Хто сіє, оре, не знає про горе.
Один урожай збирай, а про другий дбай.
Як будеш робити, так буде й родити.
Бджола мала, а й та працює.
Казав ячмінь: «Кинь мене в грязь, то будеш князь!».
Де цвіток, там і медок.
День у жнива рік годує.
Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
Не питає добрий жнець, чи широкий пагонець.
Який жнець, такий снопеиь.
Розпочалися жнива — закачуй рукава.
Сніп до снопа — буде копя.
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі.
Зима спитає, де літо було.
Не святі горшки ліплять
Без господаря двір плаче, а без господині хата.
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
Діло майстра величає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Добре ковадло не боїться молота.
Куй залізо, поки гаряче.
Не молот кує, а коваль.
У коваля руки чорні, а хліб білий.
Дірявого мішка не наповниш.
Ремесло — не коромисло: плечей не відтягне.
Без клинка не розколеш пенька.
Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
Не взявшись за сокиру, хати не збудуєш.
Голкою криниці не викопаєш.
Ложкою моря не вичерпаєш.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
Завжди швець без чобіт, а тесляр без воріт.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
Де ліниво працюеться, там пожитку не чується.
Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить.
Б'ють не лежачого, а ледачого.
Ліниве так робить, як мокре горить.
Бракороб і нероба — одна хвороба.
Лежачий плуг скоро поржавіє, лежача людина скоро по-
старіє.
Хто лінивий, той і сонливий.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
%
Хто ледащо, тому їсти нема що.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні -ллі-пі ллють.
199
Хто пізно встає, у того хліба не стає.
За спання не купиш коня.
Не жалкуй на сусіда, коли спиш до обіда.
Хто як постелить, так і виспиться.
В хаті гульки, а в городі ані цибульки.
Живемо так собі: часом з квасом, порою з водою.
Добрий борщик, та малий горщик.
Добрий горщик, та поганий борщик.
Голод вовка з лісу гонить.
Голодній курці все просо на думці.
Голодній кумі все хліб на умі.
Дали їсти, а не було де сісти.
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Дорога ложка до обіду.
Як мед, то й ложкою.
Гарна хата не вуглами, а пирогами.
На віку — як на довгій ниві
Життя прожити — не поле перейти.
Життя — як стерня: не пройдеш, ноіи не вколовши.
Живий про живе думає.
Вір своїм очам, а не чужим речам.
Прожите, як пролите: не повернеш.
Вчорашнього дня стома кіньми не доженеш.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
Свій розум май і в людей питай.
Малі тілом, та великі ділом.
Всякий свого щастя коваль.
Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться.
Літа минають, а не вертають.
Хто знання має,
той і мур ламає
Іі«ука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Учений іде, а неук слідом спотикається.
200
Книга вчить, як на світі жить.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
Гарна птиця пером, а людина умом.
Учися змолоду — пригодиться на старість.
Чого навчився, того за плечима не носить.
Шануй учителя, як родителя.
Знаєш — кажи, не знаєш—мовчи.
Всіх слухай, а свій розум май.
Не лінися рано вставати та замолоду більше знати.
Хто знання має, той і мур ламає.
Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.
З розумним поговори, то розуму наберешся,
а з дурним, то і свій загубиш.
За чужим розумом довго не проживеш.
Кожний по-своєму з розуму сходить.
Борода не робить чоловіка мудрим.
Два хитрих мудрого не переважать.
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає,
що каже.
Більше думай, а менше говори.
Не краса красить, а розум.
Розумний розсудить, а дурний осудить.
Розумний учить, а дурень повчає.
Розуму не позичиш.
Розуму і за морем не купиш, коли його вдома нема.
Двічі, молодим не бути
Слухай старих людей, то чужого розуму наберешся й свого
не загубиш.
Старого чоловіка для поради держи.
Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
Старому та слабому годи, як малому.
Від гніву старієш, від сміху молодієш.
І не мірошникує, а голова борошном припала.
Молодість ^-буйність, а старість — не радість.
Горе старому дома самому.
Старий хоче спати, а молодий гуляти.
20!
Якби молодість знала, а старість могла.
Найбільше багатство — здоров'я.
Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
Без здоров'я нема щастя.
Здоров'я маємо — не дбаємо, а погубивши, плачемо.
Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий.
Веселий сміх — здоров'я.
Держи голову в холоді, а ноги в теплі — проживеш довгий
вік на землі.
Кого що болить, той про те й гомонить.
Скрипливе дерево довго живе.
На похиле дерево й кози скачуть.
Краще вмерти стоячи, ніж жити повзаючи.
Двом смертям не бути, а одної не минути.
На смерть і родини нема доброї години.
Гарна дівчина,
як у лузі калина
Гарна дівка, хоч з лиця води напиться.
Гарній дівці гарно й у пілиі.
Дівоча краса—як майова роса.
З краси не пити роси.
Краса до вінця, а розум — до кінця.
4
Врода — дівоча шкода.
Коса — дівоча краса.
З красивого лиця води не пити.
Кому — як мара, йому — як зоря.
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий.
У рум'янці така сила, що всі квіти погасила.
Горобець — молодець, а ластівка краща.
Стан дівочий до танцю охочий.
Куди серце лежить, туди й око глядить.
Без сонця не можна бути, без милого не можна жити.
Гірша любов від болю, як не дає спокою.
Бона за ним сохне, а він і не охне.


Кого любиш, люби дуже, а не любиш, не жартуй же.
Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.
Любові, вогню і кашлю від людеіі не сховаєш.
Любов не пожежа: займеться — не погасиш.
Любов сильніша смерті.
На милування нема силування.
Хоч хліб з водою, аби, милий, з тобою.
Хто кого любить, той того й голубить.
Силою не будеш милою.
Лиш раз глипне — кожна до нього липне.
З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
Дай серцю волю — заведе в неволю.
Дівчина — як тінь: ти за нею, вона від тебе, ти від неї, вона
за тобою.
Серце — не камінь.
Нема того краму, щоб купити маму
Батька покинеш, то сам загинеш.
В доброго батька добрі й діти.
Добре тому, хто має батька, бо в батька — найтенліша
хатка.
По татку й дитятко.
Своя хата — своя стріха, свій батько—своя втіха.
Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.
Малі діти — малий клопіт, великі діти — великий клопіт.
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
Де діточок сім, там доля всім.
Дитина заплаче, а в матері серце заболить.
Діти — як квіти: полий, то ростимуть.
Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, го
болить.
Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
Хата з дітьми— базар, а без дітей — пустка.
В кого рі'/ща ненька, в того й голівка гладенька.
Кожній матері своя дитина найкраща.
Людям —- як болото, а матері — як золото.
203
.Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, скоро розтане.
Матері ні купити, ані заслужити.
Мати з хати—горе в хату.
Рідна мати однією рукою б'є, а другою гладить.
Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду
рідного, як матіночка.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52