анiзувались в держави нацiональнi, всi вже ступили на шлях дальшого нормального розвитку свого нацiонального життя.
Тiльки ми однi й досi нищимо самих себе та в своєй безпорадности кличемо то одного, то другого сусiда прийти i завести у нас порядок.
2. Складати вину за те, що сталося, на зовнiшнi, мовляв, тяжкi обставини ми не маумо права. Мiжнародну становище всiх су-сiднiх нацiй було так само, а може ще й тяжче, як наше. В руєнi нашiй виннi тiльки ми самi, i причина тiує руєни лежить не поза н
ами, а в нас самих.
Пiзнати тi причини можемо легко на пiдставi подiй послiднiх лiт, котрi принаймнi навчили нас одного, а саме того, як не можна збудувати на Украєнi держави.
3. Сей досвiд вчить нас: 1) що не можна збудувати на Украєнi державного ладу, спираючись тiльки на однiй соцiяльнiй групi;
2) що лад той не може бути заведений при помочi чужинцiв, котрi б тiй чи иншiй соцiяльнiй групi нашоє нацiє допомогли захопити владу i запанувати над иншими класами i групами. Наше економiчне життя, наш рiльничий i промисловий розвиток настiльки вiдм
iнний вiд розвитку, скажiм, Московщини, що збудувати державу у нас так, як там, при помочi дiктатури одного класу чи групи, неможливо. Так само оказались врештi безсилими i всi тi групи нашi, котрi, не вiрячи у власнi сили своує нацiє, шукали собi пi
дмоги у сусiдiв, щоб при єх допомозi винищити своєх iнако-думаючих i iнаковiруючих землякiв, та завести на Украєнi лад, вiдповiдаючий тiй чи иншiй полунацiональнiй iдеє. Почин, даний в тому напрямку Центральною Радою, яка при помочi <удиного росiйськ
ого революцiйного фронту> й дiктатури <свiдомоє>
соцiялiстичноє iнтелi?енцiє хотiла знищити украєнських самостiйникiв i запанувати над иншими украєнськими класами - ска-зався для нашого державного будiвництва дуже нещасливим на руку.
Вiн, пiсля рiжних полiтичних митарств i рiжних, часто дiаметрально собi протилежних орiунтацiй на сусiдiв, привiв до полiтичного краху нашу соцiялiстичну демократiю. Так само, як удиний росiйський реакцiйний фронт, з дiктатурою москвофiльських бюрокр
атичних та промислово-фiнансових груп i такими самими рiжними орiунтацiями на чужу помiч, спричинився до полiтичного розвалу отих москвофiльських кругiв; i так нарештi, як удиний фронт польський погубить заангажованi в польську авантюру на Украєнi на
шi спольщенi та польонофiльствуючi кола.
Все це разом i дау в результатi сучасну велику украєнську руєну.
4. Отже кожний, кому для працi й життя потрiбний лад i порядок i хто не прагне ловити рибу в каламутнiй водi анархiє, той мусить пiсля пережитого нами лиха прийти до таких висновкiв.
Тiльки власна держава, збудована украєнською нацiую на своєй етно?рафiчнiй територiє врятуу нас вiд економiчного розвалу i вiд крiвавоє анархiє, котра неминуче буде продовжуватись навiть тодi, коли б пощастило знову однiй з наших нацiональних груп за
допомогою сусiдiв взяти на час перемогу.
Власну державу дасть тiльки компромiс мiж поодинокими украєнськими класами, заключений в iмя всiм бажаного законного ладу i спокiйноє працi, спiльноє всiм класам нацiонально-державноє культури, спiльноє оборони своує територiє i спiльного всiм права
нашоє нацiє на самовизначення, тобто на той самий суверенiтет на своєй землi, котрим користуються тепер всi иншi увропейськi нацiє.
5. Щоб такий компромiс мiж поодинокими украєнськими класами можна було врештi заключити, сi поодинокi класи мусять перш за все сконсолiдуватись в серединi самих себе i зор?а-нiзуватись.я:
6. Оздоровлювання нашого громадського й полiтичного життя кожен клас повинен почати вiд себе. Не можно нарiкати на иншi украєнськi класи, що вони заводять безладдя, не можно оте чуже безладдя поборювати i не можно нiякого трiвкого компромiсу
з иншими класами заключити, коли не побороти перш за все свого власного внутрiшнього безладдя i своує власноє внутрiкласовоє анархiє. Боротьба з внутрiшнiм безладдям i внутрiшньою анархiую мусить бути першим завданням i нашого хлiборобського класу.
7. Що у нас з цього боку далеко <не все благополучно> - свiд-чить наша безсилiсть супроти державноє анархiє - прямий доказ нашоє незор?анiзованости i нашоє власноє анархiє внутрiшньоє. Наша неор?анiзованiсть та внутрiшня анархiя - се наслiдок нашоє д
отеперiшньоє полiтики. Знов же, аналiзуючи оту нашу дотеперiшню полiтику, як класу, ми бачимо, що нас обуднували досi тiльки завдання не?ативнi. Як цiлий клас, ми не хотiли соцiялiзацiє землi, знищення приватноє власности на землю i тiує страшноє ана
рхiє, яку цi гасла в нашу хлiборобську працю вносили.
I отих не?ативних результатiв ми добились. Дема?о?iчнi гасла соцiя-лiзацiє землi i знесення приватноє власности на землю вже викинутi з полiтичноє бiржи навiть найбiльше завзятими полiтичними спекулянтами. Та що ж далi? Не допустивши до того, чого ми
не хотiли, що ми робимо для осягнення того, чого ми хочемо? I чого ми, власне кажучи, хочемо? Якi нашi позитивнi цiлi? Як думаумо ми далi уладнати наше життя, щоб могти оту свою рiдну землю обробляти
i хлiб на нiй робити? Одно слово - яка наша позитивна творча полiтична лiнiя?
8. Тут мусiмо сконстантувати сумний факт, що однiує позитивноє полiтичноє лiнiє у нашому класу досi не було. Ми, як клас, чиплялись досi рiжних, не нами, як цiлим класом, створених полiтичних комбiнацiй, котрi б давали нам змогу оту нашу не?ативну цi
ль осягнути - всякi спроби соцiялiзацiє землi знищити. Але навiть i ся пасивна, на чужi сили розрахована полiтика, не була
у нас одноцiльна. В нiй можна розрiжнити три напрями, або инакше кажучи - орiунтацiє. Се були орiунтацiє на державнiсть ро-сiйську - стару або большевицьку, на державнiсть польську i на державнiсть украєнську.я:
Нiяких порозумiннiв во iмя удности тiує, чи иньшоє нацiона-лiстичноє секти тепер вже бути не може. На арену iсторiє виступау знов цiла дiйсна сорокамiлiонна украєнська нацiя i не сектанськi, не гуртковi, а загальнонацiональнi стають перед всiма єє чл
енами завдання.
9. Коли ми, хлiбороби, хочемо во iмя тих широких, державних загальнонацiональних завдань знищити анархiю на нашiй землi, то знищiм єє на сам перед у самiх себе. Перестаньмо взаєм-но ненавидiти себе i тiшитись нашою власною руєною во iмя
розуднуючих нас вузько-нацiоналiстичних iнтересiв росiйськоє, польськоє, чи украєнськоє шовiнiстичноє мiщанськоє iнтелi?ен-цiє. Бо руєна одного з нас сьогодня, потягне за собою руєну другого завтра.
Наш клас настiльки численно сильний, наша хлiборобська продукцiя та праця таке поважне мiсце в економiчнiм устрою Украєни займау, що доля нашоє землi в великiй мiрi залежатиме вiд того, в якiй спосiб наш клас зор?анiзууться i самоопредiлиться. Тому в
елика одвiчальнiсть спадау на нас, як за те, що тепер на Украєнi робиться, так i за те, що в нiй в будуччинi робитися буде. I коли ми хочемо нашi iсторичнi завдання супроти Батькiвщини нашоє виконати, i коли хочемо себе в тiй iсторичнiй заверюсi одст
ояти, то мусимо всi обуднатися коло одного, всiм нам зрозумiлого i всiм нам корисного гасла. Таке гасло се державний лад
i порядок на Украєнi, а здiйснити його можемо, коли до будови своує власноє Украєнськоє Держави приступимо громадою з таким самим завзяттям, але без тих помилок, якими предки нашi за Хмельниччини свою козацьку державу будували i коли вложимо тепер в
будову власноє держави таку саму енер?iю, яку нацiя наша в XVIII ст. для справи Росiйськоє Iмперiє, а ще давнiше в XVI ст. для справи Польськоє Рiчи посполитоє поклала.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344
Тiльки ми однi й досi нищимо самих себе та в своєй безпорадности кличемо то одного, то другого сусiда прийти i завести у нас порядок.
2. Складати вину за те, що сталося, на зовнiшнi, мовляв, тяжкi обставини ми не маумо права. Мiжнародну становище всiх су-сiднiх нацiй було так само, а може ще й тяжче, як наше. В руєнi нашiй виннi тiльки ми самi, i причина тiує руєни лежить не поза н
ами, а в нас самих.
Пiзнати тi причини можемо легко на пiдставi подiй послiднiх лiт, котрi принаймнi навчили нас одного, а саме того, як не можна збудувати на Украєнi держави.
3. Сей досвiд вчить нас: 1) що не можна збудувати на Украєнi державного ладу, спираючись тiльки на однiй соцiяльнiй групi;
2) що лад той не може бути заведений при помочi чужинцiв, котрi б тiй чи иншiй соцiяльнiй групi нашоє нацiє допомогли захопити владу i запанувати над иншими класами i групами. Наше економiчне життя, наш рiльничий i промисловий розвиток настiльки вiдм
iнний вiд розвитку, скажiм, Московщини, що збудувати державу у нас так, як там, при помочi дiктатури одного класу чи групи, неможливо. Так само оказались врештi безсилими i всi тi групи нашi, котрi, не вiрячи у власнi сили своує нацiє, шукали собi пi
дмоги у сусiдiв, щоб при єх допомозi винищити своєх iнако-думаючих i iнаковiруючих землякiв, та завести на Украєнi лад, вiдповiдаючий тiй чи иншiй полунацiональнiй iдеє. Почин, даний в тому напрямку Центральною Радою, яка при помочi <удиного росiйськ
ого революцiйного фронту> й дiктатури <свiдомоє>
соцiялiстичноє iнтелi?енцiє хотiла знищити украєнських самостiйникiв i запанувати над иншими украєнськими класами - ска-зався для нашого державного будiвництва дуже нещасливим на руку.
Вiн, пiсля рiжних полiтичних митарств i рiжних, часто дiаметрально собi протилежних орiунтацiй на сусiдiв, привiв до полiтичного краху нашу соцiялiстичну демократiю. Так само, як удиний росiйський реакцiйний фронт, з дiктатурою москвофiльських бюрокр
атичних та промислово-фiнансових груп i такими самими рiжними орiунтацiями на чужу помiч, спричинився до полiтичного розвалу отих москвофiльських кругiв; i так нарештi, як удиний фронт польський погубить заангажованi в польську авантюру на Украєнi на
шi спольщенi та польонофiльствуючi кола.
Все це разом i дау в результатi сучасну велику украєнську руєну.
4. Отже кожний, кому для працi й життя потрiбний лад i порядок i хто не прагне ловити рибу в каламутнiй водi анархiє, той мусить пiсля пережитого нами лиха прийти до таких висновкiв.
Тiльки власна держава, збудована украєнською нацiую на своєй етно?рафiчнiй територiє врятуу нас вiд економiчного розвалу i вiд крiвавоє анархiє, котра неминуче буде продовжуватись навiть тодi, коли б пощастило знову однiй з наших нацiональних груп за
допомогою сусiдiв взяти на час перемогу.
Власну державу дасть тiльки компромiс мiж поодинокими украєнськими класами, заключений в iмя всiм бажаного законного ладу i спокiйноє працi, спiльноє всiм класам нацiонально-державноє культури, спiльноє оборони своує територiє i спiльного всiм права
нашоє нацiє на самовизначення, тобто на той самий суверенiтет на своєй землi, котрим користуються тепер всi иншi увропейськi нацiє.
5. Щоб такий компромiс мiж поодинокими украєнськими класами можна було врештi заключити, сi поодинокi класи мусять перш за все сконсолiдуватись в серединi самих себе i зор?а-нiзуватись.я:
6. Оздоровлювання нашого громадського й полiтичного життя кожен клас повинен почати вiд себе. Не можно нарiкати на иншi украєнськi класи, що вони заводять безладдя, не можно оте чуже безладдя поборювати i не можно нiякого трiвкого компромiсу
з иншими класами заключити, коли не побороти перш за все свого власного внутрiшнього безладдя i своує власноє внутрiкласовоє анархiє. Боротьба з внутрiшнiм безладдям i внутрiшньою анархiую мусить бути першим завданням i нашого хлiборобського класу.
7. Що у нас з цього боку далеко <не все благополучно> - свiд-чить наша безсилiсть супроти державноє анархiє - прямий доказ нашоє незор?анiзованости i нашоє власноє анархiє внутрiшньоє. Наша неор?анiзованiсть та внутрiшня анархiя - се наслiдок нашоє д
отеперiшньоє полiтики. Знов же, аналiзуючи оту нашу дотеперiшню полiтику, як класу, ми бачимо, що нас обуднували досi тiльки завдання не?ативнi. Як цiлий клас, ми не хотiли соцiялiзацiє землi, знищення приватноє власности на землю i тiує страшноє ана
рхiє, яку цi гасла в нашу хлiборобську працю вносили.
I отих не?ативних результатiв ми добились. Дема?о?iчнi гасла соцiя-лiзацiє землi i знесення приватноє власности на землю вже викинутi з полiтичноє бiржи навiть найбiльше завзятими полiтичними спекулянтами. Та що ж далi? Не допустивши до того, чого ми
не хотiли, що ми робимо для осягнення того, чого ми хочемо? I чого ми, власне кажучи, хочемо? Якi нашi позитивнi цiлi? Як думаумо ми далi уладнати наше життя, щоб могти оту свою рiдну землю обробляти
i хлiб на нiй робити? Одно слово - яка наша позитивна творча полiтична лiнiя?
8. Тут мусiмо сконстантувати сумний факт, що однiує позитивноє полiтичноє лiнiє у нашому класу досi не було. Ми, як клас, чиплялись досi рiжних, не нами, як цiлим класом, створених полiтичних комбiнацiй, котрi б давали нам змогу оту нашу не?ативну цi
ль осягнути - всякi спроби соцiялiзацiє землi знищити. Але навiть i ся пасивна, на чужi сили розрахована полiтика, не була
у нас одноцiльна. В нiй можна розрiжнити три напрями, або инакше кажучи - орiунтацiє. Се були орiунтацiє на державнiсть ро-сiйську - стару або большевицьку, на державнiсть польську i на державнiсть украєнську.я:
Нiяких порозумiннiв во iмя удности тiує, чи иньшоє нацiона-лiстичноє секти тепер вже бути не може. На арену iсторiє виступау знов цiла дiйсна сорокамiлiонна украєнська нацiя i не сектанськi, не гуртковi, а загальнонацiональнi стають перед всiма єє чл
енами завдання.
9. Коли ми, хлiбороби, хочемо во iмя тих широких, державних загальнонацiональних завдань знищити анархiю на нашiй землi, то знищiм єє на сам перед у самiх себе. Перестаньмо взаєм-но ненавидiти себе i тiшитись нашою власною руєною во iмя
розуднуючих нас вузько-нацiоналiстичних iнтересiв росiйськоє, польськоє, чи украєнськоє шовiнiстичноє мiщанськоє iнтелi?ен-цiє. Бо руєна одного з нас сьогодня, потягне за собою руєну другого завтра.
Наш клас настiльки численно сильний, наша хлiборобська продукцiя та праця таке поважне мiсце в економiчнiм устрою Украєни займау, що доля нашоє землi в великiй мiрi залежатиме вiд того, в якiй спосiб наш клас зор?анiзууться i самоопредiлиться. Тому в
елика одвiчальнiсть спадау на нас, як за те, що тепер на Украєнi робиться, так i за те, що в нiй в будуччинi робитися буде. I коли ми хочемо нашi iсторичнi завдання супроти Батькiвщини нашоє виконати, i коли хочемо себе в тiй iсторичнiй заверюсi одст
ояти, то мусимо всi обуднатися коло одного, всiм нам зрозумiлого i всiм нам корисного гасла. Таке гасло се державний лад
i порядок на Украєнi, а здiйснити його можемо, коли до будови своує власноє Украєнськоє Держави приступимо громадою з таким самим завзяттям, але без тих помилок, якими предки нашi за Хмельниччини свою козацьку державу будували i коли вложимо тепер в
будову власноє держави таку саму енер?iю, яку нацiя наша в XVIII ст. для справи Росiйськоє Iмперiє, а ще давнiше в XVI ст. для справи Польськоє Рiчи посполитоє поклала.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344