7 Закону, в якiй мiститься перелiк iстотних умов договору
лiзингу, може визнати договiр неукладеним, якщо буде зясовано,
що сторонами не досягнуто згоди за всiма цими умовами.
Пiсля закiнчення строку договору, якщо субукт лiзингу не був
викуплений лiзингоодержувачем або строк використання обукта
не продовжений, його належить повернути лiзингодавцю. У разi
неповернення обукта лiзингу лiзингодавець мау право звернути-
ся з позовом до лiзингоодержувача про його повернення.
77
5. Облiк майна промислових пiдприумств
та iнших субуктiв господарювання.
Правове його забезпечення
Пiдприумства та iншi субукти господарювання здiйснюють
оперативний, статистичний i бухгалтерський облiк майна i на-
слiдкiв своує господарськоє дiяльностi.
Оперативний облiк спрямований на перiодичний збiр iнфор-
мацiє, необхiдноє для поточноє господарськоє дiяльностi. Цi вiдо-
мостi використовуються для прийняття тих чи iнших оперативно-
управлiнських рiшень.
Статистичний облiк передбачау систематичний збiр певних
натуральних чи грошових показникiв, якi узагальнюються в обо-
вязковiй статистичнiй звiтностi.
Бухгалтерський облiк - це суцiльне, безперервне, взаумопо-
вязане, повне i обуктивне вiдображення стану та руху всiх фiнан-
сових i матерiальних засобiв пiдприумства на основi первинних до-
кументiв про ту чи iншу господарську операцiю.
Облiк в суспiльствi виник внаслiдок нагальноє необхiдностi:
не можна вести господарство, не рахуючи витрати, не зiставляю-
чи єх з доходами, не намагаючись досягти перевищення доходiв
над витратами. Це було важливим завжди, в усi часи.
Закономiрнiсть такого вiдображення у наслiдком подвiйного
характеру товару, наявностi в ньому вартостi та споживчоє вартостi.
Вартiсть мiстить у собi звичайну витрату фiзичних сил у виглядi
абстрактноє працi, а споживча вартiсть створюуться конкретною
працею.
Для облiку споживчоє вартостi застосовують рiзнi натуральнi
показники, а вартiсть вимiрюють унiверсальним грошовим показ-
ником. У господарських операцiях товари та єхня вартiсть постiйно
переходять з однiує форми в iншу. У процесi виробництва запаси
переходять у конкретнi готовi вироби. При реалiзацiє виробiв вони
знову перетворюються на грошову форму. З такою змiною еконо-
мiчного стану товарiв вiдбувауться i змiна правового стану майна
i повязаних з ним майнових прав. Це викликау необхiднiсть за-
стосування в бухгалтерському облiку комплексноє економiко-пра-
вовоє оцiнки господарських операцiй.
У цьому переконуу i екскурс в iсторiю виникнення основних
рахункових теорiй. Однiую з найперших у правова розрахункова
78
теорiя, основнi положення якоє були висловленi в <Трактатi про
розрахунки i записи> Лукою Пайолi (XV столiття).
На думку цього автора, господарська дiяльнiсть складауться
з окремих актiв отримання i видачi, i за своую суттю кожна гос-
подарська операцiя мiстить у собi обовязок отримувача i право ви-
давця. Як наслiдок здiйснення таких операцiй завжди виникають
новi права i обовязки (або змiнюються iснуючi).
Цiую теорiую закон подвiйностi розглядауться саме в аспектi
змiни правового стану майна при здiйсненнi господарських операцiй
та вiдповiдних прав i обовязкiв осiб, що беруть у них участь. Та-
ким чином, головною метою бухгалтерського облiку було визначе-
но реустрацiю змiн майнових прав i обовязкiв мiж конкретними су-
буктами. Оскiльки кожна така змiна вiдбувауться за участю двох
субуктiв, виникла необхiднiсть робити записи у подвiйному виглядi.
на рахунок отримувача в дебет i на рахунок видавця в кредит. По-
гляди представникiв правовоє розрахунковоє теорiє орiунтувалися
головним чином на необхiднiсть вiдображення в бухгалтерському
облiку iнтересiв власника. Це досягалося через визначення спiв-
вiдношень за його майновими зобовязаннями та зобовязаннями до
нього, з одного боку, а з другого - за зобовязаннями перед iнши-
ми. Фiксацiя таких зобовязань з позицiє рiвностi прав i обовязкiв
за допомогою подвiйого запису, тобто дебету i кредиту, давала ком-
плексне уявлення про економiчний та правовий стан майна.
Значно пiзнiше виникла мiнова рахункова теорiя i тривалий час
була домiнуючою. В Росiє вона була вперше запроваджена напри-
кiнцi XIX столiття.
На думку розробникiв мiновоє теорiє, кожне господарство мау
певнi вартостi або засоби, що розподiляються на дiйснi та умовнi.
До перших належать матерiальнi предмети у виглядi сировини,
палива, товарiв, рухомого та нерухомого майна, грошей та послуг,
отриманих або наданих господарством.
Умовнi вартостi складаються з прав та обовязкiв господар-
ства, якi за певних обставин переходять у дiйснi вартостi у виглядi
матерiальних предметiв та грошей.
Великого поширення в Захiднiй твропi, переважно в Нiмеч-
чинi, набула свого часу математична рахункова теорiя, або теорiя
двох рядiв рахункiв, яка зумовила формування синтетичних ра-
хункiв i складання балансу i цим викликала перехiд вiд простоє до
подвiйноє системи бухгалтерiє.
79
До подальшого розвитку аналiтичного i синтетичного облiку
та фiнансовоє звiтностi спонукала логiчна (або фiлософська) ра-
хункова теорiя. Певною мiрою вона вiдходила вiд комплексноє
економiко-правовоє оцiнки господарських операцiй i багато в чому
мала абстрактний характер.
Суттувий недолiк логiчноє рахунковоє теорiє полягав у тому, що
закон подвiйностi господарських операцiй повнiстю ототожнював-
ся з фiлософським законом причинностi. Прихильники цiує теорiє
вважали, що саме закон причинностi викликау необхiднiсть по-
двiйного запису господарських операцiй.
Недолiки логiчноє рахунковоє теорiє до деякоє мiри були при-
таманнi i радянському бухгалтерському облiку.
Але якщо за часiв адмiнiстративно-командноє системи облiк
був спрямований на вiдображення господарських процесiв на пiд-
приумствах, отримання пiдсумкових показникiв та єх порiвняння,
то зараз, за умов перехiдного перiоду до ринковоє економiки, облiк
; мау не лише визначати, як ведеться господарство, а й пiдказувати,
що треба зробити, щоб воно було ефективним i рентабельним. Гос-
подарська дiяльнiсть в умовах ринку, жорсткоє конкуренцiє, вирiшен-
ня проблеми виживання потребуу посиленоє уваги до облiку, конт-
ролю i наступного економiчного аналiзу господарськоє дiяльностi.
Перехiд до ринку, крiм того, позначауться виникненням роз-
маєття органiзацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi:
малих пiдприумств, господарських товариств, пiдприумств з iно-
земними iнвестицiями, кооперативiв, асоцiацiй та iнших госпо-
дарських обуднань, що приводить до збiльшення iнформацiйних
потокiв як всерединi пiдприумств, так i мiж ними. У звязку з цим
бухгалтерський облiк в Украєнi реформууться. Метою правовоє
регламентацiє бухгалтерського облiку у визначення необхiдних
норм, нормативiв чи стандартiв, спрямованих на одержання дос-
товiрноє iнформацiє про фiнансово-господарську дiяльнiсть субук-
тiв господарювання, рух єх власного майна, акцiонерного та iнве-
стицiйного капiталу, виробничi витрати, прибуток, позиковi кош-
ти i дивiденди.
Органiзацiйно-правовим пiдгрунтям реформування системи
бухгалтерського облiку у Указ Президента Украєни вiд 23 травня
1992 року <Про перехiд Украєни до загальноприйнятоє в мiжна-
роднiй практицi системи облiку та статистики>, згiдно з яким при-
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
лiзингу, може визнати договiр неукладеним, якщо буде зясовано,
що сторонами не досягнуто згоди за всiма цими умовами.
Пiсля закiнчення строку договору, якщо субукт лiзингу не був
викуплений лiзингоодержувачем або строк використання обукта
не продовжений, його належить повернути лiзингодавцю. У разi
неповернення обукта лiзингу лiзингодавець мау право звернути-
ся з позовом до лiзингоодержувача про його повернення.
77
5. Облiк майна промислових пiдприумств
та iнших субуктiв господарювання.
Правове його забезпечення
Пiдприумства та iншi субукти господарювання здiйснюють
оперативний, статистичний i бухгалтерський облiк майна i на-
слiдкiв своує господарськоє дiяльностi.
Оперативний облiк спрямований на перiодичний збiр iнфор-
мацiє, необхiдноє для поточноє господарськоє дiяльностi. Цi вiдо-
мостi використовуються для прийняття тих чи iнших оперативно-
управлiнських рiшень.
Статистичний облiк передбачау систематичний збiр певних
натуральних чи грошових показникiв, якi узагальнюються в обо-
вязковiй статистичнiй звiтностi.
Бухгалтерський облiк - це суцiльне, безперервне, взаумопо-
вязане, повне i обуктивне вiдображення стану та руху всiх фiнан-
сових i матерiальних засобiв пiдприумства на основi первинних до-
кументiв про ту чи iншу господарську операцiю.
Облiк в суспiльствi виник внаслiдок нагальноє необхiдностi:
не можна вести господарство, не рахуючи витрати, не зiставляю-
чи єх з доходами, не намагаючись досягти перевищення доходiв
над витратами. Це було важливим завжди, в усi часи.
Закономiрнiсть такого вiдображення у наслiдком подвiйного
характеру товару, наявностi в ньому вартостi та споживчоє вартостi.
Вартiсть мiстить у собi звичайну витрату фiзичних сил у виглядi
абстрактноє працi, а споживча вартiсть створюуться конкретною
працею.
Для облiку споживчоє вартостi застосовують рiзнi натуральнi
показники, а вартiсть вимiрюють унiверсальним грошовим показ-
ником. У господарських операцiях товари та єхня вартiсть постiйно
переходять з однiує форми в iншу. У процесi виробництва запаси
переходять у конкретнi готовi вироби. При реалiзацiє виробiв вони
знову перетворюються на грошову форму. З такою змiною еконо-
мiчного стану товарiв вiдбувауться i змiна правового стану майна
i повязаних з ним майнових прав. Це викликау необхiднiсть за-
стосування в бухгалтерському облiку комплексноє економiко-пра-
вовоє оцiнки господарських операцiй.
У цьому переконуу i екскурс в iсторiю виникнення основних
рахункових теорiй. Однiую з найперших у правова розрахункова
78
теорiя, основнi положення якоє були висловленi в <Трактатi про
розрахунки i записи> Лукою Пайолi (XV столiття).
На думку цього автора, господарська дiяльнiсть складауться
з окремих актiв отримання i видачi, i за своую суттю кожна гос-
подарська операцiя мiстить у собi обовязок отримувача i право ви-
давця. Як наслiдок здiйснення таких операцiй завжди виникають
новi права i обовязки (або змiнюються iснуючi).
Цiую теорiую закон подвiйностi розглядауться саме в аспектi
змiни правового стану майна при здiйсненнi господарських операцiй
та вiдповiдних прав i обовязкiв осiб, що беруть у них участь. Та-
ким чином, головною метою бухгалтерського облiку було визначе-
но реустрацiю змiн майнових прав i обовязкiв мiж конкретними су-
буктами. Оскiльки кожна така змiна вiдбувауться за участю двох
субуктiв, виникла необхiднiсть робити записи у подвiйному виглядi.
на рахунок отримувача в дебет i на рахунок видавця в кредит. По-
гляди представникiв правовоє розрахунковоє теорiє орiунтувалися
головним чином на необхiднiсть вiдображення в бухгалтерському
облiку iнтересiв власника. Це досягалося через визначення спiв-
вiдношень за його майновими зобовязаннями та зобовязаннями до
нього, з одного боку, а з другого - за зобовязаннями перед iнши-
ми. Фiксацiя таких зобовязань з позицiє рiвностi прав i обовязкiв
за допомогою подвiйого запису, тобто дебету i кредиту, давала ком-
плексне уявлення про економiчний та правовий стан майна.
Значно пiзнiше виникла мiнова рахункова теорiя i тривалий час
була домiнуючою. В Росiє вона була вперше запроваджена напри-
кiнцi XIX столiття.
На думку розробникiв мiновоє теорiє, кожне господарство мау
певнi вартостi або засоби, що розподiляються на дiйснi та умовнi.
До перших належать матерiальнi предмети у виглядi сировини,
палива, товарiв, рухомого та нерухомого майна, грошей та послуг,
отриманих або наданих господарством.
Умовнi вартостi складаються з прав та обовязкiв господар-
ства, якi за певних обставин переходять у дiйснi вартостi у виглядi
матерiальних предметiв та грошей.
Великого поширення в Захiднiй твропi, переважно в Нiмеч-
чинi, набула свого часу математична рахункова теорiя, або теорiя
двох рядiв рахункiв, яка зумовила формування синтетичних ра-
хункiв i складання балансу i цим викликала перехiд вiд простоє до
подвiйноє системи бухгалтерiє.
79
До подальшого розвитку аналiтичного i синтетичного облiку
та фiнансовоє звiтностi спонукала логiчна (або фiлософська) ра-
хункова теорiя. Певною мiрою вона вiдходила вiд комплексноє
економiко-правовоє оцiнки господарських операцiй i багато в чому
мала абстрактний характер.
Суттувий недолiк логiчноє рахунковоє теорiє полягав у тому, що
закон подвiйностi господарських операцiй повнiстю ототожнював-
ся з фiлософським законом причинностi. Прихильники цiує теорiє
вважали, що саме закон причинностi викликау необхiднiсть по-
двiйного запису господарських операцiй.
Недолiки логiчноє рахунковоє теорiє до деякоє мiри були при-
таманнi i радянському бухгалтерському облiку.
Але якщо за часiв адмiнiстративно-командноє системи облiк
був спрямований на вiдображення господарських процесiв на пiд-
приумствах, отримання пiдсумкових показникiв та єх порiвняння,
то зараз, за умов перехiдного перiоду до ринковоє економiки, облiк
; мау не лише визначати, як ведеться господарство, а й пiдказувати,
що треба зробити, щоб воно було ефективним i рентабельним. Гос-
подарська дiяльнiсть в умовах ринку, жорсткоє конкуренцiє, вирiшен-
ня проблеми виживання потребуу посиленоє уваги до облiку, конт-
ролю i наступного економiчного аналiзу господарськоє дiяльностi.
Перехiд до ринку, крiм того, позначауться виникненням роз-
маєття органiзацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi:
малих пiдприумств, господарських товариств, пiдприумств з iно-
земними iнвестицiями, кооперативiв, асоцiацiй та iнших госпо-
дарських обуднань, що приводить до збiльшення iнформацiйних
потокiв як всерединi пiдприумств, так i мiж ними. У звязку з цим
бухгалтерський облiк в Украєнi реформууться. Метою правовоє
регламентацiє бухгалтерського облiку у визначення необхiдних
норм, нормативiв чи стандартiв, спрямованих на одержання дос-
товiрноє iнформацiє про фiнансово-господарську дiяльнiсть субук-
тiв господарювання, рух єх власного майна, акцiонерного та iнве-
стицiйного капiталу, виробничi витрати, прибуток, позиковi кош-
ти i дивiденди.
Органiзацiйно-правовим пiдгрунтям реформування системи
бухгалтерського облiку у Указ Президента Украєни вiд 23 травня
1992 року <Про перехiд Украєни до загальноприйнятоє в мiжна-
роднiй практицi системи облiку та статистики>, згiдно з яким при-
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91