Дирекцiю очолюу
генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути
i особи, якi не належать до числа учасникiв товариства. Дирекцiя
(директор) пiдзвiтна зборам учасникiв i мау органiзовувати вико-
нання його рiшень.
Товариством з додатковою вiдповiдальнiстю визнауться то-
вариство, статутний фонд якого розподiлений на частки, розмiри
яких визначенi установчими документами. Учасники такого това-
риства вiдповiдають за його борги своєми внесками до статутне
го фонду, а при недостатностi цих сум - додатково майном, що
єм належить, в однаковому для всiх учасникiв кратному розмiрi до
внеску кожного учасника. Граничний розмiр вiдповiдальностi
учасникiв передбачауться установчими документами.
До товариств з додатковою вiдповiдальнiстю застосовуються
загальнi правила про установчi документи i державну реустрацiю
товариств, обовязки єх учасникiв.
Повним товариством у таке товариство, всi учасники якого
здiйснюють спiльну господарську, пiдприумницьку дiяльнiсть i не-
суть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства
всiм своєм майном2.
Ведення справ повного товариства може здiйснюватись або
всiма учасниками, або одним чи кiлькома, якi виступають вiд iменi
товариства, але за загальноє згоди всiх учасникiв. В останньому
випадку обсяг повноважень учасникiв визначауться дорученням,
що пiдписууться iншими учасниками товариства. Учасники, яким
було доручено ведення справ повного товариства, зобовязанi да-
Такими ознаками характеризувалися товариства з обмеженою вiдповiдальнi-
стю, що передбачалися цивiльним законодавством перших рокiв радянськоє влади в
Росiє (див.: Гоихбарг А. Г. Очерки хозяйственного права. М., 1927. С. 50). i зараз ця
форма товариств в законодавствах увропейських краєн, окрiм законодавства Украє-
ни, в окрему категорiю товариств не видiляуться.
2 Повнi товариства беруть свiй початок ще в римському правi. Як зазначаутьс
в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi, "повне товариство у поуднанням осiб, котр i
вiдповiдають один за одного своєм майном. Особиста участь не е необхiдною ознакон.
проте, як правило, бувау, через те повинна припускатися" (див.: Шершеневич Г. .
Учебник тортового права. Спб., 1908. С. 55).
33
вати iншим учасникам на єхню вимогу повну iнформацiю про дiє,
виконанi вiд iменi та в iнтересах товариства.
Командитне господарське товариство вiдрiзняуться вiд пов-
ного товариства тим, що в ньому поряд з одним або кiлькома учас-
никами, якi несуть повну вiдповiдальнiсть перед кредиторами то-
вариства всiм своєм майном, беруть участь вкладники, вiдповi-
дальнiсть яких обмежууться єхнiм внеском у товариство.
Установчим документом як повного, так i командитного това-
риства у установчий договiр. Статуту цi товариства не мають. В ус-
тановчому договорi визначауться вид товариства, предмет i цiлi
його дiяльностi, вклад засновникiв i учасникiв, найменування, мiс-
цезнаходження, порядок розподiлу прибутку та збиткiв, вiдповi-
дальнiсть учасникiв за зобовязаннями товариства та iншi.
Управлiння справами командитного товариства здiйснюуться
лише учасниками з повною вiдповiдальнiстю. В товариствi з од-
ним учасником з повною вiдповiдальнiстю управлiння справами
здiйснюуться ним самостiйно.
3. Обуднання пiдприумств.
Єх правовий статус
1 iiдприумства, в тому числi господарськi товариства,
незалежно вiд форм власностi, мають право обуднувати свою гос-
подарську дiяльнiсть, створюючи для цього господарськi обуд-
нання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.
Обуднання створюються пiдприумствами-iнiцiаторами шляхом
укладення вiдповiдного договору.
Реуструються обуднання в порядку, встановленому для реу-
страцiє пiдприумств (ст. З Закону Украєни вiд 27 березня 1991 року
<Про пiдприумства в Украєнi>).
Пiдприумства, якi входять до складу обуднань, зберiгають
статус юридичноє особи. Вони мають право добровiльно вийти з
обуднання за умов, зазначених у законi i договорi про створення
i, обуднання чи в його статутi, делегувати частину своєх повнова-
жень i повертати цi повноваження в порядку, визначеному установ-
чими документами обуднання; одержувати частину прибутку вiд
Командитнi товариства в дореволюцiйнi часи i в першi роки радянськоє вла-
ди мали назву товариств на вiрi (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права.
Спб., 1908. С. 55).
2 о-юо
34 .
спiльноє дiяльностi; мати iншi права, обумовленi установчими
документами обуднання.
Пiдприумства, господарськi товариства можуть обуднуватися
в галузевi, мiжгалузевi, регiональнi та мiжрегiональнi господарськi
асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання, якi
дiють на пiдставi договору чи статуту, що затверджуються єхнiми
засновниками або власниками.
Господарська асоцiацiя - це договiрне обуднання пiдпри-
умств, яке створюуться з метою постiйноє координацiє господарсь-
коє дiяльностi, поглиблення спецiалiзацiє i розвитку кооперацiє
учасникiв, органiзацiє спiльних виробництв на засадах обуднання
своєх фiнансових i матерiальних ресурсiв для задоволення влас-
них потреб або виробництва продукцiє, робiт, послуг для реалiзацiє
третiм особам. При створеннi господарськоє асоцiацiє централi-
зууться одна або декiлька виробничо-господарських i управлiнсь-
ких функцiй. Господарська асоцiацiя, за рiшенням учасникiв, може
представляти єх iнтереси у вiдносинах з третiми особами.
Корпорацiя у теж договiрним обуднанням, створеним на за-
садах поуднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв,
з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулю-
вання дiяльностi кожного з учасникiв правлiнню, яке обирауться
учасниками корпорацiє.
Концерн - це таке обуднання, яке здiйснюу спiльну дiяль-
нiсть на пiдставi добровiльноє централiзацiє функцiй науково-тех-
нiчного та виробничого розвитку, а також iнвестицiйноє, фiнансо-
воє, зовнiшньоекономiчноє та iншоє дiяльностi. Пiдприумства -
учасники концерну, надiляють його частиною своєх повноважень
i функцiй, у тому числi в представленнi єхнiх iнтересiв у вiдноси-
нах з третiми особами.
Консорцiум вiдрiзняуться вiд iнших видiв обуднань тимчасо-
вим характером добровiльного обуднання коштiв пiдприумств для
досягнення загальноє мети, вирiшення конкретних завдань, реалi-
зацiє цiльових програм та проектiв (науково-технiчних, будiвель-
них i т. iн.). При виконаннi поставленого завдання консорцiум при-
Дехто вважау, що нам треба вiдмовитися вiд галузевоє структури промисло-
востi, одержаноє у спадщину вiд СРСР, i перейти до корпоративноє. Корпоративна
система економiки докорiнно вiдрiзняуться вiд галузевоє. В межах корпорацiє обудну-
ються пiдприумства рiзних галузей промисловостi i сiльського господарства, якi
виробляють усе необхiдне для виготовлення основноє товарноє продукцiє (див.:
Радкович О. Украєнська модель економiки // Уряд. курур. 1995. 16 лют.).
35
пиняу свою дiяльнiсть або перетворюуться на iнший вид договiр-
ного обуднання.
Указ Президента Украєни вiд 11 травня 1994 року передбачау
також функцiонування холдингових компанiй, що створюються в
процесi корпоратизацiє та приватизацiє пiдприумств, виробничих
i науково-виробничих обуднань, правовий статус яких ранiше не
був приведений вiдповiдно до законодавства Украєни.
Холдингова компанiя - це субукт господарювання, який во-
лодiу контрольними пакетами акцiй iнших, одного або бiльше,
субуктiв господарювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91
генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути
i особи, якi не належать до числа учасникiв товариства. Дирекцiя
(директор) пiдзвiтна зборам учасникiв i мау органiзовувати вико-
нання його рiшень.
Товариством з додатковою вiдповiдальнiстю визнауться то-
вариство, статутний фонд якого розподiлений на частки, розмiри
яких визначенi установчими документами. Учасники такого това-
риства вiдповiдають за його борги своєми внесками до статутне
го фонду, а при недостатностi цих сум - додатково майном, що
єм належить, в однаковому для всiх учасникiв кратному розмiрi до
внеску кожного учасника. Граничний розмiр вiдповiдальностi
учасникiв передбачауться установчими документами.
До товариств з додатковою вiдповiдальнiстю застосовуються
загальнi правила про установчi документи i державну реустрацiю
товариств, обовязки єх учасникiв.
Повним товариством у таке товариство, всi учасники якого
здiйснюють спiльну господарську, пiдприумницьку дiяльнiсть i не-
суть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства
всiм своєм майном2.
Ведення справ повного товариства може здiйснюватись або
всiма учасниками, або одним чи кiлькома, якi виступають вiд iменi
товариства, але за загальноє згоди всiх учасникiв. В останньому
випадку обсяг повноважень учасникiв визначауться дорученням,
що пiдписууться iншими учасниками товариства. Учасники, яким
було доручено ведення справ повного товариства, зобовязанi да-
Такими ознаками характеризувалися товариства з обмеженою вiдповiдальнi-
стю, що передбачалися цивiльним законодавством перших рокiв радянськоє влади в
Росiє (див.: Гоихбарг А. Г. Очерки хозяйственного права. М., 1927. С. 50). i зараз ця
форма товариств в законодавствах увропейських краєн, окрiм законодавства Украє-
ни, в окрему категорiю товариств не видiляуться.
2 Повнi товариства беруть свiй початок ще в римському правi. Як зазначаутьс
в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi, "повне товариство у поуднанням осiб, котр i
вiдповiдають один за одного своєм майном. Особиста участь не е необхiдною ознакон.
проте, як правило, бувау, через те повинна припускатися" (див.: Шершеневич Г. .
Учебник тортового права. Спб., 1908. С. 55).
33
вати iншим учасникам на єхню вимогу повну iнформацiю про дiє,
виконанi вiд iменi та в iнтересах товариства.
Командитне господарське товариство вiдрiзняуться вiд пов-
ного товариства тим, що в ньому поряд з одним або кiлькома учас-
никами, якi несуть повну вiдповiдальнiсть перед кредиторами то-
вариства всiм своєм майном, беруть участь вкладники, вiдповi-
дальнiсть яких обмежууться єхнiм внеском у товариство.
Установчим документом як повного, так i командитного това-
риства у установчий договiр. Статуту цi товариства не мають. В ус-
тановчому договорi визначауться вид товариства, предмет i цiлi
його дiяльностi, вклад засновникiв i учасникiв, найменування, мiс-
цезнаходження, порядок розподiлу прибутку та збиткiв, вiдповi-
дальнiсть учасникiв за зобовязаннями товариства та iншi.
Управлiння справами командитного товариства здiйснюуться
лише учасниками з повною вiдповiдальнiстю. В товариствi з од-
ним учасником з повною вiдповiдальнiстю управлiння справами
здiйснюуться ним самостiйно.
3. Обуднання пiдприумств.
Єх правовий статус
1 iiдприумства, в тому числi господарськi товариства,
незалежно вiд форм власностi, мають право обуднувати свою гос-
подарську дiяльнiсть, створюючи для цього господарськi обуд-
нання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.
Обуднання створюються пiдприумствами-iнiцiаторами шляхом
укладення вiдповiдного договору.
Реуструються обуднання в порядку, встановленому для реу-
страцiє пiдприумств (ст. З Закону Украєни вiд 27 березня 1991 року
<Про пiдприумства в Украєнi>).
Пiдприумства, якi входять до складу обуднань, зберiгають
статус юридичноє особи. Вони мають право добровiльно вийти з
обуднання за умов, зазначених у законi i договорi про створення
i, обуднання чи в його статутi, делегувати частину своєх повнова-
жень i повертати цi повноваження в порядку, визначеному установ-
чими документами обуднання; одержувати частину прибутку вiд
Командитнi товариства в дореволюцiйнi часи i в першi роки радянськоє вла-
ди мали назву товариств на вiрi (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права.
Спб., 1908. С. 55).
2 о-юо
34 .
спiльноє дiяльностi; мати iншi права, обумовленi установчими
документами обуднання.
Пiдприумства, господарськi товариства можуть обуднуватися
в галузевi, мiжгалузевi, регiональнi та мiжрегiональнi господарськi
асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання, якi
дiють на пiдставi договору чи статуту, що затверджуються єхнiми
засновниками або власниками.
Господарська асоцiацiя - це договiрне обуднання пiдпри-
умств, яке створюуться з метою постiйноє координацiє господарсь-
коє дiяльностi, поглиблення спецiалiзацiє i розвитку кооперацiє
учасникiв, органiзацiє спiльних виробництв на засадах обуднання
своєх фiнансових i матерiальних ресурсiв для задоволення влас-
них потреб або виробництва продукцiє, робiт, послуг для реалiзацiє
третiм особам. При створеннi господарськоє асоцiацiє централi-
зууться одна або декiлька виробничо-господарських i управлiнсь-
ких функцiй. Господарська асоцiацiя, за рiшенням учасникiв, може
представляти єх iнтереси у вiдносинах з третiми особами.
Корпорацiя у теж договiрним обуднанням, створеним на за-
садах поуднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв,
з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулю-
вання дiяльностi кожного з учасникiв правлiнню, яке обирауться
учасниками корпорацiє.
Концерн - це таке обуднання, яке здiйснюу спiльну дiяль-
нiсть на пiдставi добровiльноє централiзацiє функцiй науково-тех-
нiчного та виробничого розвитку, а також iнвестицiйноє, фiнансо-
воє, зовнiшньоекономiчноє та iншоє дiяльностi. Пiдприумства -
учасники концерну, надiляють його частиною своєх повноважень
i функцiй, у тому числi в представленнi єхнiх iнтересiв у вiдноси-
нах з третiми особами.
Консорцiум вiдрiзняуться вiд iнших видiв обуднань тимчасо-
вим характером добровiльного обуднання коштiв пiдприумств для
досягнення загальноє мети, вирiшення конкретних завдань, реалi-
зацiє цiльових програм та проектiв (науково-технiчних, будiвель-
них i т. iн.). При виконаннi поставленого завдання консорцiум при-
Дехто вважау, що нам треба вiдмовитися вiд галузевоє структури промисло-
востi, одержаноє у спадщину вiд СРСР, i перейти до корпоративноє. Корпоративна
система економiки докорiнно вiдрiзняуться вiд галузевоє. В межах корпорацiє обудну-
ються пiдприумства рiзних галузей промисловостi i сiльського господарства, якi
виробляють усе необхiдне для виготовлення основноє товарноє продукцiє (див.:
Радкович О. Украєнська модель економiки // Уряд. курур. 1995. 16 лют.).
35
пиняу свою дiяльнiсть або перетворюуться на iнший вид договiр-
ного обуднання.
Указ Президента Украєни вiд 11 травня 1994 року передбачау
також функцiонування холдингових компанiй, що створюються в
процесi корпоратизацiє та приватизацiє пiдприумств, виробничих
i науково-виробничих обуднань, правовий статус яких ранiше не
був приведений вiдповiдно до законодавства Украєни.
Холдингова компанiя - це субукт господарювання, який во-
лодiу контрольними пакетами акцiй iнших, одного або бiльше,
субуктiв господарювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91