Адже податки
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну. Так са>ю ніхто не змушує покупців купувати
ту чи іншу кількість товару за певною ціною. Спільну
діяльність людей організовує ціна ринвової рівноваги. В
нашому прикладі йшлося про зерно. Рівноважна ціна зерна
передбачає певні обсяги кого вщюбництва, відповідно до
яких виробники зериа замовляють техніку, добрива, хімічні
засоби захисту рослих. Виробники (+н>ськогосподарської
техніки формують попит на метал, енергію, фарби, пласт-
маси тощо.
Чи завжди цей механізм діє безвідмовно? Ні, не завжди.
Насамперед тому, що ринкова конкуренція не функціонує
в чистому вигляді. У суспільстві існують певні соціальні
та політичні обєднання з власними уявленнями про спра-
ведливість і <правильність> ціни. Пригадаймо хоча б цехові
організації середньовічних ремісників, які штучно утриму-
вали ціни на завищеному рівні, обмежуючи обсяги вироб-
ництва, регламентуючи його технологію й організацію.
Приблизно таку саму роль виконують сучасні виробники-
монополісти. Професійні спілки спрямовують свою діяль-
ність на те, щоб утримати ціну робочої сили (зарплату)
на якомога вищому рівні. Крім того, в особі держави навіть
у ринковій економіці іноді маємо прихильника заіюжеиої
ціни, особливо на товари без замінників, наприклад на
хліб, ліки.
Якщо механізм встановлення ціни рівноваги попиту і
пропозиції (тобто ринкової ціни) не діє безвідмовно, то
чи не овначає це, що його можна замінити чимось доско-
налішим? Такі спроби робилися в СРСР та інших соці-
алістичних країнах, які використовували систему центра-
лізованого визначення цін. Наслідками цієї системи були
хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів.
Для того щоб централізовано встановлені ціни мали якесь
підурунтя, центральний плануючий орган мав визначати
потреби всіх споживачів та виробників і вчасно реагувати
на зміни цих потреб. Таке завдання є надмірним для
60
будь-якого органу. Отже, механізм встановлення ціни рів-
новаги вопкгу та прооозицв і використання аіеї ціни як
орївятира в розподілі виробничих ресурсів навряд чи може
бути замівеяив чимось досковаднним.
ПIДСУМКИ
1. Попмт і пропозиція е головними факторами ринку.
Попит - це та кількість продукту, яку споживачі спро-
можні придбати на ринку за певну ціну (тобто це рішення
купити).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
зменшують доход, яким вони реально можуть розпоряд-
жатись. Отже, збільшення податків зменшує пропозицію
і зміщує криву ліворуч.
Дотації, що є <податками навпаки>, тобто такими,
Що збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню
пропозиції і зміщенню кривої праворуч.
Зробимо проміжні висновки з розглянутого матеріалу:
ч споживач і виробник зявляються на ринку з власним
Уявленням про ціну і кількість товару, що його один з
них має продати, а другий - купити; б) уявлення покупця
формуються під впливом цін на супутні товари і товари-
замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікувань
57
щодо ринкових змін; в) уявлення продавця про ціни та
обсяги виробництва формуються залежно від цін на ресурсні
товари, застосовуваних технологій та оподаткування дохо-
дів; г) обсяг попиту і пропозиції певним чином залежить
від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим,
а пропозиція - більшою; при нижчій ціні попит зростає,
а пропозиція зменшується.
Ринкова ціна. Природно уявити, що є ціна, при якій
обсяг пропозиції відповідає обсягові попиту, тобто наміри
покупців і продавців збігаються. Така ціна називається
рівноважною, або ціною рівноваги попиту та пропозиції.
Знайдемо цю ціну для нашого прикладу з пшеницею,
обєднавши дані двох попередніх таблиць в одну і додавши
четверту графу, яка показує, наскільки пропозиція пере-
вищує попит чи, навпаки, попит перевищує пропозицію
(різниця між даними колонок 2 і 3).
Таблиця 7
Ринкова пропозиція і попит на зерно пшениці
Ціна за 1 ц,
Величина пропо-
Величина попи-
Надлишок пропо-
грошових
зиції за місяць, ц
ту за місяць, ц
зиції (+),
одиниць
нестача пропо-
зиції (-), ц
500
32
10
+22
400
ЗО
15
+15
300
25
25
0
200
15
40
-25
100
0
60
-60
У таблиці 7 подано 5 можливих варіантів установлення
ціни на зерно. За умови перших двох варіантів (500 та
400 грошових одиниць за 1 ц зерна) обсяг пропозиції
перевищує попит (відповідно на 22 ц і 15 ц зерна). За
умови четвертого і пятого варіантів (200 та 100 грошових
одиниць за 1 ц) попит перевищує пропозицію (відповідно
на 25 ц і 60 ц зерна). Тільки третій варіант, що відповідає
ціні 300 грошових одиниць за 1 ц, забезпечує рівновагу
попиту і пропозиції.
Зобразимо дані таблиці на графіку (див, мал. 19).
Графічне зображення даних таблиці 7 показує, що криві
попиту (ВО) і пропозиції (55) перетинаються лише в одній
точці (Е). Цій точці відповідає ціна рівноваги попиту і
пропозиції (у нашому випадку - 300 грошових одиниць
58
Р л
Наї
ї
л
и
ш
і
а
к
А
500
1 400
0
-
9
=
і
у.
300
);
я
/
\
200
/,
//
100
,ч-
л
д
е
ф
щ
ит
О 10 20 ЗО 40 50 60 о
Кількість зерна в місяць,
тис. ц
Малюнок 19 Ціна ринкової рівноваги
за 1 ц зерна і врівноважуюча кількість продукту (у нашому
випадку - 25 ц зерна). Якщо ціна встановлюється на
рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція переви-
щує попит, і виникає надлишок продукту. Коли ціна ниж-
ча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропозицію, і
виникає дефіцит.
Чи може в реальному житті трапитися так, що ринкова
ціна буде вищою, ніж ціна рівноваги попиту і пропозиції?
Звичайно, може. Але вища ціна спонукатиме виробників
збільшувати обсяги виробництва. Більша ж пропозиція
створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці,
конкуруючи між собою, почнуть знижувати ціну.
Так само ринкова ціна може встановитися на рівні
нижчому, ніж рівень рівноваги. В цьому разі попит пере-
вищить пропозицію і виникне дефіцит, який створить про-
блему, як придбати товар. Споживачі, конкуруючи між
собою, почнуть пропонувати вищу ціну.
Механізм ринкової конкуренції є тим реальним інстру-
ментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає
ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію,
а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.
Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального роз-
поділу ресурсів. Підвищення ціни на певний товар дає
інформацію виробникам про необхідність збільшення об-
сягів його виробництва, а отже, і про доцільність перероз-
поділу виробничих ресурсів на його користь. Навпаки,
59
зменшення ціни інформує про необхідність скорочення
обсягів виробництва.
Ціна рівноваги забезпечує раціоналізацію попиту по-
купців, надаючи їм інформацію про те, як доцільно змінити
структуру споживання, на який обсяг продукції при своїх
доходах вони зможуть претендувати.
Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання
відносин покупців і продавців, до того ж засобом дуже
демократичним. Адже ніхто не змушує продавців забезпе-
чувати рянок тим чи іншим товаром і правити за нього
певау ціну. Так са>ю ніхто не змушує покупців купувати
ту чи іншу кількість товару за певною ціною. Спільну
діяльність людей організовує ціна ринвової рівноваги. В
нашому прикладі йшлося про зерно. Рівноважна ціна зерна
передбачає певні обсяги кого вщюбництва, відповідно до
яких виробники зериа замовляють техніку, добрива, хімічні
засоби захисту рослих. Виробники (+н>ськогосподарської
техніки формують попит на метал, енергію, фарби, пласт-
маси тощо.
Чи завжди цей механізм діє безвідмовно? Ні, не завжди.
Насамперед тому, що ринкова конкуренція не функціонує
в чистому вигляді. У суспільстві існують певні соціальні
та політичні обєднання з власними уявленнями про спра-
ведливість і <правильність> ціни. Пригадаймо хоча б цехові
організації середньовічних ремісників, які штучно утриму-
вали ціни на завищеному рівні, обмежуючи обсяги вироб-
ництва, регламентуючи його технологію й організацію.
Приблизно таку саму роль виконують сучасні виробники-
монополісти. Професійні спілки спрямовують свою діяль-
ність на те, щоб утримати ціну робочої сили (зарплату)
на якомога вищому рівні. Крім того, в особі держави навіть
у ринковій економіці іноді маємо прихильника заіюжеиої
ціни, особливо на товари без замінників, наприклад на
хліб, ліки.
Якщо механізм встановлення ціни рівноваги попиту і
пропозиції (тобто ринкової ціни) не діє безвідмовно, то
чи не овначає це, що його можна замінити чимось доско-
налішим? Такі спроби робилися в СРСР та інших соці-
алістичних країнах, які використовували систему центра-
лізованого визначення цін. Наслідками цієї системи були
хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів.
Для того щоб централізовано встановлені ціни мали якесь
підурунтя, центральний плануючий орган мав визначати
потреби всіх споживачів та виробників і вчасно реагувати
на зміни цих потреб. Таке завдання є надмірним для
60
будь-якого органу. Отже, механізм встановлення ціни рів-
новаги вопкгу та прооозицв і використання аіеї ціни як
орївятира в розподілі виробничих ресурсів навряд чи може
бути замівеяив чимось досковаднним.
ПIДСУМКИ
1. Попмт і пропозиція е головними факторами ринку.
Попит - це та кількість продукту, яку споживачі спро-
можні придбати на ринку за певну ціну (тобто це рішення
купити).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62