ринку. Щоб товар знайшов споживача, фірма
вивчає ринок. Дослідження ринку починається з його
класифікації: а) за представленими товарами і послугами;
б) за певними групами споживачів (сегментація ринку).
В попередньому розділі подано основну класифікацію
товарів і послуг, за якою визначають товари споживання,
товари виробничого призначення, послуги комерційні та
особисті. Відповідно до цієї класифікації ринок товарів
поділяють на споживчий ринок, на якому пропонують
товари і послуги особистого споживання, і ринок під-
приємств, на якому реалізуються товари виробничого
призначення.
У межах кожного з цих ринків існують ще конкретні
ринки з детальнішою товарною класифікацією. Розглянемо
схему класифікації товарів споживчого ринку (див. мал. 41).
Товари споживчого ринку можна класифікувати за ха-
рактером і терміном споживання. Товарами довгостроко-
вого користування є, наприклад, холодильники, телевізо-
ри, автомобілі, одяг.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62