Пiдприумство вважауться лiквiдованим або реорганiзованим
з моменту виключення його з державного реустру Украєни.
Обуднання пiдприумств припиняу своу iснування за рiшен-
ням пiдприумств, якi до нього входять. Лiквiдацiя здiйснюуться
в порядку, встановленому Законом Украєни <Про пiдприумства
в Украєнi>.
Стосовно промислово-фiнансових груп законодавством уста-
новлений особливий порядок припинення єх iснування. Реорганi-
зацiя цих обуднань може здiйснюватися шляхом виходу головно-
го пiдприумства чи учасника iз складу промислово-фiнансовоє гру-
пи за постановою Кабiнету Мiнiстрiв.
Вона може вiдбуватися:
за поданням Головноє державноє податковоє адмiнiстрацiє у ви-
падках бiльш нiж дворазового порушення Закону Украєни вiд 21
листопада 1995 року <Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>
(статтi 4, 5);
i Див.: Закон Украєни вiд 1 березня 1991 р. (зi змiнами вiд 21 листопада 1997 р.)
"Про зайнятiсть населення" // Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 14. Ст. 170.
45
у разi припинення постановою чи законом, прийнятими Вер-
ховною Радою, виконання державноє програми, з метою реалiзацiє
якоє була створена промислово-фiнансова група;
у звязку з неефективною реалiзацiую промислово-фiнансовою
групою вiдповiдних державних програм.
Лiквiдацiя промислово-фiнансових груп здiйснюуться по-
становою Кабiнету Мiнiстрiв з iнiцiативи єх учасникiв або у
звязку з закiнченням затвердженого термiну дiяльностi, а та-
кож у випадках неможливостi реорганiзацiє (статтi 6, 7 Закону
Украєни вiд 21 листопада 1995 року <Про промиелово-фiнансовi
групи в Украєнi>),
Майновi права промислових
пiдприумств
1. Правовий режим та джерела
формування майна пiдприумств
Господарськi вiдносини, як уже зазначалося, виникають
при органiзацiє i здiйсненнi господарськоє дiяльностi. Деякi прав-
ники висловлюють думку про те, що господарська дiяльнiсть, у
звязку з орiунтацiую краєн СНД на перехiд до ринковоє економi-
ки, стау дiяльнiстю пiдприумницькою, а, отже, господарське пра-
во - пiдприумницьким правом.
Та для здiйснення як господарськоє, так i пiдприумницькоє
дiяльностi необхiдною передумовою у володiння субуктами гос-
подарювання засобами виробництва, майном, що використовууть-
ся в процесi цiує дiяльностi.
Залежно вiд правових засад володiння майном при здiйсненнi
господарськоє дiяльностi визначауться його правовим режимом.
Пiд правовим режимом майна розумiють установлений пра-
вовими засобами порядок i умови придбання (присвоуння) майна,
здiйснення зазначеними субуктами права повноважень володiн-
ня, користування та розпорядження ним, реалiзацiя функцiй управ-
лiння майном, а також правова його охорона.
Можна виокремити такi елементи або структуру правового
режиму:
сукупнiсть правових норм, що регулюють вiдносини власностi,
визначають форму власностi, види майна, субуктiв права влас-
ностi, правомочностi власника;
правомочностi державних органiзацiй у здiйсненнi права по-
вного господарського вiдання чи права оперативного управлiння
майном;
Див., напр.: Лаптев В. В. Хозяйственное право - право предпринимательс-
кой деятельности // Государство и право. 1993. № 1. С. 36.
47
правоздатнiсть субуктiв господарювання в майнових вiдносинах;
встановленi правовими засобами порядок та умови розподi-
лу майна за фондами, використання його в процесi виробничо-
господарськоє та iншоє дiяльностi, отримання вiд нього корисних
результатiв;
функцiє та компетенцiю керiвникiв органiзацiє щодо управлiн-
ня майном та його ефективного використання з метою забезпечен-
ня статутноє дiяльностi пiдприумства;
порядок i умови розподiлу та використання прибутку (доходу);
встановленi правовими засобами майновi взаумовiдносини
органiзацiє як юридичноє особи i держави,,iнших юридичних осiб
i пiдприумцiв;
правова охорона майна субукта господарювання.
Таким чином, правовий режим майна субукта господарюван-
ня - це встановленi нормативними актами правила, можливi межi
його <панування> щодо майна, яке йому належить. Найширшi мож-
ливостi цьому субукту господарськоє дiяльностi надау право влас-
ностi, вужчi - право повного господарського вiдання та право
оперативного управлiння.
Право власностi, згiдно зi ст. З Закону Украєни вiд 7 лютого
1991 року <Про власнiсть>, - це врегульованi законом суспiльнi
вiдносини щодо володiння, користування та розпорядження май-
ном. Власнiсть в Украєнi виступау у формах приватноє, колектив-
ноє, комунальноє, державноє. Всi форми власностi рiвноправнi. Єє
субуктами визнаються: народ Украєни, фiзичнi i юридичнi особи,
територiальнi громади та держава. Субуктами права власностi в
Украєнi можуть бути також iншi держави, єхнi фiзичнi та юридичнi
особи, особи без громадянства, мiжнароднi органiзацiє2.
Законодавство Украєни визначау правовий режим майна дер-
жавних пiдприумств та установ, тобто правомочностi права повно-
го господарського вiдання та права оперативного управлiння, але
це поняття може бути застосоване i до iнших, крiм державноє,
форм власностi, а крiм того, до умов формування майна субуктiв
господарювання. Правовий режим майна розрiзняуться також за-
лежно вiд його видiв.
Джерела формування майна субуктiв господарськоє дiяль-
ностi визначау законодавство. Так, вiдповiдно до ст. 10 п. 4 Зако-
Див.: Юридичний довiдник пiдприумця. К., 1992. С. 63.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 20. Ст. 249.
48
ну <Про пiдприумства в Украєнi> воно може формуватися за ра-
хунок:
грошових i матерiальних внескiв засновника чи засновникiв;
доходiв, одержаних вiд реалiзацiє виготовленоє продукцiє, а та-
кож вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi;
доходiв вiд цiнних паперiв;
капiтальних вкладень i дотацiй з бюджетiв;
надходжень вiд роздержавлення i приватизацiє власностi;
придбання майна iншого пiдприумства; органiзацiє;
безоплатних чи благодiйних внескiв, пожертвувань органiза-
цiй, пiдприумств i громадян;
iнших джерел, не заборонених законодавчими актами Украєни.
У цьому пунктi закону серед джерел формування майна за-
значаються i кредити банкiв та iнших кредиторiв. Кредити не у без-
посереднiм джерелом формування майна. По-перше, кредити тре-
ба повертати, тож джерелом формування майна можуть бути до-
ходи вiд використання кредитiв. По-друге, в перелiку немау майна,
що може бути одержаним пiдприумством за договором оренди.
Адже i в цьому випадку пiдприумство одержуу майно, яке треба
повертати. i за цей час може мати доходи вiд використання орен-
дного майна, а доходи вже можуть бути джерелом формування
майна пiдприумства-орендаря. Саме тим, що орендар може одер-
жувати доход вiд орендованого майна, договiр оренди вiдрiзня-
уться вiд договору майнового найму2.
Законодавство чiтко не розрiзняу договiр оренди i договiр май-
нового найму, але коли зiставити визначення договору майнового
найму, викладеного в ет. 256 ЦК, з визначенням договору оренди,
викладеного в ст. 2 Закону Украєни вiд 10 квiтня 1992 року <Про
оренду державного та комунального майна> у редакцiє вiд 14 бе-
резня 1995 року (зi змiнами вiд 23 грудня 1997 року3), то рiзниця
стау очевидною. За договором майнового найму, згiдно з ЦК, най-
модавець зобовязууться надати наймачевi майно в тимчасове кори-
стування за плату. А за ст. 2 Закону <Про оренду державного та ко-
мунального майна> вона - основане на договорi строкове платне
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91