Сантехника супер цена великолепная 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

суспільна зона відділяє нас від людей, яких ми не дуже добре знаємо, але з якими примушені зустрічатися по роботі або іншої справи; суспільна зона — це відстань, яка розділяє нас від великої групи людей (в аудиторії, наприклад).
Наявність особистої території та її поділення на зони є встановлення певних зовнішніх обмежень при контакті людей, зокрема,— для усного ділового спілкування. Вони фактично визначають певні правила поведінки людей при спілкуванні. Порушення даних правил може зірвати ділову розмову тому, що (як показують дослідження та практика) людина несвідомо, але дуже ревниво оберігає свою особисту територію, яку вона ураховує як свою власність.
Отже, результат усного ділового спілкування, значною мірою залежить від того, наскільки поважно його учасники відносяться до особистих просторових зон кожного,
Другим важливим зовнішнім фактором, який виявляє значний вплив на ефективність усного ділового спілкування, є спосіб розміщення його учасників за столом.
Якщо глибше уникнути в'дану проблему, то обов'язково прийдемо до висновку, що в розміщенні учасників розмови за столом починає діяти навіть цілий комплекс факторів (як внутрішніх — невер-бальні сигнали, так і зовнішніх — наявність власної особистої території та її складових, тобто зон). Тому даний фактор, тобто, спосіб
22
розміщення учасників ділової розмови-за столом, треба точніше трактувати як комплекс факторів,— як внутрішніх, так і зовнішніх.
Існує чотири основні види розміщення співбесідників за столом: кутове (А-^В^; ділової взаємодії^А ч- В2); конкурентне-оборонне (А-4-В5); незалежне(А-^В4). Усі ці позиції зображені на рис. І.
В,
Рис.І.
Аналіз почнемо з конкурентко- оборонної позиції (А^-В3). Така позиція має як позитивні, так і негативні сторони.
Якщо люди розміщуються один напроти одного, вони підсвідоме розподіляють стіл на дві рівні території; (умовна межа проходить точно по центральній лінії), при цьому кожен претендує на свою власну територію і буде захищати її у випадку замаху. Тому ніколи не слід проникати на територію співбесідника, коли не отриманий вербальний або невербальний сигнал на таку дію.
Розміщення за столом у такій позиції може спровокувати оборонне відношення та атмосферу суперництва (конкуренції). Така позиція може використатися лише у випадку, коли один з учасників розмови робить догану іншому за якийсь проступок, або якщо керівник хоче зберегти відносини субординації.
Однак, якщо треба створити атмосферу невимушеності, конструктивного ділового спілкування, то необхідно відмовитися від такого розміщення за столом та намагатися займати іншу позицію, наприклад, кутову.
Кутове розміщення учасників (А-ї-В^ усного ділового спілкування сприяє навіть дружній, невимушеній розмові; вона дозволяє здійснити постійний контакт очей та надає значний простір для жестикуляції та можливість для нагляду за жестами співбесідника. При такому розміщенні учасників ділової розмови територіальне поділення столу відсутнє. Кут столу також виконує роль часткового бар'єру у випадку можливих загроз з боку співбесідника.
Однак самою вдалою позицією з'являється позиція ділової взаємодії (А; В;). Саме вона сприяє ефективному обговоренню проблеми
2?!
та розробці сумісного рішення учасниками усного ділового спілкування. Але тут необхідно додержуватися одного правила - делікатно використати дану позицію, тобто, не створити уявлення про порушення території свого партнера.
Особливу роль та місце серед розглянутих типів розміщення учасників ділової розмови за столом займає незалежна позиція (А-т-15,).
Таке положення виконують люди, які не мають наміру взагалі вступати у будь-яку розмову. Це звичайно трапляється у бібліотеці, у парку на лаві або в ресторані за столиком.
Отже, ми розглянули чотири варіанта розміщення за прямокутним столом тільки двох учасників ділового спілкування. Проте, у практиці менеджменту дуже часто створюється ще одна ситуація, коли реалізуються одразу всі чотири позиції; вона характерна в основному для ділових нарад, коли за столом розміщується значна кількість учасників (рис. 2.).
С О Е Рис. 2.
Дослідження соціологів та реальна практика показали, що на такої нараді, навіть людей однакового соціального статусу, людина на місці А буде робити максимум впливу на інших (однак при умові, що він не сидить спиною до двері; якщо він буде сидіти спиною до двері,— головна роль перейде до В, який буде суперником А). Якщо на чолі стола сидить А, тоді В (але — не С і В), буде наступною по значенню людиною після А
Знання про ці психологічні нюанси допомагають правильно планувати розміщення учасників ділової зустрічі за столом, щоб мати максимальний контроль над ними.
На закінчення необхідно звернути увагу на те, що існують інші способи підвищення (або зниження) соціального статусу людини^1.
Розглянуті проблеми ділового спілкування у повній мірі характерні і для такої його спеціальної та дуже важливої з практичної точки зору сфери, як переговори. Але спочатку необхідно проаналізувати деякі інші та важливі поняття та їх взаємозв'язок,— саме
вони лежать в основі переговорів. До таких понять можливо віднести суперечність інтересів, конфлікті і спори.
Дослідження даного аспекту усного ділового спілкування настільки важливе, що йому буде присвячений у даному курсі окремий розділ.
Примітки до розділу II
1 Терещенко В.І. Організація і управління: Досвід США.— К.: Знання, 1990 — 48с.
I Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успек Пер. с нем.— М.: «Прогресе», 1993. С.186.
3 Там же. С.194.
4 Там же. С. 178.
5 Знциклопедический словарь. Гл.ред. Введенский Б.А.— М.: Со-ветская знциклопедия, 1963. С.305.
6 Косідовський 3. Оповіді євангелістів.— К.: Видавництво політичної літератури України, 1982. С.65.
7 Там же. С.65.
8 Там же. С.65.
' Фрейд 3. Психология бессознательного: Сб.произведений: Сост.,
научнред, авт.вступ.ст. М.Г.Ярошевский,—'М.: Просвещение, 1992 — 448с
!0 Ярошевский М.Г. История психологии.— М: Мьісль, 1976 — 464с
II Современная западная социология: Словарь.— М.: Политиз-дат, 1990. С.312.
" Швальбе Б., Швальбе X., Личность, карьера, успеж Пер. с нем,—М.: «Прогресе», 1993. С.194.
и Там же. С.194-195.
!< ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мнсли других людей по их жестам.— М.: «Ай Кью», 1995. С.13.
! 5 Там же. С. 13.
" Знциклопедический словарь Гл.ред, Введенский Б.А— М.: Со-вегская знциклопедия, 1963. С.421.
17 Хилл Н. Думай й богатей: Пер. с англ. Г.ПСосновского, ИАЧа-"'амова.— К.: Молодь, 1993. С. 122.
18 ГІиз А. Язьік телодвижений: как читать мьісли других людей -'<) их жестам.~~ М.: «Ай Кью», 1995. С.23. " Там же. С.ЗЗ. '" Гам же. С.ЗЗ. " Там же. С.231, 233, 242.
25
РОЗДІЛИ! СУПЕРЕЧНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ, КОНФЛІКТИ, СПОРИ
В основі підходу до аналізу такого складного й навіть підступного (у певному смислі) поняття як «конфлікт» лежить його зв'язок з важливішими поняттями теорії управління. Автор виходить з того, що тільки дослідження цього аспекту є ключем до успіху.
Однак це не означає, що при цьому ігнорувались інші аспекти проблеми, зокрема внесок у вирішення вказаної проблеми видатних вчених, а також практиків самих різних галузей діяльності від стародавніх філософів до нинішніх психологів, соціологів та інших дослідників й практиків.
Центральним поняттям, яке, перш за все, проливає світло на проблему, є поняття «інтереси».
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35
 сантехника для ванной 

 Серанит Misto