Але через певні причини,
наприклад тиск профспілок, зарплата зростає. За цих умов
підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих,
адже їх витрати на зарплату збільшуються. Виникає над-
лишок працездатних, тобто безробіття.
Оскільки класики вбачали причину появи безробіття у
завищеній зарплаті, то і рекомендації вони давали відпо-
відного змісту; безробіття можна подолати, якщо зменшити
заробітну плату.
Пояснення 2. Безробіття виникає через недостатній
попит на товари і послуги. Це пояснення належить
Дж. М. Кейнсу і представникам Стокгольмської школи.
Вони шукали причини безробіття у зменшенні сукупного
попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є
споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між про-
позицією (створеним ВНП) та попитом, яка загрожує ско-
роченням виробництва і появою безробіття, треба здійс-
нювати державні заходи, спрямовані на стимулювання
попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу мало-
забезпеченим, знижувати податки тощо.
Пояснення 3. Безробіття виникає через негнучку
структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко ре-
агувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього
пояснення <його можна визначити як <структурне>) вихо-
дять з того, що ринок праці - явище динамічне. На ньому
постійно зявляються нові працівники і нові робочі місця.
Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких пра-
цівників і лише на певних територіях. Для досягнення відпо-
відності між робочими місцями і працівниками останні ма-
ють пройти перекваліфікацію, набути нових професій та
досвіду чи переїхати на нове місце проживання.
Прихильники структурного пояснення причин безробіт-
тя пропонують: вивчати ринок праці та широко інформу-
вати населення про ного стан і тенденції, зробити гнуч-
кішою систему освіти, створити мережу закладів з
перекваліфікації працівників, стимулювати та забезпечу-
вати в разі потреби зміну роботи і місця проживання
(державна допомога, податкові пільги тощо).
Пояснення 4. Безробіття виникає через те, що в про-
цесі нагромадження капіталу дедалі менша його частка
158
спрямовується для найму робітників і дедалі більша -
у засоби виробництва. Отже, зменшується попит на ро-
бочу силу. Це пояснення грунтується на ідеї, яка дістала
назву <загального закону капіталістичного нагромаджен-
ня>. Цей закон сформулював Карл Маркс. Він стверд-
жував, що збільшення багатства капіталістичного суспіль-
ства водночас призводить до погіршення становища
пролетаріату й одним із проявів цього погіршення є зро-
стання безробіття. Маркс вважав, шо технічний прогрес
спонукає власника капіталу спрямовувати дедалі більшу
його частину в засоби виробництва і дедалі меншу - в
робочу силу. Але <винним> у цьому є не технічний
прогрес, а характер виробничих відносин. Звідси робився
висновок: подолати безробіття можна лише позбавившись
капіталістичних відносин.
Якщо повернутись до нашої схеми і співвщнести фактори
попиту і пропозиції на ринку праці з поясненнями причин
безробіття, то можна переконатися, що кожне з пояснень
спирається на якийсь один фактор. Так, класичне пояснення
акцентує увагу на заробітній платі, кейнсіанське - на попиті
на товари і послуги, структурне - на динамічному впливові
технологій виробництва на ринку праці. Яке з цих пояснень
є правильним? Навряд чи в даному випадку можна було б
дати однозначну відповідь. Усе залежить від того, в якій
конкретній ситуації виникло безробіття. Якщо йдеться про
безробіття в період циклічного спаду виробництва, то, без-
перечно, слід звернутися до кейнсіанського пояснення. Якщо
безробіття виникає в період докорінної зміни технології ви-
робництва, то треба згадати структурне пояснення і висновки,
що з нього випливають. Якщо йдеться про ймовірні наслідки
масового підвищення заробітної плати, то не варто забувати
про можливий звязок між рівнем зарплати і рівнем зайня-
тості (класичне пояснення).
В економіці виділяють три види безробіття (див.
мал. 50).
Циклічне безробіття виникає у фазі спаду вироб-
ництва, коли скорочення попиту на товари і послуги зу-
мовлює скорочення попиту на працю.
Структурне безробіття виникає через зміни в тех-
нології виробництва і в структурі споживчого попиту, в
звязку з чим зменшується потреба в одних професіях і
зявляється потреба в інших.
Фрикційне безробіття виникає у звязку із постій-
ною плинністю трудових ресурсів. Масовим явищем є зміна
роботи за власним баханням, а також через сезонність
159
Види
б
е
зробіття
V
СтруктурнеФрикційне
Малюнок 50
певних робіт. Зявляються нові пропозиції з боку тих, хто
тільки що закінчив навчання. Отже, частина людей по-
стійно перебуває у тимчасовому безробітті (між роботами).
Фрикційне безробіття є необхідним, а часом і бажаним,
оскільки воно сприяє раціональному розподілу і викори-
станню трудових ресурсів.
Проблема безробіття набуває дедалі більшої актуаль-
ності в Україні. Можна передбачити, що вона стане ще
гострішою. За часів соціалістичного господарювання в
Україні, як і в інших соціалістичних країнах, безробіття
існувало у прихованому вигляді. Держава штучно під-
тримувала повну зайнятість, яка була неефективною і
важким тягарем лягала на суспільство, гальмуючи його
розвиток. Сьогодні складається інша ситуація: падіння
виробництва, значний дефіцит державного бюджету зму-
сили державу відмовлятися від утримання частини пра-
цівників державного сектора; почалися скорочення. Нові
робочі місця створюються повільно. По-перше, тому, що
повільно створюється інший, недержавний сектор еконо-
міки, який би міг надати роботу вивільненим працівни-
кам. По-друге, Україна не має досвіду ні активної по-
літики держави у сфері працевлаштування, ні організації
служб зайнятості.
Баланс ринку праці в Україні показано в таблиці 8.
Як свідчать наведені цифри, найбільшу частку у пропо-
зиції 1992 р. становили люди, які звільнились у пошуках
іншої роботи (38,5 %). Значна частка припадає на вивіль-
нених з галузей народного господарства (31,3 %). Оскільки
працевлаштування головним чином (на 80 %) здійснювалося
через використання вільних робочих місць, можна зробити
висновок, що проблема вирішувалася за рахунок тих резервів,
які залишилися від командної економіки. Остання, як відомо,
характеризувалася постійним дефіцитом певних професій.
Створення нових робочих місць не відігравало значної ролі,
а діяльність державного фонду сприяння зайнятості взагалі
не позначилась на працевлаштуванні.
160
Таблиця 8
Баланс ринку праці України у 1992 р.
Пропозиція
Кількість
Попит
Кількість
(тис. чол.)
(тис. чол.)
Пропозиція робочої
Попит на робочу силу,
сили, всього
618,4
всього
193,5
у тому числі:
у тому числі:
кількість не зайіЛггих,
працевлаштування на
для яких вирішується
вільні робочі місця
155,4
проблема працевлаш-
і
тування
60,2
вивільнено з причин
працевлаштування на
і-
плинності
238,3
новостворені робочі
,
звільнено з галузей
місця за рахунок усіх
;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
наприклад тиск профспілок, зарплата зростає. За цих умов
підприємці не можуть брати на роботу всіх бажаючих,
адже їх витрати на зарплату збільшуються. Виникає над-
лишок працездатних, тобто безробіття.
Оскільки класики вбачали причину появи безробіття у
завищеній зарплаті, то і рекомендації вони давали відпо-
відного змісту; безробіття можна подолати, якщо зменшити
заробітну плату.
Пояснення 2. Безробіття виникає через недостатній
попит на товари і послуги. Це пояснення належить
Дж. М. Кейнсу і представникам Стокгольмської школи.
Вони шукали причини безробіття у зменшенні сукупного
попиту. Найдинамічнішим елементом сукупного попиту є
споживчі витрати. Щоб подолати невідповідність між про-
позицією (створеним ВНП) та попитом, яка загрожує ско-
роченням виробництва і появою безробіття, треба здійс-
нювати державні заходи, спрямовані на стимулювання
попиту, наприклад: збільшувати державну допомогу мало-
забезпеченим, знижувати податки тощо.
Пояснення 3. Безробіття виникає через негнучку
структуру ринку праці, а саме через нездатність швидко ре-
агувати на зміни в попиті на трудові ресурси. Автори цього
пояснення <його можна визначити як <структурне>) вихо-
дять з того, що ринок праці - явище динамічне. На ньому
постійно зявляються нові працівники і нові робочі місця.
Але нові робочі місця призначаються не для будь-яких пра-
цівників і лише на певних територіях. Для досягнення відпо-
відності між робочими місцями і працівниками останні ма-
ють пройти перекваліфікацію, набути нових професій та
досвіду чи переїхати на нове місце проживання.
Прихильники структурного пояснення причин безробіт-
тя пропонують: вивчати ринок праці та широко інформу-
вати населення про ного стан і тенденції, зробити гнуч-
кішою систему освіти, створити мережу закладів з
перекваліфікації працівників, стимулювати та забезпечу-
вати в разі потреби зміну роботи і місця проживання
(державна допомога, податкові пільги тощо).
Пояснення 4. Безробіття виникає через те, що в про-
цесі нагромадження капіталу дедалі менша його частка
158
спрямовується для найму робітників і дедалі більша -
у засоби виробництва. Отже, зменшується попит на ро-
бочу силу. Це пояснення грунтується на ідеї, яка дістала
назву <загального закону капіталістичного нагромаджен-
ня>. Цей закон сформулював Карл Маркс. Він стверд-
жував, що збільшення багатства капіталістичного суспіль-
ства водночас призводить до погіршення становища
пролетаріату й одним із проявів цього погіршення є зро-
стання безробіття. Маркс вважав, шо технічний прогрес
спонукає власника капіталу спрямовувати дедалі більшу
його частину в засоби виробництва і дедалі меншу - в
робочу силу. Але <винним> у цьому є не технічний
прогрес, а характер виробничих відносин. Звідси робився
висновок: подолати безробіття можна лише позбавившись
капіталістичних відносин.
Якщо повернутись до нашої схеми і співвщнести фактори
попиту і пропозиції на ринку праці з поясненнями причин
безробіття, то можна переконатися, що кожне з пояснень
спирається на якийсь один фактор. Так, класичне пояснення
акцентує увагу на заробітній платі, кейнсіанське - на попиті
на товари і послуги, структурне - на динамічному впливові
технологій виробництва на ринку праці. Яке з цих пояснень
є правильним? Навряд чи в даному випадку можна було б
дати однозначну відповідь. Усе залежить від того, в якій
конкретній ситуації виникло безробіття. Якщо йдеться про
безробіття в період циклічного спаду виробництва, то, без-
перечно, слід звернутися до кейнсіанського пояснення. Якщо
безробіття виникає в період докорінної зміни технології ви-
робництва, то треба згадати структурне пояснення і висновки,
що з нього випливають. Якщо йдеться про ймовірні наслідки
масового підвищення заробітної плати, то не варто забувати
про можливий звязок між рівнем зарплати і рівнем зайня-
тості (класичне пояснення).
В економіці виділяють три види безробіття (див.
мал. 50).
Циклічне безробіття виникає у фазі спаду вироб-
ництва, коли скорочення попиту на товари і послуги зу-
мовлює скорочення попиту на працю.
Структурне безробіття виникає через зміни в тех-
нології виробництва і в структурі споживчого попиту, в
звязку з чим зменшується потреба в одних професіях і
зявляється потреба в інших.
Фрикційне безробіття виникає у звязку із постій-
ною плинністю трудових ресурсів. Масовим явищем є зміна
роботи за власним баханням, а також через сезонність
159
Види
б
е
зробіття
V
СтруктурнеФрикційне
Малюнок 50
певних робіт. Зявляються нові пропозиції з боку тих, хто
тільки що закінчив навчання. Отже, частина людей по-
стійно перебуває у тимчасовому безробітті (між роботами).
Фрикційне безробіття є необхідним, а часом і бажаним,
оскільки воно сприяє раціональному розподілу і викори-
станню трудових ресурсів.
Проблема безробіття набуває дедалі більшої актуаль-
ності в Україні. Можна передбачити, що вона стане ще
гострішою. За часів соціалістичного господарювання в
Україні, як і в інших соціалістичних країнах, безробіття
існувало у прихованому вигляді. Держава штучно під-
тримувала повну зайнятість, яка була неефективною і
важким тягарем лягала на суспільство, гальмуючи його
розвиток. Сьогодні складається інша ситуація: падіння
виробництва, значний дефіцит державного бюджету зму-
сили державу відмовлятися від утримання частини пра-
цівників державного сектора; почалися скорочення. Нові
робочі місця створюються повільно. По-перше, тому, що
повільно створюється інший, недержавний сектор еконо-
міки, який би міг надати роботу вивільненим працівни-
кам. По-друге, Україна не має досвіду ні активної по-
літики держави у сфері працевлаштування, ні організації
служб зайнятості.
Баланс ринку праці в Україні показано в таблиці 8.
Як свідчать наведені цифри, найбільшу частку у пропо-
зиції 1992 р. становили люди, які звільнились у пошуках
іншої роботи (38,5 %). Значна частка припадає на вивіль-
нених з галузей народного господарства (31,3 %). Оскільки
працевлаштування головним чином (на 80 %) здійснювалося
через використання вільних робочих місць, можна зробити
висновок, що проблема вирішувалася за рахунок тих резервів,
які залишилися від командної економіки. Остання, як відомо,
характеризувалася постійним дефіцитом певних професій.
Створення нових робочих місць не відігравало значної ролі,
а діяльність державного фонду сприяння зайнятості взагалі
не позначилась на працевлаштуванні.
160
Таблиця 8
Баланс ринку праці України у 1992 р.
Пропозиція
Кількість
Попит
Кількість
(тис. чол.)
(тис. чол.)
Пропозиція робочої
Попит на робочу силу,
сили, всього
618,4
всього
193,5
у тому числі:
у тому числі:
кількість не зайіЛггих,
працевлаштування на
для яких вирішується
вільні робочі місця
155,4
проблема працевлаш-
і
тування
60,2
вивільнено з причин
працевлаштування на
і-
плинності
238,3
новостворені робочі
,
звільнено з галузей
місця за рахунок усіх
;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62