Військова промисловість під час війни була основою еконо-
міки. У 1939 р. її питома вага в загальній вартості валової
продукції становила 80% . Кількість працюючих у військових
галузях впродовж 1939—1943 рр. зросла вдвоє і становила
5 млн чол. Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за
рахунок примусової праці військовополонених, мільйонів де-
портованих з окупованих країн.
Економіка Німеччини втратила ознаки ринкової, перетво-
рилася у варварську індустріально-мілітаризовану економіч-
ну систему, яка безперервно виготовляла величезну кількість
озброєнь, направляючи їх на масове знищення людей.
іІ^О.ОСІУГХСІН-'-И-І па Ілліеиагшу ІУІІЛІЧілрміісіи,ііи, МІмеЦЬКа ЄКОНОМІ-
ка була неспроможною повністю задовольнити потреби фрон-
ту. З кінця 1943 р. Німеччина відчула серйозні труднощі в
усіх галузях господарства. Були порушені зв'язки між окре-
мими економічними комплексами, відчувалася гостра неста-
ча сировини, палива, людських ресурсів, фінансових засобів.
З другої половини 1944 р. промислове та сільськогоспо-
дарське виробництво різко знижується. Наступає економічний
крах.
Сполучені Штати Америки не брали участі на початко-
вому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі по-
зиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-
Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і пе-
реорієнтувати своє господарство на військовий лад.
Ще до вступу у війну США надавали в позику чи оренду
зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші
матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-
ліз, саме так називалася широкомасштабна система допомоги
США країнам-союзницям, став одним із найбільших джерел
збагачення держави у роки другої світової війни. Ленд-ліз
забезпечив масовий збут американських товарів і продуктів
на зовнішньому ринку. Внаслідок цього США перетворилися
у могутній військовий "арсенал", а промислове виробництво
зросло за період з 1939 по 1944 рр. більше, ніж вдвічі. Війна
змінила структуру американської економіки. Випереджаючи-
ми темпами почали розвиватися виробничі потужності у ко-
льоровій металургії і металообробній галузі. У шість разів
зросло виробництво алюмінію, а випуск літаків — у 16 разів.
У розпал війни США давали 60% світового промислового ви-
робництва.
За роки війни ще більше посилилася роль держави, яка стала
найбільшим замовником на виробництво зброї, боєприпасів
і т. ін. За її рахунок велося широкомасштабне будівництво но-
вих підприємств. Було введено в дію промислові підприємства
військового призначення вартістю в 25 млрд дол.
Різко збільшився державний сектор економіки. Під час
війни у США сконцентрувалося 2/3 світових запасів золота,
що привнесло корективи у механізм міжнародних валютних
відносин.
Англії довелося пережити загрозу гітлерівського вторгнен-
дон, Бірмінгем, Ковентрі та інші міста. Були блокованими
морські комунікації, окуповано ряд колоній, втрачено значну
частину торгового і військово-морського флоту. Промислове
виробництво скоротилося на 5%. Різко знизилося виробницт-
во вугілля (на 21%). У легкій промисловості, зокрема бавов-
няній, спад становив більше ніж 50%, у вовняній — 27%.
Витрати Англії на війну становили 25 млрд фунтів стер-
лінгів. Для покриття цих затрат було залучено приблизно
третину своїх закордонних капіталовкладень, особливо з ко-
лоніальних країн — Індії, Канади, Австралії, Південноафри-
канського Союзу, а також з Латинської Америки і США. Дер-
жавний борг збільшився за роки війни втроє. У багатьох краї-
нах, що були сферою впливу Англії, утверджується американ-
ський капітал.
Франція, незважаючи на значний економічний потенціал,
у роки другої світової війни також зазнала величезних збит-
ків. Через бездіяльність свого уряду, що самовпевнено сподівав-
ся на оборонну лінію "Мажино", вона була в червні 1940 р.
окупована фашистською Німеччиною.
Понад 4 роки французькою економікою повністю розпоря-
джалися німецькі загарбники. За воєнні роки Франція втрати-
ла вбитими 1,1 млн чоловік. Рівень промисловості в 1944 р.
порівняно з довоєнним становив 38%. Виробництво продукції
сільського господарства зменшилося в 2 рази. 600 тис. фран-
цузів фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було
зруйновано. Франція втратила весь торговий і військовий
морський флот. Розпадалася французька колоніальна систе-
ма. Національна валюта (франк) девальвувалася. Капітало-
вкладення за кордоном зменшилися в 10 разів. Загальні втрати
країни у війні оцінювалися у 1440 млрд довоєнних франків.
Японія виступила у війні на боці гітлерівської коаліції і
на початковому етапі війни мала певний успіх. Захопила Фі-
ліппіни, Бірму, Індонезію, В'єтнам та інші території. Проте ви-
тримати тривале суперництво з американською економічно-
військовою потугою не змогла. Щоправда, війна сприяла пе-
ретворенню Японії в індустріально-аграрну державу, збільшен-
ню частки важкої промисловості. Зростала концентрація ви-
робництва, а розміри контролюючого капіталу в компаніях
ніж у 6 разів.
Проте згодом стала відчутною слабкість військово-промис-
лового комплексу Японії, нестача сировини, продуктів харчу-
вання, військово-морського транспорту тощо. Війна важким
тягарем лягла на плечі японського народу. Військові витра-
ти здійснювалися за рахунок проїдання національного багат-
ства. Після американських атомних бомбардувань Нагасакі і
Хіросіми у серпні 1945 р. Японія капітулювала.
Отже, результатом війни було знищення, демонтаж інду-
стріальних господарств Німеччини, Франції, Японії, багатьох
менших індустріальних країн Європи. Частково було знище-
но господарство Англії. Крім прямих військових зруйнувань
піддавалося зносу виробниче обладнання, машини і механіз-
ми, припинилося оновлення виробничих потужностей, мав місце
вивіз фабрично-заводського обладнання з переможених країн
переможцями.
Єдиною індустріальною країною, яка під час війни пережи-
ла справжнє економічне піднесення, були США. Більше того, у
Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив,
який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.
Після другої світової війни розпочалося відродження рин-
кових господарств розвинутих європейських країн шляхом
їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків:
американізація світової валютної системи; вивіз американ-
ських товарів, широкомасштабне кредитування, державне і при-
ватне; інвестування відбудовчих процесів; перебудова індуст-
ріальних структур, особливо в Німеччині і Японії, під безпосе-
реднім контролем США і, зрештою, розвиток світової торгівлі,
де важливу роль у перші повоєнні роки відігравала також
Англія.
Наслідком війни і важливим кроком на шляху до віднов-
лення індустріального світового господарства стали міжнародні
валютні угоди, підписані у червні 1944 року представниками
44 країн. Підписання цих угод відбулося на валютно-фінан-
совій конференції у Бреттон-Вудсі. Було вирішено створити
Міжнародний валютний фонд (МВФ), вироблено основні пра-
вила міжнародних валютних відносин:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81