Але інвестування
можливе лише в національній валюті тієї країни, де вкла-
дається капітал. Отже, попит на валюту цієї країни зростає,
відповідно зростає і її курс. Політика <дешевих> грошей
призводить до падіння курсу валюти і робить товари країни
відносно дешевими для закордонних споживачів, що сприяє
розширенню експорту, і, навпаки, підвищення курсу сприяє
скороченню експорту. Наприклад, при курсі 1 долар -
ЗО тис. крб. товар ціною в 3 млн крб. коштуватиме для
американського споживача 100 доларів. Якщо встановлю-
ється нижчий курс карбованця: 1 долар - 100 тис. крб.,
товар коштуватиме ЗО доларів.
Розглянемо основні положення монетаристського
підходу до грошової політики.
1. Грошова пропозиція є найважливішим фактором, що
визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.
2. Основна формула монетаристської теорії: М х V "
5г! Р х 0, де М - пропозиція грошей; V - швидкість
обертання грошей, Р - середня ціна, за якою продається
кожна фізична одиниця національного продукту, 0 - обсяг
(кількість) товарів і послуг. Відповідно, добуток М х V -
загальні витрати покупців, добуток Р х 0 - обсяг реалі-
зованого продукту, або загальна виручка продавців.
Скорочення
пропозиції
грошей
Малюнок 58. Політика <дорогих> грошей
182
3. МонетарнеT стверджують, що швидкість обертання
грошей (V) - величина відносно стабільна. Тому саме
кількість грошей (М) є тим фактором, який здійснює
вирішальний вплив на обсяг реалізованого продукту
(Р х О).
На відміну від кейнсіанців, монетаристи вважають,
що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукуп-
ний понит, а не лише на інвестиції. Логіка монетарист-
ської грошової політики простежується на схемі (див.
мал. 59).
Отже, монетаристська грошова політика передбачає такі
умови:
1. Керівні кредитно-грошові установи, які здійснюють
грошову політику держави, регулюють грошову пропози-
цію.
2. Грошова пропозиція щорічно має зростати так само,
як ВНП, тобто приблизно на 3-5 %.
3. Грошова пропозиція визначає сукупний попит, який
має зростати відповідно до зростання ВНП, і тоді не ви-
никатиме інфляція.
Якщо суспільство страждає від інфляції і першість у
державній політиці надано антиінфляційним заходам, то
монетаристська теорія регулювання є найдоцільнішою.
Грошову політику України на початку 90-х років
не можна назвати ні кейнсіанською, ні монетарист-
ською. На-слідками такої невизначеної грошової по-
літики стали: 1) платіжна криза, 2) постійний дефіцит
кредитних ресурсів, 3) неконтрольована грошова емісія.
Платіжна криза проявляється в неспроможності під-
приємств та організацій вчасно розраховуватись одне
з одним. Дефіцит кредитних ресурсів є наслідком не-
досконалості банківської системи. Неконтрольована
грошова емісія сталася через необмежений випуск в
обіг додаткових грошей.
Грошова
Контрольован
а
Зміна
Зміни
політвка
зміна
>
сукупного
обсягу
дерхшв
грошової
пошпу
спореного
пропозиції
продуту
Малюнок 59. Логіка монетарисгськоТ грошової політики
183
ПIДСУМКИ
1. Основним змістом грошової політики держави є ре-
гулювання кредитів і грошової маси.
2. Ринок кредитів являє собою особливу сферу відносин
між домогосподарствами, підприємцями, державою та
іноземними громадянами як постачальниками і спожи-
вачами кредитних ресурсів.
3. Ринок кредитів характеризується двома важливими
факторами: попитом на гроші та пропозицією грошей. У
свою чергу, попит на гроші формується під впливом:
рівня економічної активності, потреб у інвестиціях, балансу
державного бюджету;
4.Пропозиція грошей визначається: емісійною політикою
держави, активністю комерційних банків, купівлею-про-
дажем цінних паперів центральним банком, рухом валюти
з країни в країну.
5. Iнструментом кредитної та грошової політики є бан-
ківська система - сукупність фінансово-кредитних уста-
нов із специфічною підпорядкованістю та розподілом
функцій між ними.
6. Грошова політика може здійснюватись або за кейнсі-
анським, або за монетаристським підходом.
Кейнсіанство обурунтовує політику регулювання через
процентну ставку. Процентна ставка, за кейнсіанською
теорією, змінюється завдяки зростанню (скороченню) про-
позиції грошей. Збільшення пропозиції грошей назива-
ється політикою <дешевих> грошей, скорочення пропо-
зиції - політикою <дорогих> грошей.
Монетаризм обурунтовує необхідність регулювання дер-
жавою кількості грошей і через них - можливість впли-
вати на сукупний попит і обсяги національного продукту.
Прихильники цього напряму визначають граничний обсяг
збільшення кількості грошей.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Виберіть правильну відповідь, яким чином у ринковій економіці держава
впливає на норму процента за кредит:
а) Уряд видає письмове розпорядження комерційним банкам, вказуючи
в ньому норму процента.
б) Центральний банк збільшує обовязкові кредитні резерви ко-
мерційних банків.
184
в) Центральний банк починає скуповувати в населення облігації дер-
жавного боргу.
г) Уряд своєю постановою забороняє комерційним банкам надавати
кредити.
2. Розкрийте зміст політики <дешевих> грошей.
3. Поясніть, як політика <дорогих> грошей може вплинути на курс наці-
ональної валюти й експортні можливості держави.
4. За даними Світового банку, в обігу в Україні було: в 1991 р.-
199 479 млрд крб., у 1992 р.- 2 658 845 млрд крб. Визначте, у скільки
разів збільшилася грошова маса. Чи відповідає така практика рекомендаціям
монетаристської теорії?
V
Розділ
У попередньому розділі йшлося про закономірності функці-
онування окремої національної економіки. Розглянемо те-
пер, як країни взаємодіють у світовій економічній системі,
як торгують, у якій валюті розраховуються, як спільно
виробляють продукцію.
Світова система господарювання склалася наприкінці
XIX - на початку XX ст. Саме в цей час виникають
міжнародні монополії, завершується економічний поділ
світу, остаточно формується світовий ринок. З того
часу світове господарство безупинно розвивається під
впливом багатьох факторів, і цей процес ще далекий від
завершення.
У світі нині існує близько 230 держав, у яких проживає
понад 5,5 млрд чоловік, і є до 300 найменувань національ-
ний грошей. Держави значно різняться між собою за
рівнем економічного розвитку, приналежністю до певних
соціальних, політичних систем, особливостями віроспо-
відань. Критеріями (показниками) рівня економічного роз-
витку країни є обсяг валового національного продукту
(ВНП), що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП
на одного працюючого (продуктивність праці); розмір
доходів на одного громадянина та ін.
За економічними критеріями розрізняють: а) індустрі-
альна розвинуті країни (США, Канада, Австралія, Нова
Зеландія, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція,
Iталія, Швеція, Данія, Люксембург, Норвегія, Iсландія,
Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Австрія);
б) країни, які не пройшли стадії індустріалізації і в
економіці яких переважає сільське господарство (в основ-
ному це країни Африки, Азії та Латинської Америки);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
можливе лише в національній валюті тієї країни, де вкла-
дається капітал. Отже, попит на валюту цієї країни зростає,
відповідно зростає і її курс. Політика <дешевих> грошей
призводить до падіння курсу валюти і робить товари країни
відносно дешевими для закордонних споживачів, що сприяє
розширенню експорту, і, навпаки, підвищення курсу сприяє
скороченню експорту. Наприклад, при курсі 1 долар -
ЗО тис. крб. товар ціною в 3 млн крб. коштуватиме для
американського споживача 100 доларів. Якщо встановлю-
ється нижчий курс карбованця: 1 долар - 100 тис. крб.,
товар коштуватиме ЗО доларів.
Розглянемо основні положення монетаристського
підходу до грошової політики.
1. Грошова пропозиція є найважливішим фактором, що
визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.
2. Основна формула монетаристської теорії: М х V "
5г! Р х 0, де М - пропозиція грошей; V - швидкість
обертання грошей, Р - середня ціна, за якою продається
кожна фізична одиниця національного продукту, 0 - обсяг
(кількість) товарів і послуг. Відповідно, добуток М х V -
загальні витрати покупців, добуток Р х 0 - обсяг реалі-
зованого продукту, або загальна виручка продавців.
Скорочення
пропозиції
грошей
Малюнок 58. Політика <дорогих> грошей
182
3. МонетарнеT стверджують, що швидкість обертання
грошей (V) - величина відносно стабільна. Тому саме
кількість грошей (М) є тим фактором, який здійснює
вирішальний вплив на обсяг реалізованого продукту
(Р х О).
На відміну від кейнсіанців, монетаристи вважають,
що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукуп-
ний понит, а не лише на інвестиції. Логіка монетарист-
ської грошової політики простежується на схемі (див.
мал. 59).
Отже, монетаристська грошова політика передбачає такі
умови:
1. Керівні кредитно-грошові установи, які здійснюють
грошову політику держави, регулюють грошову пропози-
цію.
2. Грошова пропозиція щорічно має зростати так само,
як ВНП, тобто приблизно на 3-5 %.
3. Грошова пропозиція визначає сукупний попит, який
має зростати відповідно до зростання ВНП, і тоді не ви-
никатиме інфляція.
Якщо суспільство страждає від інфляції і першість у
державній політиці надано антиінфляційним заходам, то
монетаристська теорія регулювання є найдоцільнішою.
Грошову політику України на початку 90-х років
не можна назвати ні кейнсіанською, ні монетарист-
ською. На-слідками такої невизначеної грошової по-
літики стали: 1) платіжна криза, 2) постійний дефіцит
кредитних ресурсів, 3) неконтрольована грошова емісія.
Платіжна криза проявляється в неспроможності під-
приємств та організацій вчасно розраховуватись одне
з одним. Дефіцит кредитних ресурсів є наслідком не-
досконалості банківської системи. Неконтрольована
грошова емісія сталася через необмежений випуск в
обіг додаткових грошей.
Грошова
Контрольован
а
Зміна
Зміни
політвка
зміна
>
сукупного
обсягу
дерхшв
грошової
пошпу
спореного
пропозиції
продуту
Малюнок 59. Логіка монетарисгськоТ грошової політики
183
ПIДСУМКИ
1. Основним змістом грошової політики держави є ре-
гулювання кредитів і грошової маси.
2. Ринок кредитів являє собою особливу сферу відносин
між домогосподарствами, підприємцями, державою та
іноземними громадянами як постачальниками і спожи-
вачами кредитних ресурсів.
3. Ринок кредитів характеризується двома важливими
факторами: попитом на гроші та пропозицією грошей. У
свою чергу, попит на гроші формується під впливом:
рівня економічної активності, потреб у інвестиціях, балансу
державного бюджету;
4.Пропозиція грошей визначається: емісійною політикою
держави, активністю комерційних банків, купівлею-про-
дажем цінних паперів центральним банком, рухом валюти
з країни в країну.
5. Iнструментом кредитної та грошової політики є бан-
ківська система - сукупність фінансово-кредитних уста-
нов із специфічною підпорядкованістю та розподілом
функцій між ними.
6. Грошова політика може здійснюватись або за кейнсі-
анським, або за монетаристським підходом.
Кейнсіанство обурунтовує політику регулювання через
процентну ставку. Процентна ставка, за кейнсіанською
теорією, змінюється завдяки зростанню (скороченню) про-
позиції грошей. Збільшення пропозиції грошей назива-
ється політикою <дешевих> грошей, скорочення пропо-
зиції - політикою <дорогих> грошей.
Монетаризм обурунтовує необхідність регулювання дер-
жавою кількості грошей і через них - можливість впли-
вати на сукупний попит і обсяги національного продукту.
Прихильники цього напряму визначають граничний обсяг
збільшення кількості грошей.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Виберіть правильну відповідь, яким чином у ринковій економіці держава
впливає на норму процента за кредит:
а) Уряд видає письмове розпорядження комерційним банкам, вказуючи
в ньому норму процента.
б) Центральний банк збільшує обовязкові кредитні резерви ко-
мерційних банків.
184
в) Центральний банк починає скуповувати в населення облігації дер-
жавного боргу.
г) Уряд своєю постановою забороняє комерційним банкам надавати
кредити.
2. Розкрийте зміст політики <дешевих> грошей.
3. Поясніть, як політика <дорогих> грошей може вплинути на курс наці-
ональної валюти й експортні можливості держави.
4. За даними Світового банку, в обігу в Україні було: в 1991 р.-
199 479 млрд крб., у 1992 р.- 2 658 845 млрд крб. Визначте, у скільки
разів збільшилася грошова маса. Чи відповідає така практика рекомендаціям
монетаристської теорії?
V
Розділ
У попередньому розділі йшлося про закономірності функці-
онування окремої національної економіки. Розглянемо те-
пер, як країни взаємодіють у світовій економічній системі,
як торгують, у якій валюті розраховуються, як спільно
виробляють продукцію.
Світова система господарювання склалася наприкінці
XIX - на початку XX ст. Саме в цей час виникають
міжнародні монополії, завершується економічний поділ
світу, остаточно формується світовий ринок. З того
часу світове господарство безупинно розвивається під
впливом багатьох факторів, і цей процес ще далекий від
завершення.
У світі нині існує близько 230 держав, у яких проживає
понад 5,5 млрд чоловік, і є до 300 найменувань національ-
ний грошей. Держави значно різняться між собою за
рівнем економічного розвитку, приналежністю до певних
соціальних, політичних систем, особливостями віроспо-
відань. Критеріями (показниками) рівня економічного роз-
витку країни є обсяг валового національного продукту
(ВНП), що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП
на одного працюючого (продуктивність праці); розмір
доходів на одного громадянина та ін.
За економічними критеріями розрізняють: а) індустрі-
альна розвинуті країни (США, Канада, Австралія, Нова
Зеландія, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція,
Iталія, Швеція, Данія, Люксембург, Норвегія, Iсландія,
Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Австрія);
б) країни, які не пройшли стадії індустріалізації і в
економіці яких переважає сільське господарство (в основ-
ному це країни Африки, Азії та Латинської Америки);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62