(Учитель на дошці, учні в зошити
записують таку схему):
184
Прикметники
вказують на колір,
смак, вагу, форму,
зовнішні та внутрішні
властивості:
жовтий, легкий, со-
лодкий, великий,
стрункий, щедрий.
мають ступені порів-
няння:
вищий (солодший) і
найвищий (найсолод-
ший)
виражають відношен-
ня до матеріалу, ча-
су, числа, особи, при-
значення, національ-
ності: залізний, літній,
подвійний, жіночий,
шкільний, український.
означають
належність
кого- чого-
небудь лю-
дині, або тва-
рині: Олегів
зошит, ма-
мина сумка.
«Весела перерва».
Учитель читає усмішки, загадки. Діти визначають у
прикметниках розряди за значенням, а прикметник ма-
теринська (мова) розбирають як частину мови.
— Чому ми кажемо «материнська мова»?
— Бо мати більше говорить, ніж батько.
— Яка була погода під час канікул?
— Святкова.
Загадка: Біла криничка, жовта водичка.
Хочеш водички? Розбий криничку.
(Яйце).
VI. Числівник.
— Що ви знаєте про числівник? На які групи за
значенням вони поділяються?
1 Іт
івники
-
\
| ІЙЛЬКІСНІ |
порядкові
кількість, число скільки?
порядок при лічбі який? котрий?
185
Хвилини а-в еселинка.
Завдання: виділити з текстів усмішок числівники,
зробити 'їхній морфологічний розбір.
» * *
— Позич мені, будь-ласка, п'ятдесят копійок.
— На жаль, у мене тільки десять.
— Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.
* * *
— Петре, назви сім хижих звірів.
— Три леви і чотири тигри.
Відгадати загадки, провідміняти усно числівники.
Які особливості відмінювання числівників сорок, де-
в'яносто, сто, на -десят, -сот?
1. Сорок п'ят і сорок п'ят. Скільки буде? (Вісімде-
сят п'ят):
2. У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби,
язик).
3. Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка).
VII. Займенник.
— Яку ви ще знаєте іменну частину мови? Чим вона
особлива? Послухайте сатиричний куплет. Які займен-
ники є у цьому тексті? Який це розряд? Які ви знаєте
інші розряди займенників?
4
особові
зворотний 1 1 с
Займенники
при-
свійні
означальні
вказівні
питаль-
ні
мій, твій, свій, наш, ваш, їхній
весь, сам, самий, всякий, кожний, інший
той, цей, такий, стільки
ВІДНОС-
НІ
НІХТО, НІЩО,
ніякий, нічий,
нікотрий, ні-
скільки
утв. від питаль-
них плюс будь,
небудь, казна,
хтозна
хто,
що,
який,
чий,
котрий,
скільки
1СО
Ігровиймомент.
Відгадати загадки, знайти займенники, визначити їх
розряд, займенники «сам», «хто», «їх» розібрати як час-
тини мови.
1. Які два займенники псують дороги? (Я-ми).
2. За допомогою яких трьох займенників можна зро-
бити руки чистими? (Ви-ми-ти).
3. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з
голоду помираю. (Вогонь).
4. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх
може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари).
5. Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх).
VIII. Дієслово.
Диктант-завдання.
Із текстів усмішок виписати дієслова.
— Людо, що ти робиш?
— Задачу розв'язую.
— То зав'яжи її знову та трохи погуляй зі мною.
АНДРІЙКО ЗАМРІЯВСЯ
Йде урок. У класі тиша.
Учні всі старанно пишуть.
Вчитель їм слова диктує,
Та Андрійко їх не чує.
Чистий зошит у Андрія.
Ні, хлопчина не хворіє —
Він, відклавши ручку, мрів,
Ось він. в космос полетів...
Ось полює на китів...
Все він може, все уміє,
Та, на жаль, лише у мрії.
А в житті — звичайна двійка
Знов чекає на Андрійка.
%
(Учитель пропонує учням підрахувати виписані діє-
слова — їх повинно бути 16. У кого така кількість, той
записує собі п'ять очок).
187
г— Які граматичні значення має дієслово?
число: однина, множина
Дієслово
дієвідміни:
перша, друга
спосіб
| дійсний
умовний наказовий
теперішній
І
майбутній
РІД
минулий
рід
1 — я, ми; 2 — ти, ви; 3 — він, вони
Гра «Добери антонім».
До поданих дієслів дібрати антонім (усно) у нака-
зовому способі. '
Згадай (забудь), заборони (дозволь), запам'ятай
(забудь), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь),
погодьтесь (відмовтесь), схваліть (засудіть), посилюй
(послаблюй), заперечуй (стверджуй), засни (прокинь-
ся), нагрій (охолоди), наближайся (віддаляйся).
Морфологічний розбір кількох дієслів.
IX. Прислівник.
— Про яку самостійну частину мови ще не йшлося
на уроці? Чим прислівник відрізняється від інших са-
мостійних частин мови? Що називається прислівником?
Знайдіть прислівник в усмішці, розберіть його як
частину мови.
* * *
— Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?
— Не знаю...
— Правильно!
X. Поетична хвилинка.
— Послухайте уважно уривок з вірша Володимира
Сосюри «Любіть Україну». Які художні засоби викорис-
товує поет? Запишіть.
188
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Визначіть і надпишіть над кожним словом, яка це
частина мови,— читаємо «ланцюжком»: один учень на-
зиває слово, визначає, яка це частина мови, потім еста-
фету переймає сусід.
— Які службові частини мови ви знаєте? Яка їхня
роль у нашій мові?
Службові частини мови
прийменник
сполучник
похідні
непохідні
сурядності
підрядності
формотворчі
І
попід,
коло
У, в, з,
під, над
І,
часу
місця
хай, нехай
бодай; б, би;
мети
причини
а, способу дії
модальні
або-або, ні-ні
— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-
ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-
лос? Які це сполучники?
Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,
Завжди але, на добре чи на зле;
Рдзкоаює життя людини
На протилежні половини
Якби на носі в кожного росли гриби,
То за природу не вели б ми боротьби.
189
/ ріки чистими були б, якби
Був толк якийсь із тої боротьби.
XI. Підсумок.
— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?
Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-
тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,
виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-
шим учням сувеніри.
XII. Домашнє завдання.
Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі
частини мови, вивчити напам'ять.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці.
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової...
Г. К. ДМИТРЕНКО.
БІОЛОГІЯ,
ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я
7 клас
Народознавство — одне з джерел активізації мисли-
тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення
наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у
фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-
цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує
уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-
нення і висновки.
Так, вивчаючи у 7 класі тему «Хвороботворні бакте-
рії», звертаємось до народних легенд. Для цього зазда-
легідь даємо завдання записати місцеві легенди, повір'я
до даної теми або знайти їх у фольклорних збірниках.
Безпосередньо на уроці ознайомлюємо учнів з науковим
190
поясненням причин захворювань, викликаних хворобо-
творними бактеріями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52
записують таку схему):
184
Прикметники
вказують на колір,
смак, вагу, форму,
зовнішні та внутрішні
властивості:
жовтий, легкий, со-
лодкий, великий,
стрункий, щедрий.
мають ступені порів-
няння:
вищий (солодший) і
найвищий (найсолод-
ший)
виражають відношен-
ня до матеріалу, ча-
су, числа, особи, при-
значення, національ-
ності: залізний, літній,
подвійний, жіночий,
шкільний, український.
означають
належність
кого- чого-
небудь лю-
дині, або тва-
рині: Олегів
зошит, ма-
мина сумка.
«Весела перерва».
Учитель читає усмішки, загадки. Діти визначають у
прикметниках розряди за значенням, а прикметник ма-
теринська (мова) розбирають як частину мови.
— Чому ми кажемо «материнська мова»?
— Бо мати більше говорить, ніж батько.
— Яка була погода під час канікул?
— Святкова.
Загадка: Біла криничка, жовта водичка.
Хочеш водички? Розбий криничку.
(Яйце).
VI. Числівник.
— Що ви знаєте про числівник? На які групи за
значенням вони поділяються?
1 Іт
івники
-
\
| ІЙЛЬКІСНІ |
порядкові
кількість, число скільки?
порядок при лічбі який? котрий?
185
Хвилини а-в еселинка.
Завдання: виділити з текстів усмішок числівники,
зробити 'їхній морфологічний розбір.
» * *
— Позич мені, будь-ласка, п'ятдесят копійок.
— На жаль, у мене тільки десять.
— Ну, то позич десять, а сорок будеш винен.
* * *
— Петре, назви сім хижих звірів.
— Три леви і чотири тигри.
Відгадати загадки, провідміняти усно числівники.
Які особливості відмінювання числівників сорок, де-
в'яносто, сто, на -десят, -сот?
1. Сорок п'ят і сорок п'ят. Скільки буде? (Вісімде-
сят п'ят):
2. У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби,
язик).
3. Сімсот воріт, а собака на хвості сидить. (Сітка).
VII. Займенник.
— Яку ви ще знаєте іменну частину мови? Чим вона
особлива? Послухайте сатиричний куплет. Які займен-
ники є у цьому тексті? Який це розряд? Які ви знаєте
інші розряди займенників?
4
особові
зворотний 1 1 с
Займенники
при-
свійні
означальні
вказівні
питаль-
ні
мій, твій, свій, наш, ваш, їхній
весь, сам, самий, всякий, кожний, інший
той, цей, такий, стільки
ВІДНОС-
НІ
НІХТО, НІЩО,
ніякий, нічий,
нікотрий, ні-
скільки
утв. від питаль-
них плюс будь,
небудь, казна,
хтозна
хто,
що,
який,
чий,
котрий,
скільки
1СО
Ігровиймомент.
Відгадати загадки, знайти займенники, визначити їх
розряд, займенники «сам», «хто», «їх» розібрати як час-
тини мови.
1. Які два займенники псують дороги? (Я-ми).
2. За допомогою яких трьох займенників можна зро-
бити руки чистими? (Ви-ми-ти).
3. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з
голоду помираю. (Вогонь).
4. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх
може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари).
5. Сам маленький, а шуба дерев'яна. (Горіх).
VIII. Дієслово.
Диктант-завдання.
Із текстів усмішок виписати дієслова.
— Людо, що ти робиш?
— Задачу розв'язую.
— То зав'яжи її знову та трохи погуляй зі мною.
АНДРІЙКО ЗАМРІЯВСЯ
Йде урок. У класі тиша.
Учні всі старанно пишуть.
Вчитель їм слова диктує,
Та Андрійко їх не чує.
Чистий зошит у Андрія.
Ні, хлопчина не хворіє —
Він, відклавши ручку, мрів,
Ось він. в космос полетів...
Ось полює на китів...
Все він може, все уміє,
Та, на жаль, лише у мрії.
А в житті — звичайна двійка
Знов чекає на Андрійка.
%
(Учитель пропонує учням підрахувати виписані діє-
слова — їх повинно бути 16. У кого така кількість, той
записує собі п'ять очок).
187
г— Які граматичні значення має дієслово?
число: однина, множина
Дієслово
дієвідміни:
перша, друга
спосіб
| дійсний
умовний наказовий
теперішній
І
майбутній
РІД
минулий
рід
1 — я, ми; 2 — ти, ви; 3 — він, вони
Гра «Добери антонім».
До поданих дієслів дібрати антонім (усно) у нака-
зовому способі. '
Згадай (забудь), заборони (дозволь), запам'ятай
(забудь), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь),
погодьтесь (відмовтесь), схваліть (засудіть), посилюй
(послаблюй), заперечуй (стверджуй), засни (прокинь-
ся), нагрій (охолоди), наближайся (віддаляйся).
Морфологічний розбір кількох дієслів.
IX. Прислівник.
— Про яку самостійну частину мови ще не йшлося
на уроці? Чим прислівник відрізняється від інших са-
мостійних частин мови? Що називається прислівником?
Знайдіть прислівник в усмішці, розберіть його як
частину мови.
* * *
— Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?
— Не знаю...
— Правильно!
X. Поетична хвилинка.
— Послухайте уважно уривок з вірша Володимира
Сосюри «Любіть Україну». Які художні засоби викорис-
товує поет? Запишіть.
188
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Визначіть і надпишіть над кожним словом, яка це
частина мови,— читаємо «ланцюжком»: один учень на-
зиває слово, визначає, яка це частина мови, потім еста-
фету переймає сусід.
— Які службові частини мови ви знаєте? Яка їхня
роль у нашій мові?
Службові частини мови
прийменник
сполучник
похідні
непохідні
сурядності
підрядності
формотворчі
І
попід,
коло
У, в, з,
під, над
І,
часу
місця
хай, нехай
бодай; б, би;
мети
причини
а, способу дії
модальні
або-або, ні-ні
— Послухайте сатиричні мініатюри-притчі. Чого во-
ни вчать нас? На які частини мови тут робиться наго-
лос? Які це сполучники?
Це так, але... Повір, але.. Забув, але.,
Завжди але, на добре чи на зле;
Рдзкоаює життя людини
На протилежні половини
Якби на носі в кожного росли гриби,
То за природу не вели б ми боротьби.
189
/ ріки чистими були б, якби
Був толк якийсь із тої боротьби.
XI. Підсумок.
— Що ми повторювали на сьогоднішньому уроці?
Діти підраховують очки, які вони отримали. Учи-
тель підводить підсумок на кращого знавця морфології,
виставляє оцінки (лише п'ятірки), вручає найактивні-
шим учням сувеніри.
XII. Домашнє завдання.
Переписати вірш Андрія Малишка, визначити всі
частини мови, вивчити напам'ять.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкю,
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці.
В корневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової...
Г. К. ДМИТРЕНКО.
БІОЛОГІЯ,
ЛЕГЕНДИ, ПОВІР'Я
7 клас
Народознавство — одне з джерел активізації мисли-
тельної діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення
наукових пояснень тих чи іших явищ і їх трактування у
фольклорі урізноманітнює урок не лише новою інформа-
цією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує
уміння і навички самостійно робити відповідні узагаль-
нення і висновки.
Так, вивчаючи у 7 класі тему «Хвороботворні бакте-
рії», звертаємось до народних легенд. Для цього зазда-
легідь даємо завдання записати місцеві легенди, повір'я
до даної теми або знайти їх у фольклорних збірниках.
Безпосередньо на уроці ознайомлюємо учнів з науковим
190
поясненням причин захворювань, викликаних хворобо-
творними бактеріями.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52